Залізничний переїзди — чий клопіт

Для суттєвого підвищення безпеки руху достатньо ухвалити рішення про державне фінансування будівництва шляхопроводів або тунелів на перехресті автомобільної та залізничної магістралей. Минулого літа з’явилася надія на можливий старт перших робіт уже 2018 р.  Однак нещодавно посадовці знову відмовили і залізничники вкотре готують пропозиції.

Ні копійки з Дорожнього фонду

Коли інтенсивність руху на залізничних переїздах перевищує 3 тис. автівок у межах міст і 8 тис. поза населеними пунктами на добу, необхідно вводити в експлуатацію транспортні розв’язки на різних рівнях. На перехрестях магістралей нашої країни цей показник подекуди перевищується в 10 разів.

Нагадаємо: в листопаді 2016-го з ініціативи керівництва Міністерства інфраструктури та за підтримки Кабінету Міністрів було прийнято закон про створення Державного дорожнього фонду України. Основна дохідна частина його формується за рахунок акцизного податку з виготовлених і ввезених транспортних засобів, пального, ввізного мита на них тощо. А кошти акумулюються винятково на цільові програми з будівництва, реконструкції та утримання автомобільних доріг.

Без уваги не залишаються й питання, які покликана вирішити Державна програма підвищення безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2020 р. Причому в ній також йдеться про ДТП на залізничних переїздах. Адже водії автотранспортних засобів часто ігнорують правила проїзду через колії, «не помічають» світлові та звукові попередження й намагаються проскочити, не зважаючи на закриті
шлагбауми…

Звичайних профілактичних заходів, що мають підвищити безпеку дорожнього руху, вже давно замало. Так за період з 1 січня до 1 липня нинішнього року на переїздах сталося 37 ДТП, в яких шестеро осіб загинуло та 15 травмовано. Для порівняння: за аналогічний період минулого року було зафіксовано 36 випадків, в яких загинуло 10 і було травмовано восьмеро людей. Причому всі ДТП (це підтверджується статистикою Національної поліції України) сталися з вини водіїв автотранспортних засобів і є наслідком грубих порушень ними Правил дорожнього руху.

Саме тому минулого року, відповідно до завдання міністра інфраструктури Володимира Омеляна та в. о. голови правління ПАТ «Укрзалізниця» Євгена Кравцова, фахівцями Департаменту безпеки руху і Департаменту колії та споруд було підготовлено пропозиції з будівництва чотирьох шляхопроводів, що дасть змогу ліквідувати перевантажені переїзди. Причому це — оптимальне розв’язання проблеми для всіх учасників руху.

Обрані переїзди

Головний фахівець з безпеки руху Департаменту колії та споруд ПАТ «Укрзалізниця» Петро Сембрат розповів, що особливої та негайної уваги потребують об’єкти інфраструктури з найінтенсивнішим рухом.

Один із найперевантаженіших переїздів розташовано в межах міста Бердичів Житомирської області (30-й км перегону Бердичів—Демчин; автодорога Т-23-09 Шепетівка—Полонне—Бердичів—Вінниця). Це настільки серйозний і складний об’єкт, що в денний час його обслуговують двоє чергових. Адже тут щодоби курсує до 100 поїздів, а чотирма смугами автодороги (по дві в кожен бік) — приблизно 30 тис. авто-
транспортних засобів, зокрема майже 2 тис. пасажирських автобусів. Іншими словами, колії автівки перетинають з інтервалом 2—3 с. Легко підрахувати, скільки машин збирається перед шлагбаумами, які закриваються лише на 2—3 хв під час проходження
поїзда.

Вельми інтенсивний рух і через переїзд у межах села Ясинівці Львівської області (1407-й км перегону Красне—Золочів, автодорога М-09 напрямку Тернопіль—Львів). Щодоби тут курсує 50 пар поїздів, а потік машин становить приблизно 13 тис., зокрема майже 1 тис. 300 автобусів.

Жвавий рух і на переїзді в межах міста Дніпро (200-й км станції Нижньодніпровськ-Вузол, автодорога напрямку П’ятихатки—Чаплине). Його щодня перетинають 108 пар поїздів і понад 4,5 тис. одиниць автотранспорту.

А на перехресті двох магістралей у межах міста Боярка Київської області (878-й км станції Боярка) спостерігається понад 150 поїздів і майже 3 тис. автівок, зокрема і громадський пасажирський транспорт.

Для машиністів та водіїв

Майже рік залізничники чекали рішення урядовців. Сьогодні однозначної позитивної відповіді поки що немає, однак є надія. Повторно готується пропозиція щодо спорудження шляхопроводів. Адже це, без перебільшення, державне питання.

«По-перше, будівництво шляхопроводів і тунелів гарантує безпеку як для водіїв та пасажирів автотранспортних засобів, так і для локомотивних бригад та пасажирів поїздів, — продовжує Петро Сембрат. — По-друге, облаштування на різних рівнях залізничної та автомобільної інфраструктури забезпечує точне виконання графіка руху поїздів, тобто унеможливлює їх запізнення. До речі, потяги затримуються не лише у випадках ДТП (незначних чи зі смертельними наслідками), а й коли водію автівки пощастило, тобто він в останню секунду встиг проскочити через колії. Машиніст, побачивши автотранспорт в межах зони переїзду, застосовує екстрене гальмування для попередження зіткнення аж до повної зупинки поїзда. По-третє, під час зіткнення потяга й автотранспортного засобу завдаються чималі матеріальні збитки нашій компанії. Приміром, найчастіше в локомотивах збиваються засоби сигналізації та автоблокування пошкоджується тормозна магістраль. Крім того, псується обладнання системи автоматики переїздів».

 

В. о. директора Департаменту безпеки руху—головного ревізора з безпеки руху ПАТ «Укрзалізниця» — перший заступник директора Департаменту Олександр ПАНАСЕНКО:

«Переваги введення в експлуатацію нових шляхопроводів або тунелів беззаперечні: вони значно підвищать безпеку руху. Тобто збережуть життя людей, а також забезпечать чітку організацію руху й сприятимуть пропусканню транспортних потоків (поїздів й автівок) без зниження їх швидкості. Проте з огляду на вартість робіт і кількість залізничних переїздів (їх майже 5 тис.) реалізувати такі заходи можливо лише при державному фінансуванні
та підтримці».

 

 

Головний фахівець з безпеки руху Департаменту колії та споруд ПАТ «Укрзалізниця» Петро Сембрат:

«Реалізація програми з проектування та будівництва, а також введення в експлуатацію нових транспортних розв’язок на цих переїздах була розрахована на три роки. А саме: планувалося споруджувати по одному об’єкту в 2018-му та 2019 р. і ще два — у 2020-му. За попередніми оцінками загальний кошторис (будівництво всіх чотирьох шляхопроводів) становитиме до 800 млн грн».