Порахували: в цьому році під час корпоративних днів донора залізничники здали 121 050 мл крові. Інформація щодо кількості крові, яку зібрали 21 жовтня у Львові, Києві, Одесі та Дніпрі, наразі збирається. Тим часом наші кореспонденти не лише поспілкувалися із залізничними донорами — як досвідченими, так і новачками, а й побували у святая святих однієї з лабораторій.

 

Нагорода за кров

Уже більш ніж півроку десятки співробітників філії «Центр діагностики залізничної інфраструктури» АТ «Укрзалізниця» регулярно відвідують центр переливання крові Національної дитячої спеціалізованої лікарні МОЗ України, більше відомої як Охматдит. Наразі колектив отримав відзнаку від НДСЛ «Охматдит» за активну донорську діяльність.

Усе почалося в лютому нинішнього року, коли заступник директора філії Віталій Калюжний запропонував співробітникам відвідати центр переливання крові.

«Чесно кажучи, коли я озвучив цю пропозицію, навіть не думав, що відгук на неї виявиться настільки потужним. Зібралося майже 20 чоловік, тож усі навіть не змогли поїхати одним мікроавтобусом: довелося розділитися на дві групи, — розповідає Віталій Калюжний. — А згодом виявилося, що для багатьох цей візит став лише початком благодійної діяльності».

Співробітники філії сьогодні внесені до бази даних донорів Охматдиту і до них регулярно звертаються по допомогу. Звичайно, і працівники лікарні, і діти, і їхні рідні вдячні тим людям, які віддають власну кров для порятунку хворих. Саме тому представники філії завжди бажані гості в Охматдиті. А нещодавно їх запросили на урочисте відкриття нового відділення лікарні.

«На цій зустрічі були волонтери, активні донори, які підтримують цей медичний заклад, — говорить Віталій Калюжний. — Під час цікавої екскурсії нам продемонстрували новітнє обладнання, яке допомагає рятувати життя. Але особливо зворушливою стала зустріч з маленькими пацієнтами. Отримавши надувні кульки, на яких дитячими руками було зроблено напис «Дякую за життя!», навіть у дорослих чоловіків з’явилися сльози на очах.

А на завершення найактивніші колективи нагородили почесними відзнаками. Несподівано виявилося, що серед цього переліку — і наша філія. Цією нагородою пишається весь колектив».

Цією нагородю пишається весь колектив

Забобони з інтернету

Не залишився осторонь такої благородної справи і директор філії «Центр діагностики залізничної інфраструктури» Віталій Герасим.

 «Більшість людей готові допомагати іншим. Інколи не вистачає для цього якогось поштовху. Мене до донорства підштовхнула пропозиція Віталія Калюжного здати кров у Охматдиті. Після цього я став регулярно здавати кров. Час від часу ми з колегами їздимо до центру переливання цілими групами. Трапляється, що запрошують індивідуально — коли потрібна кров моєї групи, або її складові», — розповів керівник.

За словами Віталія Герасима, співробітництво з дитячою лікарнею допомогло розвіяти всі упередження і байки, що існують навколо цієї теми. «Дуже багато дурниць і забобонів гуляє інтернетом, наприклад, «при здачі крові можна чимось заразитися» або «втрата крові підриває здоров’я людини». Це — вигадки. В центрі переливання крові надзвичайні умови стерильності. До того ж, їхня лабораторія оснащена найсучаснішою технікою, яка здатна виявляти будь-які відхилення у складі крові. Зокрема, хвороботворні віруси, які перебувають ще в інкубаційній стадії. Таким чином людина не лише робить добру справу, а й отримує якісний та безкоштовний медичний огляд, а також діагностику захворювань на ранніх стадіях.

Регулярне донорство стимулює до здорового способу життя. Адже для того, щоб кров мала хороші показники, людина повинна якийсь час не вживати алкоголь, не курити. А оскільки не знаєш наперед, коли може знадобитися твоя допомога, то просто відмовляєшся від шкідливих звичок, щоб завжди бути готовим надати допомогу», — пояснив Віталій Герасим.

Добродійність як звичка

 

 

 

 

 

Якби донорство хоч наполовину так рекламувалося, як тютюнові вироби, у наших лікарень було б набагато менше проблем із запасами крові та її компонентами

Провідний економіст Юрій Ящук розповів, що він давно хотів долучитися до цього виду благодійності. Ще під час навчання в університеті зголосився взяти участь у Дні донора. Проте тоді здати кров йому не вдалося — на той момент вона не відповідала потрібним параметрам.

Але бажання допомогти людям залишилося, тож коли в колективі філії виникла така ініціатива, з готовністю відгукнувся на неї. Цього разу все пройшло успішно. І з того часу співробітництво з Охматдитом стало регулярним. За нормативами для чоловіків інтервал між заборами крові має бути не менше 62 днів (два місяці). Таким чином кров можна здавати п’ять разів на рік. У кожного донора — свій графік. І у визначений час вони наві-дуються до лабораторії. Востаннє Юрій здавав кров у вересні, тому наступний візит планує на листопад.

Як запевнив Юрій Ящук, жодних негативних наслідків або неприємних відчуттів від донорства немає. «Лише першого разу було таке відчуття, наче чогось не вистачає — все ж таки втрата крові, — згадує Юрій. — Проте організм дуже швидко адаптувався і після другої здачі не виникло жодного дискомфорту».

Люди, які регулярно є донорами, об’єднані в своєрідну спільноту. В соціальних мережах існують спеціалізовані волонтерські групи. Вони щотижня скидають в чат списки дітей, які потребують крові, зазначаючи потрібні групи. І ті, хто бачить, що необхідна їхня група, відгукуються і приходять до центрів переливання.

До речі, донорство дисциплінує і змушує дотримуватися певних правил. Наприклад, за кілька днів до здачі не можна приймати не лише алкоголь, а й газованих напоїв. Апаратура відразу виявляє їхні сліди у крові. Також слід утримуватися від смаженого, білкової їжі (м’яса, сиру, яєць тощо). Основна їжа під час підготовки до здачі крові — різноманітні каші.

Модно і круто

«Минулого літа захворів батько, і мені довелося часто бувати в лікарнях, — розповідає інженер Альона Говорун. — Там і з’явилося бажання чимось допомогти. Запитала у лікаря, що можу для них зробити. Він сказав, що за віковою категорією я підходжу для того, щоб стати донором. Тому охоче відгукнулася на запрошення взяти участь у Дні донора, що був організований у нашій філії.

І виявилося, це не страшно і не боляче. Мене дуже радує, що зараз серед молоді стає престижно не курити за гаражами, не пиячити на дитячому майданчику, а вести здоровий спосіб життя».

Для жінок допустимий норматив здачі крові менший, ніж для чоловіків — чотири рази на рік. Тому Альона здає кров раз на три місяці. Наступний візит до лабораторії планує у листопаді.

«До цієї дати мені важливо не захворіти, навіть нежиттю, — пояснює молода жінка. — В іншому випадку доведеться відкласти здачу крові. Тому намагаюся берегтися: вживаю здорову їжу, дотримуюсь правильного режиму, одягаюся по погоді. Для профілактики п’ю чай з шипшиною та цитрусовими. А деколи, у вихідний, гарячий осінній напій — глінтвейн».

За словами Альони Говорун, жодних неприємних наслідків під час здачі крові у неї не було. Навпаки, після процедури навіть рум’янець на щоках з’явився. Хоча не можна до донорства ставитися легковажно. Після здачі крові не варто різко вставати, треба щось попити і 20—30 хвилин відпочити, перш ніж кудись іти. В усіх центрах здачі крові така можливість є. Їхні співробітники дуже уважні до донорів і завжди цікавляться самопочуттям, дбають, аби волонтерам було зручно і спокійно.

Благодійна діяльність приносить задоволення і захоплює людей. Тому Альона розмірковує, чим вона ще може поділитися з хворими дітьми.

«Нещодавно в Україні стартував проєкт зі збирання донорського волосся для дітей, які пройшли лікування онкології. Адже втративши власне волосся, вони часто потерпають від того, що не можуть виглядати так, як інші. І гарна перука допомагає їм пережити цей несприятливий період. На це не так легко зважитися, але я обмірковую, раджуся з чоловіком. Можливо, також приєднаюся до цієї акції. Доведеться якийсь час походити з коротшою зачіскою, але це компенсується тим, що зможу хоч трохи полегшити життя хворій дитині», — зазначає Альона Говорун.

Молода жінка впевнена, що сьогодні дуже багато людей готові стати волонтерами-донорами. Проте поки що ця діяльність недостатньо висвітлюється і пропагується. Якщо людина не є членом певних груп, не слідкує за спеціальними публікаціями, то вона просто не знає, що її допомога потрібна людям.

«Якби донорство хоч наполовину так рекламувалося, як тютюнові вироби, у наших лікарень було б набагато менше проблем із запасами крові та її компонентами», — вважає волонтерка.

Люди, які регулярно є донорами, об’єднані в своєрідну спільноту. В соціальних мережах існують спеціалізовані волонтерські групи. Вони щотижня скидають в чат списки дітей, які потребують крові, зазначаючи потрібні групи. І ті, хто бачить, що необхідна їхня група, відгукуються і приходять до центрів переливання.

 День в лабораторії

...Корпоративний День донора. Початок о 9:00. Біля реєстратури Одеської обласної станції переливання крові людно. 

У натовпі помічаю начальника адміністративної служби регіональної філії «Одеська залізниця» Анатолія Минку та електромеханіка ПК «Залізничний вокзал станції Одеса-Головна» Михайла Світлова. Обидва чоловіки здають кров кілька разів на рік. Запевняють, що почуваються добре. На запитання, чому стали донорами, відповіли, що кров рятує іншим життя, і якщо немає протипоказань — потрібно нею ділитися.

За словами завідувачки відділу формування донорських кадрів Одеської обласної станції переливання крові, національного експерта України з безпеки крові Марини Ткаченко, все пізнається у порівнянні. Наприклад, коли постраждалим землякам потрібна кров, до станції вишиковуються довжелезні черги —
настільки, що складно прийняти всіх бажаючих. Щоденна потужність медичного закладу — 150 осіб.

Шок для плазми 

Одночасно беруть кров у 15 донорів

Зал заготівлі крові та плазми вражає стерильністю. У двох приміщеннях, обладнаних лежачими кріслами, одночасно беруть кров у 15 донорів. У лабораторії, куди цього дня дозволили зайти й журналістам, є обладнання, призначене для обробки кожного компонента крові. Серед найновітнішого — стіл з охолоджувальною поверхнею для роботи з еритроцитами. Також є мобільна скриня, яка охолоджує кров від +4 до +8 °С. Завдяки їй можна організовувати виїзні донорські дні на підприємствах. А ще в арсеналі станції переливання є прилади, які допомагають знайти хороші судини донора.

Марина Вікторівна розповіла про складний процес переробки. Так, спочатку кров має пройти центрифугування, що дає змогу розділити її на три складові: тромбоцити, еритроцити і плазму. Аби забезпечити плазмі високу якість її… шокують за температури -80 °С упродовж години. Далі вона зберігається три роки за
температури -40 °С.

Щодня на станцію звертаються за компонентами крові певної групи. Коли ж рідкісні запаси добігають кінця, доводиться робити складний вибір, кому віддати «останню дозу». Приміром, породіллі чи людині похилого віку... «А хотілося б мати крові в надлишку, тим паче, що технічна база станції переливання крові дозволяє зберігати її запаси», — говорить лікарка.

Експрес-аналіз

…Пам’ятаю, як у шкільному віці мені вливали чужу кров. На ємності з рідиною було прізвище донора. Нині це особисті дані, і вони є конфіденційною інформацією та зашифровані. До того ж кров у чистому вигляді вже ніхто не вливає.

«З донорської крові вилучають плазму, еритроцити, тромбоцити, — пояснює Марина Вікторівна. — Це дає змогу використовувати компоненти для окремих захворювань та врятувати три життя з однієї донації (донорства, — прим. авт.)». 

Перед донацією потенційні донори проходять в лабораторії експрес-аналіз, яким визначаються рівень гемоглобіну та група крові. Допуск до здачі видає терапевт. Протипоказанням може стати і високий тиск, і деякі перенесені колись операції. Власне, саме через це наша кореспондентка й не змогла того дня стати донором. Крім цього, у базі даних перевіряють, чи не значиться ім’я пацієнта як ВІЛ-інфікованого. Реєстру інфікованих гепатитом в Україні немає.

Марина Ткаченко підкреслює, що здача крові — це дуже корисна процедура й для самих донорів. Зокрема, вона стимулює кісний мозок на виробіток нових клітин, отже, підтримує його у тонусі та змушує працювати інтенсивно і правильно. А за систематичної здачі крові знижується холестерин, що є чудовою профілактикою інфарктів та інсультів.

Червоний банк

На Придніпровській традиційна донорська акція відбулася на базі спеціалізованого пункту комунального підприємства «Дніпропетровська обласна станція переливання крові».

Як зазначив фахівець служби кадрової та соціальної політики регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» Сергій Степанов, залізничники колективно долучаються до цього заходу. Серед колег чимало Почесних і Заслужених донорів, які здали безкоштовно кров понад 40 разів і продовжують це робити. Також хочеться відзначити, що в таких акціях все частіше активну участь бере і молодь.

Світлана Полтавченко здає кров за покликом серця

Світлана Полтавченко, бухгалтерка Дніпровської дирекції залізничних перевезень, давно хотіла здати кров, та все не вистачало часу. А коли дізналась, що такий захід проводить АТ «Укрзалізниця», то відклала всі свої справи. Жінка і не здогадувалася, що доведеться пройти низку тестів на «доброякісність» крові та щодо стану здоров’я, і навіть почала трохи хвилюватися. Та коли почула, що все гаразд, з полегшенням видихнула.

Поки розмовляємо з новоспеченою доноркою, з’являється інженер служби перевезень регіональної філії «Придніпровська залізниця» Кирило Леонов. Його відразу впізнає персонал «банку крові». Новачки ж, дізнавшись, що чоловік — досвідчений донор, починають ставити йому питання. Він пояснює, що головне у цій справі — усвідомлення того, що ваша кров може врятувати не одне життя. Кирило розповідає, що вперше став донором років вісім тому. Спочатку життєдайна рідина знадобилася родичу, потім — батькові, потім — товаришу... А цього року здати донорську кров він прийшов уже вчетверте. Двічі допомагав колегам і двічі брав участь у корпоративному Дні донора. Відтак сьогодні йому вручили ще й картку активного донора.

Ользі Мазуренко, інженерці на станції Дніпро, кілька років тому зробили операцію, тож вона чудово знає, наскільки складно знайти донорів. Тому вирішила, що неодмінно  повинна віддати свій «особистий борг». На жаль, медики не дозволили їй стати донором: не всі показники в нормі. Ольга зазначає: щойно її фізичний стан поліпшиться, вона обов’язково спробує знову.

Заступниця головного лікаря із медичної частини КП «Дніпро-петровська обласна станція переливання крові» Валентина Кащак зазначила, що всіх залізничників-донорів, які будуть здавати кров базі спеціалізованого пункту комунального підприємства «Дніпропетровська обласна станція переливання крові», внесуть до реєстру. Відтак, якщо хтось із залізничників або членів їхніх родин, потрапивши до комунального медичного закладу, потребуватиме переливання, то кров їм нададуть безкоштовно, із того резерву, що здається колегами упродовж року.

 

 

Переваги здачі крові для донорів:

• два вихідні дні (день забору крові та один додатково, про що потрібно попередити роботодавця);

• 10 % надбавки до пенсії (почесні донори, які 40 разів здали кров або 60 разів плазму по 600 мл);

• зниження холестерину;

• запобігає тромбоутворенню, інфарктам, інсультам;

• тримає судини у тонусі;

• безкоштовне обстеження, що дозволяє на ранній стадії виявити ймовірні захворювання.