Незагоєні рани локомотивних бригад

Понад 60 % випадків невиробничого травматизму на колії — не сумісні з життям потерпілих, а ті, хто вижив, у кращому випадку залишаються без кінцівок чи перебувають у комі. Насправді у таких транспортних подіях страждає вдвічі більше людей. До їхнього переліку варто вносити й машиністів та їхніх помічників. Утім, поліція надає залізничникам статус свідка, який може перекваліфікувати у підозрюваного. Розберемося, чому так виходить, та з’ясуємо, які є інструменти захисту членів локомотивних бригад.

Зі свідка — в підозрювані

Аби хоч трохи відчути на собі, що переживає машиніст, який не з власної вини стає учасником ДТП на залізниці, я вирішила переглянути на Youtube відео невдалого екстриму на колії. Проте подужала лише кілька перших кадрів. Навіть із урахуванням того, що все відбувається на екрані, а не десь поруч, мене охопила паніка. Не можна спокійно дивитися на молодика, котрий задля ефектного кадру лягає під потяг, а той розрізає його навпіл. Кров пульсує у скронях, мене нудить і кидає в піт.

«Фільми, де головні герої виживають, ховаючись між коліями під час проїзду потяга, — шкідливі. Обов’язково знайдеться хтось, хто захоче повторити трюк. Навіть якщо екстремал малий на зріст і худорлявий, поїзд, що проїде над ним, не лишить «героя» неушкодженим. Його зачепить тяговий двигун чи паливний бак, котрі розташовані на невеликій висоті від залізничного полотна. Після цього особа у кращому випадку залишиться без кінцівок», — пояснює машиніст електропоїзда моторвагонного депо Чернігів регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», заступник голови Вільної профспілки машиністів України Андрій Бойкачов.

Багато людей потрапляють під колеса рухомого складу через нехтування правилами поведінки на залізниці, гинуть заради гарного фото або прагнуть звести рахунки з життям. Так чи інакше відповідати за це доводиться локомотивній бригаді. Якщо людина загинула, поліція автоматично фіксує кримінальне порушення та вносить його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У таких кримінальних справах локомотивна бригада фігурує як свідок подій, тож допитів і викликів до суду залізничникам не уникнути. У судовій практиці є випадок, коли Балтський районний суд Одеської області засудив до п’яти років позбавлення волі машиніста та поїзного диспетчера через смертельне травмування жінки на пішохідному переході. Жінка переходила колію у встановленому місці, але чи міг машиніст зупинити потяг і пропустити її?

«Трапляється, що люди гинуть навіть при низьких швидкостях. З особистого досвіду: поблизу зупинної платформи «Лівий берег» я помітив, що людина збирається лягти на рейки під колеса локомотива. Потяг рухався з невеликою швидкістю — 30 км/год. За 7 м від локомотива чоловік зробив крок і поклав голову на колію. Навіть при такій низькій швидкості, застосувавши екстрене гальмування, я не зміг попередити трагедію. Після повної зупинки рухомого складу самогубця знайшли під колесами другого вагона. І це серед білого дня. Жодних свідків, окрім нас із помічником», — пригадує з болем у голосі Андрій Бойкачов.

Потяг не автомобіль

У результаті зміни нормативно-правової бази в сфері невиробничого травматизму на початку 2000-х років із законодавства зникла Інструкція про порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру на залізничному транспорті України. Тому нині ДТП на колії розслідується за алгоритмом, який застосовується під час аварій на автошляхах.

«Суддя мислить, як автомобіліст: чого ти їхав із такою швидкістю, а не з нижчою? Він не розуміє, що потяг має дотримуватися графіка. Чому гальмівний шлях такий довгий? Представник Феміди не знається на нюансах організації перевезень на залізниці та різних технічних моментах. Для того щоб не виникало непорозумінь між перевізником, органами поліції та в подальшому у залі суду, необхідно розробити спільний із правоохоронними органами нормативно-правовий документ. Він має регламентувати порядок дій локомотивної бригади й поліціянтів у разі наїзду рухомого складу на людину. Важливо, щоб документ було юстовано та введено до загальної нормативно-правової бази. Тоді під час розгляду судових справ не виникатиме зайвих запитань», — зазначає профспілковий лідер.

Наразі, залізничиники працюють над тим, аби осучаснити Правила безпеки громадян на залізничному транспорті загального користування. Також у Департаменті охорони праці та промислової політики ПАТ «Укрзалізниця» повідомили, що створюють робочу групу, яка має розробити карту дій для локомотивних бригад у разі невиробничого травматизму на колії.  Втім, затвердити цей документ на вищому державному рівні не так просто. Потрібно пройти тривалу процедуру погодження з відповідними органами Нацполіції України та причетними міністерствами.

«Порядок дій машиніста в разі наїзду погоджений на рівні СНД, але він поширюється на українські локомотивні бригади, які виїжджають на територію сусідніх країн. Разом із тим цей документ захищає іноземних машиністів, які працюють в Україні. Тобто не потрібно вигадувати велосипед. Розробка внутрішнього документа у ПАТ «Укрзалізниця» має стати першим кроком до впровадження в нашій державі відповідного нормативно-правового акта, що регламентуватиме порядок розслідування ДТП на залізниці та порядок дій локомотивних бригад під час наїзду», — вважає А. Бойкачов.

Покрокова інструкція виведе з шоку

Досвід свідчить про те, що члени локомотивної бригади, чий потяг наїхав на людину, переживають сильний стрес, незважаючи на те, скільки тренінгів із психоемоційної підготовки вони пройшли.

«Доклавши всіх можливих зусиль, трагедії здебільшого не уникнути. Хочеться вибігти попереду локомотива й відштовхнути людину з небезпечної зони. Втім, це неможливо. Удар тіла об корпус локомотива глухо відлунює у вухах. Далі — ймовірний шок, дезорієнтація через побачене. Коли прописаний чіткий регламент дій, що лежить у сумці разом з іншими інструкціями, включається мозок, який бере під контроль паніку. Спрацьовують елементарні навички — дістань, почитай, виконуй. Це допоможе витягти свідомість із подій, які вже минули, але продовжують стояти перед очима», — описує стан працівника локомотивної бригади Андрій Бойкачов.

402 особи травмовано рухомим складом протягом 2018 р., із них смертельно — 233.

Машиніст розповідає, що найтяжче, коли під рухомий склад потрапляє людина до пункту обороту. Адже після трагедії важко заснути й неможливо відпочити перед наступним рейсом. Для психоемоційного відновлення потрібен час — комусь більше, комусь менше. Траплялося, що люди у такій ситуації відразу звільнялись, аби уникнути повторення пережитого. На жаль, зафіксовано летальний випадок від серцевого нападу, коли помічник машиніста побачив розчленоване на колії тіло.

 

Машиніст електропоїзда моторвагонного депо Чернігів регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», заступник голови Вільної профспілки машиністів України Андрій Бойкачов:

«Кожен учасник локомотивної бригади повинен мати покрокову інструкцію щодо дій у разі ДТП та має право на кваліфікований захист у суді. Вважаю, що про це повинен потурбуватися роботодавець. Адже машиніст є лише представником перевізника. Ми працюємо над тим, аби внести до колективного договору товариства пункт, який зобов’язуватиме Укрзалізницю надавати адвоката для захисту прав машиністів у подібних судових справах».