Покупайте билеты на сайте Мы официальные партнеры Укрзализныци! 3179 залізничників взяли участь у бойових діях на Сході України

Вже традиційно 14 жовтня в Україні святкують День захисника Вітчизни. Можливо, для когось це свято і є формальністю, проте не для багатьох хлопців, яким довелося боронити незалежність України на Сході країни. Лише з філії «Дарницький вагоноремонтний завод» ПАТ «Укрзалізниця» (далі — ДВРЗ) з початку бойових дій було призвано на службу понад 40 працівників. Кореспондент газети «Магістраль» поспілкувалася з одним із них.

 

Приписатися = мобілізуватися

Начальник сектору визначення об’ємів ремонту філії «ДВРЗ» ПАТ «Укрзалізниця» Олександр Козаренко зустрічає журналістку скромною посмішкою. Родом чоловік із Житомирської області. Професію обрав свідомо. Його дідусь і бабуся були залізничниками: вручну переключали семафори та переводили стрілки.

Олександр працює на заводі вже восьмий рік. Після одержання диплома Державного економіко-технічного університету в 2010 р. влаштувався на посаду інженера, потім його підвищили до начальника сектору.

На службу потрапив випадково. Потрібно було зареєструватись у Києві. Коли звернувся до військкомату, там відправили на медкомісію та видали повістку. Був мобілізований 12 березня 2015 р. Через те, що Олександр вмів лагодити обладнання, після двомісячного навчання в Рівному чоловіка відправили служити в ремонтну роту 44-ї окремої артилерійської бригади. Потрібно було здійснювати огляд і ремонт артилерійського озброєння й автомобільної техніки.

Набір ключів від одногрупників

На місце дислокації в Луганській області хлопці привезли все необхідне з собою: намети, харчі, навіть посуд. Не забували про бійців і волонтери: допомагали одягом та продуктами.

Після ремонту й обслуговування техніки хлопці поверталися до наметів дуже брудні, тож ішли відмивати мазут в річці Айдар чи Сіверський Донець. Крім того, влітку облаштували собі душ зі звичайної бочки. А взимку в населеному пункті були обладнані спеціальні місця для миття.

«Я виріс у селі, тож мені жити в польових умовах було нескладно. Ми завжди знаходили можливість і помитися, й попрати одяг», — говорить чоловік.

Найбільше Олександр сумував за батьками. Та часу на це було  не надто багато, адже доводилося ремонтувати техніку, що лишилася ще з радянських часів. Чоловіки працювали в мобільних майстернях для обслуговування артилерійського озброєння та автомобільної техніки. Ці підрозділи за потреби виїжджали на позиції, де дислокувались артилеристи 44-ї бригади. Найчастіше лагодили автомобілі. З постачанням запчастин ситуація була складною, тож іноді навіть доводилося купувати деякі комплектуючі за власний кошт. Одногрупники О. Козаренка, дізнавшись, що не вистачає найелементарнішого, придбали і передали чоловікові поштою набір ключів.

Патріотизм — запорука процвітання

На Сході до підрозділу прибився пес, якого на честь ремонтної роти назвали Рем. Собака підтримував бойовий дух чоловіків протягом служби та виїздив з ними на всі виклики.

«Коли ми поверталися з Луганська, один із побратимів забрав його до себе додому, — розповідає Олександр. — Ми підтримуємо зв’язок, і я завжди цікавлюсь, як справи в Рема».

О. Козаренко був демобілізований у березні 2016 р. Після служби знайомих побільшало: тепер є друзі як на Сході, так і на Заході України. Коли хлопці бувають у столиці, бойові побратими обов’язково зустрічаються.

Того ж року він познайомився з майбутньою дружиною. Минулоріч відсвяткували весілля, а в липні 2018 р. в подружжя народився син Богданчик. Молодий тато не може натішитися, та й засумувати нема коли. Працює чоловік  до 16.00. В обідню перерву традиційно йде до гуртожитку, зносить візок, і дружина гуляє з малям. А потім, як повертається додому, зустрічає їх та заносить візочок нагору. Ввечері допомагає дружині попрати речі й викупати майбутнього захисника.

Олександр переконаний, що разом із дружиною стане гарним прикладом для дитини:
«Я вважаю, що найголовніше для процвітання України — бути патріотом».

3 тис. 179 залізничників взяли участь у бойових діях на Сході України (за даними Управління соціальної політики ПАТ «Укрзалізниця» станом на 1 жовтня 2018 р.).

 

Начальник відділу управління справами філії «Дарницький вагоноремонтний завод» ПАТ «Укрзалізниця», голова професійної спілки «Дарницький вагоно-ремонтник» Ольга Ємець:

«Нині на заводі працює 19 співробітників, які служили на Сході. Колектив постійно самоорганізовується, щоб надати їм волонтерську допомогу. Збирає кошти на обмундирування, приносить продукти харчування чи одяг. Ніхто ніколи не лишався осторонь. Адміністрація завжди підтримує такі починання. Коли хлопці повертаються зі Сходу, то своєрідну психологічну допомогу їм надають колеги та друзі, бо, на жаль, у штаті нашого заводу психолога немає. Також військовослужбовці отримують відпустку для реабілітації у відповідні санаторії згідно із законодавством. Адміністрація дбає про них, цікавиться справами та допомагає. Ми пишаємося своїми героями і вважаємо, що трудовий колектив має знати їх в обличчя».