74 % пошкоджених вантажних вагонів Одеської отримують «травми» у портах

21 листопада 2019, 13:02
Покупайте билеты на сайте Мы официальные партнеры Укрзализныци!
Наталія Кумайгородська, «Магістраль». Інфографіка Олексія ПОСУДІЄВСЬКОГО

За дев’ять місяців у межах регіональної філії «Одеська залізниця» виявлено 836 пошкоджених вагонів. Порівняно з аналогічним періодом минулого року це на майже 30 одиниць менше. Відповідно скоротились і збитки (на 203 тис. грн). Водночас їхня загальна сума залишається значною та становить 1 млн 436 тис. грн. Зазначимо, що 74 % пошкоджених рухомих одиниць отримують «травми» у морських та річкових портах, які співпрацюють із залізницею. Решта — на під’їзних коліях підприємств. Про профілактичні дії задля збереження парку — далі.

 

Зазвичай кількість пошкодженого у портах рухомого складу залежить від обсягів переробки: чим вони вищі, тим більша цифра понівечених вагонів. Та попри те, що вивантаження в регіональній філії «Одеська залізниця» цьогоріч зросло на 14 %, пошкоджених у портах вагонів зафіксовано на 21 % менше. Позитивній динаміці сприяє профілактична робота.

«Фахівці регіональної філії не лише вимагають від партнерів-портовиків коректного поводження з рухомим складом, а й самі докладають зусиль і створюють належні умови, щоб забезпечити його технічну справність та тривалий експлуатаційний термін, — розповідає начальник Інспекції по збереженню парку вантажних вагонів регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» Олександр Шевченко. — До роботи залучені сім служб: вагонна, локомотивна, колії, перевезень, сигналізації та зв’язку, комерційної роботи та маркетингу, воєнізованої охорони».

Кожна група працівників у межах посадових обов’язків дбає про збереження рухомого складу. Оглядачі вагонів, приймальники вантажу та багажу, а також складачі поїздів фіксують порушення технічного стану (наприклад пошкодження або відсутність деталей вагона) та комерційного характеру (нетранспортне положення систем вивантаження, неякісне очищення тощо) вантажних вагонів, як того вимагає Національний стандарт України ДСТУ ГОСТ 22235:2015. Локомотивні бригади відповідають за дотримання режиму і правил при маневровій та поїзній роботі. Колійники утримують у належному стані інфраструктуру. Фахівці господарства сигналізації та зв’язку забезпечують справність вагонних уповільнювачів. Працівники воєнізованої охорони запобігають несанкціонованому втручанню в роботу транспорту. Ці дії координують спеціалісти Інспекції по збереженню парку вантажних вагонів. При цьому Олександр Шевченко налаштований безкомпромісно: навіть якщо статистика битих вагонів зменшиться до одиниць, залізничники намагатимуться звести її до нуля.

 

Поспішність та старі технології

З початку поточного року в морських та річкових портах виведено з ладу 74 % понівечених вантажних вагонів. Одна з причин — застосування під час обробки вантажів агресивних грейферних ковшів та магнітних шайб, які травмують кузови. Технології, що забезпечують делікатне вивантаження, на жаль, є винятком із правил: вагоноперекидачі мають лише два з дев’яти портів — МТП «Південний» і ТОВ «ТІС». Інші морські підприємства з різних причин (недостатнє фінансування, відсутність вільних площ) до цієї альтернативи поки що не вдалися.

Зазвичай партнери-портовики, які співпрацюють із АТ «Укрзалізниця», зацікавлені у збільшенні переробної спроможності та зменшенні часу плати за користування вагонами на під’їзних коліях. А звідси — поспіх докерів-механізаторів (адже від кількості вивантажених вагонів залежить їхній заробіток) і порушення ними вимог зазначеного ДСТУ.

За пошкодження вагонів впроваджена фінансова відповідальність. Збитки відшкодовуються за рахунок виконавців, які допустили брак у роботі. У середньому сума становить 2 тис. 380 грн. Калькуляція оновлення понівечених вагонів містить вартість матеріалів, електроенергію, заробітну плату ремонтників, податки державі… Портовики компенсують витрати на ремонт, і вагон згодом повертається до роботи. Але у працездатному стані він міг би заробити для країни значно більше.

Втім, за словами дорожнього інспектора зі збереження вагонного парку Ігоря Степаненка, у морських портах є докери-механізатори (кранівники) високої кваліфікації, які майстерно обробляють вантажі грейферними кранами, не допускаючи пошкодження вагонів.

У своєчасному виявленні понівечених вагонів залізничники зацікавлені як ніхто. Інакше вже їм, а не портовикам будуть виставлені претензії та матеріальна відповідальність за пропуск пошкодженого рухомого складу.

«Наше завдання — не лише своєчасно виявляти понівечені вагони, а й документально фіксувати факти пошкоджень. Адже це сприяє оперативному розслідуванню причин подій і своєчасному вживанню заходів, — розповідає Олександр Шевченко. — Варто зазначити, що суміжні підприємства співпрацюють на договірних засадах. Факт пошкодження вагонів є порушенням зобов’язань і потребує коригування технології підприємства. Ми з представниками портів, станцій, депо систематично проводимо комісійні огляди під’їзних колій та засобів, які задіяні у роботі з вагонами. Перевіряємо відповідність технологій нормативним вимогам».

Завдяки цьому вдалося уникнути пошкоджень підлоги вагонів. Також сприяла вимога ДСТУ ГОСТ 22235:2015, яка зобов’язує залишати під час грейферного вивантаження не менше 10 см сипких вантажів, а решту — розвантажувати іншими методами. Тож партнери почали дотримуватися міждержавних стандартів. Щоправда, повністю уникнути пошкодження обшивки кузова вагона ще не вдається.

 

Об’єднає інструкція

Поки є проблема, залізничники продовжують систематично обстежувати рухомий склад у портах і впорядковують нормативну базу, щоб узгодити між залізничними службами всі напрями діяльності зі збереження вагонного парку. Для злагодженої координації всіх причетних працівників нашої галузі наразі організовується введення нормативного документа «Вантажні вагони. Інструкція із збереження парку». Його розробляють фахівці Українського державного університету залізничного транспорту.

За словами Олександра Шевченка, це буде перший нормативний документ, який об’єднає та комплексно впорядкує наявні вимоги зі збереження вагонного парку в сфері вантажно-розвантажувальних і маневрових робіт, контролю технічного стану колії, рухомого складу. Також до нього увійде робота з організації внутрішньовиробничого розслідування фактів крадіжок деталей вагонів та роз’яснення щодо взаємодії з Національною поліцією в таких випадках.

Тож зі свого боку залізничники докладають усіх зусиль, аби поліпшити рівень збереження вагонів.

 

Головний фахівець Департаменту вагонного господарства АТ «Укрзалізниця» Олексій Нестерцов:

«Проблема пошкодження вагонів у портах наявна десятиліттями. Укрзалізниця неодноразово зверталася до попереднього керівництва Міністерства інфраструктури з проханням замінити вивантаження грейферними кранами на вивантаження вагоноперекидачами та на естакадах, що дало б змогу зменшити час простою вагонів під вантажними операціями та зберегти їх. Але, на жаль, порти жодного кроку в цьому напрямку не зробили. Варто зауважити, що за останні роки тільки на підприємстві з іноземними інвестиціями ТОВ «Трансінвестсервіс» ввели в експлуатацію три вагоноперекидачі для вивантаження сипких вантажів. За цей час кількість пошкоджених вагонів грейфером щорічно зменшувалася з 372 у 2010-му до 26 вагонів у 2018 р. При цьому вивантаження вагонів зросло з 59 тис. 125 до 259 тис. 513 вагонів відповідно. Таким чином, введення прогресивних методів вивантаження сипких вантажів з піввагонів, зокрема заміна кранових грейферів на вагоноперекидачі, суттєво впливає на кількість пошкоджень вагонів».

 

 

 

 

Начальник Інспекції по збереженню парку вантажних вагонів регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» Олександр Шевченко:

«Головне завдання нашої інспекції — злагоджено координувати причетних до збереження вагонного парку господарства регіональної філії. На практиці знаю, що майже всі підприємства уникають конфліктів інтересів, вважаючи, що це негативно впливатиме на партнерські відносини. Проте ми повинні бути принциповими, дбайливо ставитися до рухомого складу, який експлуатуємо, організовувати з партнерами конструктивний діалог, впроваджувати спільні заходи зі збереження вагонного парку. Це — одна з формул успіху. Незважаючи на наявні проблеми, можемо констатувати позитивний факт: за останні чотири роки загальна кількість пошкоджень вагонів зменшується. Це є колективний результат усіх заходів в умовах економічної кризи».


 

 

 

Magistral logo

Поширити y соціальній мережі


Читайте також



Чи не хочете поділитися своїми думками з цього приводу?