Дорога з Піднебесної: нові транзитні перспективи Укрзалізниці

Міністерство інфраструктури України та ПАТ «Укрзалізниця» продовжують роботу щодо створення сприятливих умов для перевезення вантажів з Китаю до Євросоюзу. Про це йшлося під час панельної дискусії «Інфраструктура та логістика», організованої в рамках II Українського форуму Шовкового шляху, що пройшов у Києві 16 листопада.

Як розповів заступник Міністра інфраструктури Віктор Довгань, з метою зниження вартості перевезень на Транскаспійському маршруті ухвалено рішення щодо зниження ставок зборів у вітчизняних морських торговельних портах. Відповідне дзеркальне рішення очікується від Грузії.

У свою чергу ПАТ «Укрзалізниця» також встановило максимально сприятливі тарифи на транзит вантажів з портів Чорного моря до кордону з ЄС. Проводяться перемовини з іншими учасниками проекту Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту, до якого, крім Української залізниці, також входять залізниці Грузії, Азербайджану, Казахстану, а також компанії—оператори поромних перевезень.

 

Ключова швидкість

За словами директора зі стратегічного розвитку та інвестиційної політики ПАТ «Укрзалізниця» Антона Саболевського, з боку китайських компаній є розуміння того, що Україна — ключова країна на шляху перевезень вантажів, отже, проводяться переговори щодо запуску нових контейнерних поїздів. Проте сьогодні актуальним є питання підвищення швидкостей на вітчизняній залізничній мережі.

«Україна розташована в центрі Європи, і тому для нас важлива реалізація транзитного потенціалу. З огляду на це ми вітали б інвестиції з боку Китаю, націлені на розвиток залізничної інфраструктури: підвищення якості її використання та швидкості руху. Наші партнери готові запускати додаткові поїзди (контейнерні, — авт.), проте хотіли б, щоб вони проходили територією України за 20 год. Для цього потрібно забезпечити відповідну технічну швидкість, для чого необхідна реконструкція колій та основних ходів», — заявив він, додавши, що акціонерне товариство в цьому плані відкрито до співпраці з інвесторами.

За словами Антона Саболевського, йдеться не лише про колії, а й про розбудову логістичних центрів для забезпечення відповідного сервісу клієнтам на маршруті. Нині, зокрема, є проект створення такого центру поблизу Львова.

До речі, на форумі про своє бажання стати логістичним хабом для переробки вантажів з Китаю заявив Фастів. Як повідомив міський голова Михайло Нетяжук, передумова успішності проекту — розвинута інфраструктура, адже Фастів є потужним залізничним вузлом з великою кількістю спеціалізованих підприємств. Крім того, він розташований неподалік від Києва. Антон Саболевський привітав ініціативу щодо створення логістичного центру та пообіцяв сприяти проекту з боку ПАТ «Укрзалізниця».

 

Інвестиції в інфраструктуру

Окрім розвитку транспортних технологій, учасники форуму обговорили питання втілення за підтримки Китаю інфраструктурних проектів в Україні. Нині КНР є одним із провідних кредиторів у світі. Лише за минулий рік фінансові установи країни вклали $ 161 млрд прямих інвестицій, у тому числі на реалізацію проектів у країнах Євросоюзу.

Україна на цьому фоні виглядає досить скромно. Портфель китайських інвестицій у нашій державі становить всього $ 0,1 млрд. Зокрема, нині виконуються днопоглиблювальні роботи в морському торговельному порту Южний. Як зазначив Віктор Довгань, у першу чергу обмежує інвестиції затягування процедур узгодження, що тривають роками, побоювання прийняття рішень щодо старту проектів. Крім того, є проекти, які не можна вважати успішними, зокрема досі нереалізований Повітряний експрес з Києва до аеропорту Бориспіль.

Під питанням, на думку заступника Міністра інфраструктури, і швидка побудова за кошти китайських інвесторів із залученням компанії China Railway четвертої вітки метрополітену до житлового масиву Троєщина в Києві. У першу чергу через відсутність мосту через Дніпро, на добудову якого потрібно мінімум три роки і $ 2 млрд. Між тим, за словами Віктора Довганя, позичити такі кошти неможливо через обмеження з боку Міжнародного валютного фонду щодо залучення іноземних інвестицій — не більше $ 550 млн на рік.

Крім метро, є ще один, дешевший і привабливіший з економічної точки зору проект, — побудова мосту через Дніпро в районі між Кременчуком та Горішніми Плавнями. «У березні цього року Укравтодор підписав з China Road and Bridge Corporation меморандум про наміри щодо будівництва мосту разом з окружною дорогою навколо міста Кременчук. Китайська сторона розробила попереднє ТЕО будівництва, є підготовлена кредитна лінія... Наразі відповідний пакет документів направлено до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, i наступний крок за ними. Лишається прийняти рішення, підписати кредитний договір під 2 % річних з китайським Ексімбанком, і за три роки міст буде збудований», — повідомив Віктор Довгань, зауваживши, що цей проект може стати поштовхом для посилення співпраці України
з Китаєм.

Як повідомляла наша газета, опори існуючого залізнично-автомобільного мосту через Дніпро зведені ще в 1872 р. Він пережив кілька реконструкцій та капітальних ремонтів, проте насилу витримує вантажопотік, перш за все через збільшення інтенсивності автомобільного руху. Про необхідність побудови нового мосту розмови ведуться вже майже 15 років.