Коридори транспортних можливостей

7-8 вересня в Одесі відбулося кілька важливих транспортних подій, які можуть мати значні позитивні наслідки у залученні транзиту на залізниці України. Перше — це засідання координаційного комітету нового транспортного коридору «Південь—Захід», в якому задіяні Україна, Грузія, Іран. Азербайджан та Польща. Далі обговорювалися перспективи маршруту ТМТМ (Транскаспій міжнародний транспортний маршрут «midle koridor»). Ну і звісно II Міжнародна транспортна конференція високого рівня «Інтегровані транспортні коридори Європа-Азія», де керівники ПАТ «Укрзалізниця», ЗАТ «Азербайджанські залізниці» та АТ «Грузинська залізниця» підписали Меморандум про співпрацю щодо спільної експлуатації постійного залізнично-поромного сполучення для розвитку вантажних перевезень за маршрутом ЄС–Україна—Чорне море–Грузія–Азербайджан—Каспійське море—країни Азійського регіону з використанням поромів ПАТ «Укрзалізниця».

Цю конференцію також відвідали прем’єр-міністр України Володимир Гройсман та керівник уряду Молдови Павел Філіп. Повертаючись до Меморандуму слід відзначити, новий передбачає створення спільного підприємства для оперування поромами ПАТ «Укрзалізниця» для розвитку маршруту Балтійське море — Чорне море — Каспійське море.

«Партнерство з нашими колегами з Грузії відкриває нові перспективи щодо реалізації цього проекту. Для забезпечення конкурентних перевезень необхідно створити не лише сучасну систему залізничних вантажних перевезень, а й організувати комплексну роботу із використанням поромних переправ та налагодити тісну співпрацю між залізницями. Саме цьому сприятиме створення спільного підприємства для оперування поромами», - зазначив в. о. голови правління ПАТ «Укрзалізниця» Євген Кравцов.

Сторони вживатимуть заходів для створення спільного підприємства з експлуатації залізничних поромів на ділянці Чорне море для ефективної співпраці з організації перевезень вантажів за маршрутом ЄС-Україна-Чорне море-Грузія-Азербайджан-Каспійське море-країни Азійського регіону.

Нагадаємо, на балансі ПАТ «Укрзалізниця» знаходяться два пороми «Герої Плевни» та «Герої Шипки». На сьогодні ці пороми отримали Свідоцтва про право власності та Свідоцтва про право плавання під Державним прапором України, на пором «Герої Шипки» отримано Свідоцтво про мінімальний склад екіпажу.

Доставляти контейнерні вантажі з країн Перської затоки та Індійського океану до Європи за 12 замість
40 діб і за кращою ціною — цілком реально. Над розвитком даного проекту працювали в Одесі експерти транспортної галузі п’яти держав: Польщі, України, Грузії, Азербайджанської республіки та Ісламської республіки Іран.

Цікавий для бізнесу

Ідея створення міжнародного транспортного коридору «Південь—Захід» зародилася торік, і її вперше обговорили на засіданні робочої групи 12 січня в Баку. Попри невтішні прогнози скептиків, даний проект підтримали Президенти країн і стараннями учасників маршрут з’явився на мапі транспортних перевезень Євроазійського простору. Перші контейнерні поїзди, запущені у напрямку «Південь—Захід» з Ірану, продемонстрували швидкість, безпечність та конкурентоспроможність. Успішним маршрутом зацікавилися провідні вітчизняні компанії. Серед них представники металургійного сектору (наприклад компанія «Інтерпайп»), агросектору, харчової промисловості та інші, готові перевозити вантажі в цьому напрямку.

Транспортний коридор «Південь—Захід», за словами голови правління ЗАТ «Азербайджанські залізниці» Джавіда Гурбанова (голови засідання), має потужний потенціал — 72 млн т вантажообігу. Для розвитку проекту і залучення вантажів потрібно підтримувати якісний сервіс, вдосконалювати залізничну та портову інфраструктуру.

Комфортні умови

Для вантажовласників, зацікавлених у транспортуванні продукції в напрямку «Південь—Захід», створені комфортні умови. Від Ірану до польського кордону (Славкув) вантажі доставлятимуть протягом 12—15 діб за єдиним документом і єдиними тарифами, без зміни колісних пар, оскільки на шляху прямування (при розвитку колійної інфраструктури) передбачена колія 1520 см.

Надійний і безпечний альтернативний маршрут коротший від будь-якого сухопутного шляху в даному напрямку і на понад 1 тис. км коротший від шляху, який проходить Росією. Відправна точка транспортного коридору «Південь—Захід» — розташований на березі Персидської затоки іранський порт Бендер-Аббас (переробна спроможність майже 70 млн т вантажів). У напрямку Європи цей порт слугуватиме хабом, до якого прибуватимуть вантажі з країн Перської затоки та Індійського океану. Далі їх транспортуватимуть до станції Астара (ірано-азербайджанський кордон), а від іранської Астани — до однойменної азербайджанської. До речі, раніше між ними не було залізничного сполучення. За рішенням керівництва двох держав у рамках проекту міжнародного транспортного коридору «Південь—Захід» терміново збудували сталеву магістраль Астара (Іран)—Астара (Азербайджан). Нині поблизу іранської станції Астара зводять вантажний термінал з переробною потужністю понад 2 млн т щорічно.

Маркетинговий хід

У ході зустрічі були затверджені нормативні документи, вирішені актуальні питання, погоджені технологічні та тарифні умови. На думку заступника міністра доріг та міського будівництва і Президента РАИ Саіда Мохаммад Заде, щоб створити максимально привабливі умови для перевізника, тарифи на першому етапі варто знизити.

Учасники зустрічі висловили готовність співпрацювати з перевізниками у формі діалогу. Веб-сайт транспортного коридору, що містить вичерпну інформацію про маршрут (відстань, вантажообіг, тарифи), вдосконалять функцією інтерактивного спілкування, що даватиме змогу користувачам ставити питання і оперативно отримувати вдповідь.

Трансконтинентальний логістичний продукт, створений за участю Польщі, України, Грузії, Азербайджану, Ірану, безумовно, сприятиме розвитку транспортного потенціалу країн-учасниць, торговельних зв’язків, розвитку промисловості, транзитного потенціалу

Виконуючий обов’язки голови правління ПАТ «Укрзалізниця» Євген Кравцов:

«Створення міжнародного транспортного коридору «Південь—Захід» — велика перспектива і велика відповідальність кожної країни-учасниці. Ми готові вирішувати будь-які питання, спільно поліпшувати логістику маршруту, оскільки маємо для цього технічний потенціал. Готові йти на компроміси стосовно тарифної політики. З української сторони є два пріоритети, що сприятимуть розвитку транспортного коридору. Це введення в експлуатацію двох поромів, які перебувають на балансі «Укрзалізниці» і кошти на відновлення яких виділяє ПАТ «Укрзалізниця», а також вдосконалення інфраструктури й підвищення пропускної спроможності між станціями Чорноморськ-Порт та Ізяв».

Генеральний директор Ради директорів (Грузинська залізниця) Мамука Бахтадзе:

«Коли розпочинали проект, скептики вважали, що у коридору немає майбутнього. Але учасники проекту провели хорошу маркетингову роботу і довели життєдіяльність маршруту. На карті з’явився зручний для бізнесу маршрут «Південь—Захід». За ним — хороше майбутнє. Транспортний коридор дасть можливість створити робочі місця, збільшити обсяги торгівлі не лише між країнами-учасницями, а й стане міцним економічним майданчиком для розвитку товарообігу між країнами Перської затоки, Індійського океану та країнами Євросоюзу».

До теми

В Одесі підписано протокол засідання Загального зібрання об’єднання юридичних осіб «Міжнародної асоціації «Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут».

8 вересня в приміщенні офісу регіональної філії «Одеська залізниця» відбулося засідання Загального зібрання об’єднання юридичних осіб «Міжнародної асоціації «Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут», за результатами якого підписано протокол.

Члени зібрання рекомендували учасникам Асоціації з маркетинговою метою використовувати назву маршруту як «Middle corridor». Відповідно до протоколу, членам Консорціуму рекомендовано внести зміни до Угоди про створення Міжнародного Транскаспійського транспортного Консорціуму від 12 квітня 2016 року — замінити назву Координаційний комітет на ОЮО «МА «ТМТМ» (об’єднання юридичних осіб «Міжнародної асоціації «Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут»).

Також зібрання об’єднання юридичних осіб «МА «ТМТМ» запропонувало ПАТ «Укрзалізниця», ЗАТ «Азербайджанські залізниці», АТ «Грузинська залізниця» розглянути питання виділення пулу платформ та піввагонів для використання на правах інвентарного парку на маршруті ТМТМ у кількості 50 одиниць та АТ «НК «Казахстан темір жоли» — у кількості 100 одиниць. Зібрання доручило робочій групі цієї міжнародної асоціації відпрацювати технологію оперування на маршруті ТМТМ пулом фітингових платформ та піввагонів, проведення ремонтів рухомого складу та ін.

Як зазначив в. о. голови правління ПАТ «Укрзалізниця» Євген Кравцов, Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут активно розвивається, відпрацьовані технічні моменти та тарифна політика, його перспективи очевидні.

«Для нас пропозиція створити загальний пул фітингових платформ та піввагонів для використання на маршруті ТМТМ є цікавою і ми найближчим часом ретельно проаналізуємо механізми її реалізації. Також очікуємо на рішення Уряду, щоб нормативно закріпити право ПАТ «Укрзалізниця» стати членом ТМТМ», — зазначив Євген Кравцов.

Учасники засідання також рекомендували членам Консорціуму включити компанію ТОВ «ADY Container» до складу учасників Міжнародного Транскаспійського транспортного Консорціуму.

Паромні перспективи

Для зростання вантажопотоків необхідно зміцнювати співпрацю між усіма учасниками логістичних ланцюгів. Зокрема, потрібна конструктивна взаємодія залізничного та морського транспорту, ліквідація вузьких місць, збільшення пропускної спроможності та застосування наскрізних тарифів. На цьому наголосив в. о. голови правління ПАТ «Укрзалізниця» Євген Кравцов під час виступу на ІІ Міжнародній транспортній конференції в Одесі
8 вересня.

Євген Кравцов розповів, що сьогодні спостерігається певне зростання попиту на перевезення в напрямку Європа—Азія з використанням поромних переправ. Для здійснення цих перевезень будуть задіяні потужності транспортної інфраструктури Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту. «Ми посилюватимемо напрямок вантажоперевезень Чорним морем. Для ефективної роботи та залучення вантажопотоків необхідні наскрізні тарифні ставки на залізниці та в українських портах — це важлива умова розвитку транзитних перевезень. Укрзалізниця проводитиме стабільну відкриту політику з довготривалою перспективою співпраці для партнерів та клієнтів», — підкреслив Євген Кравцов.

За його словами, успішність міжнародного транспортного маршруту «Південь—Захід» перш за все залежатиме від проведення конкурентної тарифної політики. Крім того, розвитку перевезень сприятиме реалізація ініціатив щодо спрощення для клієнта доставки вантажів у міжнародних напрямках від дверей до дверей з використанням механізму «єдиного вікна» та впровадженням єдиної інформаційної системи.

Євген Кравцов підкреслив, що у 2017 р. вперше зупинено тенденцію до падіння обсягів транзитних перевезень, що спостерігалася з 2008 р. «Транзитний потенціал залізниць України дозволяє перевозити значно більше вантажів. Тому зараз важливим є кожен крок, який сприяє зростанню транзиту», —
зазначив він.

Сучасна логістика

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман взяв участь у роботі ІІ Міжнародної транспортної конференції високого рівня «Інтегровані транспортні коридори Європа—Азія. В ході засідання він відзначив: «Переконаний, що сьогодні ми зможемо знайти нові механізми співпраці, способи вдосконалення сполучення та переміщення товарів між нашими країнами».

Україна має унікальне географічне положення. Тож у нас великі можливості щодо переміщення товарів. Наразі ми розвиваємо Українську залізницю й авіасполучення. Вдосконалюємо логістичну інфраструктуру, два роки поспіль працюємо над ремонтом і будівництвом доріг, займаємося створенням нових можливостей для авіасполучення. Також будемо розвивати річковий флот, днями відбудеться його поповнення новими суднами. Впевнений, що ми зможемо поєднати можливості України з можливостями наших партнерів, які сьогодні тут присутні.

Окрему увагу приділяємо реформуванню тарифної політики, передусім у портах та на залізниці на всіх напрямках доставки вантажів. Днями ухвалено рішення про зменшення з 1 січня 2018 р. усіх портових зборів на 20 % для нетранзитних вантажів та на 75 % — для нафтових та нафтопродуктових танкерів у порту Южний.

Нещодавно ми створили Координаційну Раду з питань логістики, яка стане майданчиком для ухвалення рішень щодо розвитку нашої логістичної інфраструктури».