Потрібна нова модель контролю тарифів

Аналітики підрахували збитки Укрзалізниці, спричинені діючим в Україні механізмом державного цінового регулювання. Державна регуляторна служба України анонсувала підготовку нової моделі контролю, що підвищить ефективність державної цінової політики, зменшить навантаження на бізнес і сприятиме розвитку конкуренції.

Непрацюючі регулятори

Голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна, відкриваючи круглий стіл «Державне цінове регулювання в Україні: аргументи за і проти», що відбувся в Києві нещодавно, зазначила: «Питання регулювання цін постійно постає перед українським су-спільством. Досі воно вирішувалося хаотично та безсистемно. Влада йшла шляхом найменшого спротиву й ухвалювала лише ситуативні рішення. У результаті маємо безліч проблем. На мою думку, сьогодні важливо відповісти на запитання: що ми будуємо та які способи
соціального захисту можливі у ринковій економіці».

Ініціатором заходу був Офіс ефективного регулювання (Better Regulation Delivery Office — BRDO). Це — незалежний експертно-аналітичний центр, створений за ініціативи Міністерства економічного розвитку та торгівлі України й західних партнерів. Проведений фахівцями аналіз довів, що механізми повноцінного моніторингу цін і притягнення до відповідальності за порушення у сфері ціноутворення не працюють. Під моніторинг не підпадає приблизно 60 % товарних груп, щодо яких запроваджено державне регулювання цін, а розмір штрафів є неадекватно низьким. Так за порушення порядку встановлення й застосування цін і тарифів, а також націнок та доплат накладають штраф від 85 до 170 грн.

Експерти BRDO системно проаналізували законодавство та виявили, що з 618 нормативно-правових актів у галузі державного цінового регулювання понад третина є неактуальними. Багато відповідних інструментів часто не мають механізмів застосування, дублюються, а засмічене хибною інформацією правове поле вводить в оману споживачів та підприємців щодо діючих цін і тарифів.

«Сьогодні державне цінове регулювання є неефективним: держава не спроможна вчасно реагувати на коливання цін та інфляцію, а збитки суб’єктів господарювання сягають мільярдів гривень. Закон передбачає їм компенсацію різниці між регульованими та економічно обґрунтованими цінами, проте у більшості випадків вона не здійснюється, тому державні пільги фактично реалізуються за рахунок бізнесу», — зазначив керівник сектору «Контроль і нагляд» BRDO Володимир Головатенко.

Без права на оновлення

Яскравим прикладом є збитки, що їх отримує Укрзалізниця в результаті відсутності компенсації державою різниці тарифів на пасажирські перевезення. За підрахунками експертів, протягом 2014—2017 рр. компанія недоотримала майже 2,4 млрд грн.

Насправді це — лише верхівка айсберга. В результаті жорсткої державної регуляції цін індексація доходів залізниці з 2008-го до 2017 р. відбувалася удвічі меншими темпами, ніж зростав індекс цін товаровиробників. За цього тариф у доларовому еквіваленті протягом 2013—2017 рр. зменшився майже вдвічі. Відповідно суттєво зменшилася купівельна спроможність компанії, тобто ресурс відновлення основних фондів.

«Сьогодні, якщо маємо тариф 30 коп. на 1 ткм (тут не лише вагонна складова, а й локомотивна тяга, залізнична інфраструктура), то для того, щоб вийти на мінімальний рівень окупності й отримати змогу оновлення наявних основних фондів, необхідно мати тариф у 2,4 раза більше. Нині залізнична інфраструктура, тяга та пасажирські перевезення окуповуються «ніколи»», — розповідає директор з економіки і фінансів ПАТ «Укрзалізниця» Андрій Рязанцев.

Тобто тарифу, який встановлено за надання послуг компанії, не вистачає на те, щоб через нормативний термін експлуатації локомотива чи 1 км залізничної інфраструктури замінити їх новими. Як результат — жалюгідний технічний стан локомотивів і пасажирських вагонів, прострочення капітальних ремонтів майже 30 % залізничного полотна та ще безліч проблем державного перевізника.

Минулого року Кабінет Міністрів України почав боротися з цією радянською практикою та за поданням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України скасував цінове регулювання на продукти харчування (зміни до постанови за № 1548). Незабаром BRDO разом із Державною регуляторною службою України підготує проект документа зі змінами щодо скасування непотрібного цінового регулювання. Є надія, що з’являться нові підходи до визначення залізничних тарифів. Тим паче що давно назріла потреба переглянути наявну архаїчну систему тарифоутворення на залізничні перевезення. Над цим питанням уже майже рік працює Агенція із залізничних перевезень Єврокомісії спільно з профільним міністерством та Укрзалізницею. Мета роботи — адаптувати сучасні підходи та найкращий досвід провідних залізничних компаній Європи до українських реалій.