Хто й навіщо мінує залізничні вокзали

06 вересня 2019, 08:57
Покупайте билеты на сайте Мы официальные партнеры Укрзализныци!
Ана Море, «Магістраль». Інфографіка Іллі Наумова. Фото Сержа Гончарова

«Увага! Просимо всіх зберігати спокій та залишити приміщення», — подібні повідомлення понад 80 разів протягом восьми місяців цього року пролунали на залізничних вокзалах країни. Тричі звучали такі екстрені оголошення і в пасажирських потягах. Фальшиві мінування — розвага для зловмисників та серйозна проблема для залізниці. Скільки часу потрібно для перевірки пасажирських вагонів та вокзальних приміщень, у яких містах залізничні об’єкти найчастіше атакують псевдомінувальники та як карають жартівників, читайте далі.

 

Евакуація поїзда

 

Графікова зупинка на станції Олександрія для потяга № 243, який віз відпочивальників із Бердянська, тривала понад 2 години. Про ризик мінування начальниці поїзда Галині Соловей сказали відразу після зупинки на станції.

«Підійшли працівники Національної поліції та Служби безпеки України. Вони повідомили, що отримали повідомлення про ймовірне мінування потяга. Людей необхідно було негайно евакуювати у безпечне місце», — розповідає Галина.

Жінка відразу почала інструктувати поїзну бригаду та пасажирів по радіозв’язку. Пояснила, що виходити потрібно без паніки. Забирати лише необхідні особисті речі. Потім Галина Соловей зв’язалася з диспетчеркою Укрзалізниці та своїм керівником і повідомила про надзвичайну ситуацію. Тоді у потязі перебувало
860 пасажирів.

«Було багато дітей у вагонах. Але, дякувати Богу, поїзна бригада спрацювала добре. Усіх пасажирів евакуювали за 20 хвилин», — згадує вона.

Людей відвели у безпечне місце за вокзалом. Поїзд майже дві години оглядали співробітники СБУ та вибухотехнічної служби Національної поліції. Щойно процедура завершилася, чергова по станції оголосила, що пасажири можуть повертатися в потяг.

«Провідники взяли квитки і біля вагонів звірили всіх пасажирів за місцями та прізвищами, аби ніхто не залишився», — розповідає Галина Соловей.

Коли подорожні повернулися на місця, начальниця поїзда разом з машиністом склала акт про затримку, що становила 2 год 8 хв.

«Люди були дуже змучені. Адже чекали, стоячи під палючим сонцем. Найбільше незручностей мали родини з дітьми», — ділиться залізничниця.

Крім того, було багато незадоволених, котрі через горе-мінувальників запізнювалися на наступні потяги або й на літаки. «Кожного треба заспокоїти. Ми з провідниками ходили вагонами, пояснювали, вибачалися», — згадує жінка про те, як виходили із ситуації.

Поїзна бригада очікувала, що гаряча лінія «розриватиметься» від скарг, але не зареєстровано жодного дзвінка з претензією. Вочевидь, пасажири зрозуміли, що в цьому немає вини компанії.

 

Галина Соловей працює начальницею поїзда уже 21 рік, і вперше за цей час через один дзвінок жартівника евакуювали цілий потяг.Галина розповідає, що і диспетчерка спрацювала дуже добре. Фактична затримка поїзда становила понад дві години, але до Києва він прибув із запізненням лише на 40 хвилин, бо рухався майже без зупинок. Лише двічі пропустив швидкісні потяги.

 

«Люди, які телефонують і брешуть про мінування, навіть не уявляють, до яких незручностей це призводить. Може, якби їх ловили й ув’язнювали років на п’ять, більше би так не бавилися», — каже вона.

 

Жартують і молодь, і пенсіонери

 

На залізниці вже давно відпрацьовані алгоритми дій у випадку повідомлень про мінування. Адже до поліції регулярно надходять дзвінки та листи на електронну пошту про закладання вибухівки на вокзалах.

 

«Лідери» 2019 р. — головні двірці Києва, Львова та Дніпра. Їх «заміновували» понад 10 разів кожен. Загалом же по Укрзалізниці за період від початку року до 12 серпня нарахували 86 випадків псевдомінувань.

 

І хай у більшості випадків стрільці воєнізованої охорони компанії разом із правоохоронцями вибухівку не знайшли, та все одно вони кожного разу ретельно перевіряють такі повідомлення. Адже йдеться про життя людей.

«Необхідно посилювати безпеку у громадських місцях, — каже начальник служби воєнізованої охорони регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» Василь Левицький. — До поліції дуже часто надходять анонімні повідомлення про те, що, наприклад, вокзал станції Київ-Пасажирський заміновано. Тож доводиться евакуйовувати пасажирів».

П’ять років тому на такі дії поліція разом із воєнізованою охороною Укрзалізниці, працівниками Державної служби з надзвичайних ситуацій, вибухотехнічною службою, працівниками вокзалу та співробітниками СБУ витрачала кілька годин. Зараз же механізм відпрацьований до автоматизму і весь процес триває п’ять—сім хвилин. Крім того, ВОХР товариства періодично проводить тренування, під час яких відпрацьовують спільні дії в разі таких надзвичайних ситуацій зі співробітниками СБУ та поліцією.

 

Із 86 випадків псевдомінувань за цей рік є інформація про чотирьох затриманих. Такі дані надала Національна поліція України.

 

За «завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності» (ч. 1 ст. 259 ККУ) щодо вокзалу станції Тернопіль затримали раніше засудженого мешканця Хмельниччини. Підозру за тією ж статтею отримав мешканець Маріуполя, котрий заявив про фальшиве мінування вокзалу свого міста. До адміністративної відповідальності за «завідомо неправдивий виклик спеціальних служб» (ст. 183 КУпАП) на вокзал станції Івано-Франківськ притягнули жителя Надвірнянського району. А за неправдиве повідомлення про мінування приміського поїзда Ківерці—Луцьк затримали пенсіонерку, яка перебувала в стані алкогольного сп’яніння.

 

 

Фактично впійманих зловмисників більше, просто не всі випадки фіксуються в окрему статистику по залізниці. Часом дізнаватися необхідно про кожен окремо. До прикладу, 20 квітня з вокзалу станції Київ-Пасажирський евакуювали 950 осіб. Правоохоронці перевірили об’єкт, але жодних вибухонебезпечних речовин або предметів не виявили. Проте поліцейські встигли відслідкувати дзвінок і затримати 29-річного мешканця смт Калинівка. Виявилося, що чоловік був у нетверезому стані. Чи порушили стосовно нього кримінальну або адміністративну справу, наразі невідомо.

Таких випадків достатньо. Телефонує не лише молодь, а й пенсіонери. Також не завжди це люди напідпитку. Мотиви таких вчинків можуть бути різними, але всі завідомо неправдиві повідомлення про мінування — однаково незаконні, а поза правовою системою — однаково не людяні. Життя — не забавка, тільки чомусь не всі про це пам’ятають.

 

 

Директор з безпеки АТ «Укрзалізниця» Артем Морковкін:

 

«У 2019 р. об’єктами «мінування» ставали не лише структурні підрозділи Укрзалізниці, а й навчальні заклади, лікарні, аеропорти, торговельні й бізнес-центри тощо. На щастя, більшість таких повідомлень виявлялася неправдивою. Однак проблема стала загальнодержавною, тож вирішувати її потрібно на державному рівні. Одним із першочергових кроків має бути внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, які значно посилять відповідальність за такі дії».

 

Magistral logo

Поширити y соціальній мережі


Читайте також



Чи не хочете поділитися своїми думками з цього приводу?