Чи була зрада: хто в Укрзалізниці їздить на нових пікапах Toyota Hilux?

У жовтні медіапростір України сколихнула новина про закупівлю регіональною філією «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» 15 автомобілів Toyota Hilux. У соціальних мережах, де на такі події відразу реагують, піднялася звична хвиля «зради», мовляв, чиновники знову накупили собі машин. З того часу минув місяць, і кореспондент «Магістралі» перевірив, де вони облаштувалися та як працюють.

У пошуках авто

У запалі ніхто із критиків навіть не звернув уваги, що закуплені автівки — взагалі не легковики, а вантажні пікапи, які не годяться для представницьких потреб і в усьому світі використовуються на виробництві, сільськогосподарських роботах, у дрібній торгівлі. І закупила їх Укрзалізниця для того, щоб оновити транспортне забезпечення підрозділів, які без автомобілів не можуть виконувати свою щоденну роботу.

Машини практично відразу були передані на місця. Аби подивитися, як вони працюють і які функції виконують, кореспондент «Магістралі» вирушив до Конотопа. Саме там працівникам місцевої дистанції сигналізації та зв’язку надали у розпорядження одну з нових «Тойот». Коли прибув на місце, зв’язківці збиралися їхати на станцію Терещенська для планової заміни приладів СЦБ і погодилися взяти мене із собою.

Знайти машину на привокзальній площі Конотопа було нескладно. Серед місцевого автотранспорту великий сніжно-білий автомобіль із логотипом Укрзалізниці на борту нагадував айсберг. У машині на мене вже чекали співробітники Конотопської дистанції сигналізації та зв’язку разом із головним інженером Віталієм Великановим. Не гаючи часу, ми вирушили в дорогу, адже шлях попереду був неблизький.

Під час поїздки головний інженер розповів про те, що донедавна в автопарку дистанції були лише дуже старі машини. На об’єкти мусили виїздити на радянському ГАЗ-66, випущеному у 70-х роках минулого століття. За більш ніж 40 років роботи ця машина проїхала понад 1 млн км і вже давно відпрацювала свій ресурс. Аби «газик» пенсійного віку був на ходу, працівникам частенько доводилося копирсатись у нього під капотом, перебирати ходову, постійно шукати запасні деталі. Особливо важко стало в останні роки, адже запчастини до ГАЗів виробляються в Росії.

Отримати замість старенького ГАЗу новеньку «Тойоту» було не так просто. Керівництво Південно-Західної залізниці висунуло обов’язкову умову: ретельно підготувати гараж для досконалої японської техніки. Машини виділялися лише тим підрозділам, які виконали цю умову. Отож, в очікуванні поповнення в автопарку Конотопська дільниця провела всі необхідні ремонтні й опоряджувальні роботи.

Коли нове авто надійшло до Конотопа, це стало подією не лише для підприємства, а й для всього містечка.

— Перший час нас забавляла реакція містян, — розповідає Віталій Великанов. — Люди просто не вірили, що наш підрозділ міг отримати таку шикарну машину. Забачивши новий логотип Укрзалізниці на її борту, конотопці думали, що це приїхало якесь велике начальство із Києва. Але зараз люди вже звикли до того, що ми працюємо на такій техніці, і бажають нам нових поповнень.

Менше «їсть» та швидше бігає

За словами залізничників, нове авто за своїми експлуатаційними характеристиками радикально відрізняється від тих, якими їм доводилося користуватися досі. На старому ГАЗі середня швидкість пересування становить лише максимум 55—60 км/год. До того ж вона регулярно виходить з ладу, і на час ремонту ми не могли виїжджати на дистанцію взагалі.

Нова машина легко розганяється до 90 км/год і могла б рухатися ще швидше, якби це дозволяли правила дорожнього руху. Запас потужності у неї є. Крім того, вона не ламається і завжди готова до роботи.

Порівняймо й економічні показники старої і нової техніки. Якщо старий ГАЗ-66 «з’їдає» майже 18 л пального на 100 км, то «Тойота» — приблизно 8 л. До того ж вона перебуває на гарантії, і якщо раптом щось вийде з ладу, то на ремонт і запчастини витрачатися не доведеться.

У кабіні Toyota Hilux можуть поміститися чотири особи, а в старенький ГАЗ, крім водія, може сісти лише один працівник. Правда, кузов у японського пікапа менший, ніж у нашої вантажівки. Проте всі необхідні прилади та інструменти в ньому легко поміщаються. А якщо доводиться перевозити якийсь габаритний вантаж, то залучають до роботи ГАЗ-66. Якщо в майбутньому до нової машини вдасться придбати причіп, то від послуг ГАЗу можна буде відмовитися повністю.

Пересуватись у новій «Тойоті» виявилося дуже комфортно. Двигун працює майже беззвучно, машина йде м’яко, навіть незважаючи на не завжди високу якість дорожнього покриття. Саме час поговорити про її технічні переваги.

— Керувати такою машиною — одне задоволення, — розповів електромеханік-водій цеху механізації Ариф Джафаров, котрий сидів за кермом. — Вона обладнана сучасними пристроями, які полегшують водіння. Наприклад, круїз-контролем, який дає можливість підтримувати сталу швидкість автомобіля, забезпечуючи при цьому мінімальну витрату пального. Усі дані про роботу машини та про стан зовнішнього середовища виводяться на панель приладів, що допомагає вибрати оптимальний режим. Також автомобіль обладнаний відеореєстратором, який записує зображення із камер, розташованих спереду і ззаду. При потребі (наприклад, якщо сталася ДТП) це зображення можна передати на комп’ютер і достеменно дізнатися про всі обставини руху автомобіля.

Крім цього, кожен подібний автомобіль обладнаний датчиком GPS. Це не лише полегшує навігацію, а й дає можливість здійснювати контроль за ефективним використанням техніки. Керівництво регіональної філії в будь-який момент може довідатися, де перебуває кожна автівка. Також дані про власну машину отримує керівництво підрозділу, до якого вона приписана.

— Завдяки цьому ми можемо контролювати, як використовується авто, — розповів Віталій Великанов. — Якщо воно, наприклад, надовго зупиниться десь у лісі чи біля річки, можна завжди поцікавитися, що наші працівники там роблять. Втім, поки що таких випадків не було. Машина використовується суворо за призначенням.

Від станції Терещенська до Конотопа майже 80 км. На новенькій «Тойоті» ми доїхали туди за годину. Щоб подолати цю відстань на ГАЗ-66, нам би знадобилося майже дві години. Тож, звичайно, ми раді, що у нас тепер залишається більше часу на виконання своїх обов’язків. Сподіваюся, що нові автомобілі закуповуватимуть і далі. Якби ми отримували хоча б по одній машині на п’ять років, то через деякий час можна було б взагалі відмовитися від використання радянських автомобілів, які вже застаріли і морально, і фізично.

 

В. о. директора регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» Роман Веприцький:

«Необхідність оновлення автопарку у підрозділах Укрзалізниці виникла вже давно. Адже більшість тих автомобілів, що експлуатуються сьогодні, випущені ще за радянських часів і вже давно вичерпали свій ресурс.

Для цього було важливо обрати модель автомобіля, яка б якнайкраще задовольняла потреби залізничників. Машина має перевозити габаритні вантажі, щоб бригади, які виїздять на дистанції, могли взяти із собою необхідне обладнання та матеріали. Також важливо, щоб у неї був просторий салон, де можуть поміститися декілька осіб. Обов’язково автівка має мати підвищену прохідність, оскільки до місць проведення робіт часто доводиться добиратися ґрунтовими дорогами.

На оголошений регіональною філією тендер надійшло декілька пропозицій. Після ретельного аналізу і порівняння всіх запропонованих варіантів було визнано, що умовам тендера відповідають пікапи Toyota Hilux. Важливим фактором при виборі було також те, що автомобілі японської фірми славляться своєю надійністю й економічністю.

Регіональна філія «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» планує продовжувати роботу з оновлення автопарку виробничих підрозділів. У наступному році буде придбано ще 20 автомобілів».