Крістіан КУН: «Толерантність до корупції має бути нульовою»

Як відомо, Наглядова рада ПАТ «Укрзалізниця» уже здійснила свої перші кроки: проведено низку офіційних зустрічей, відвідано окремі підприємства та об’єкти залізничної інфраструктури, а також сформовано певне бачення розвитку компанії, її основних проблем і напрямків, над якими потрібно працювати. Своїми думками з цього приводу з кореспондентом «Магістралі» поділився член Наглядової ради товариства Крістіан КУН.

 

 

— Наглядова рада для українських компаній — явище дещо нове. Які у неї функції, і чому вона є необхідною складовою реформи корпоративного управління?

— Завдання Наглядової ради як дорадчого органа — впевнитися в тому, що на чолі Укрзалізниці ефективні управлінці, що правління працює як єдина команда, а компанія має необхідні інструменти, структуру і налагоджені процеси. Наглядова рада діє в інтересах акціонерів, якими є український уряд, відтак її остаточний акціонер — український народ. Тому це велика відповідальність, і вся фінансова та операційна діяльність повинна відбуватися під пильним контролем Наглядової ради. Ми маємо забезпечити дотримання стратегії розвитку компанії, яка повинна бути збалансованою, логічно узгодженою і вести нас у правильному напрямку.

Також слід розуміти, що у нас запроваджена антикорупційна політика. Ми прагнемо повного викорінення цього ганебного явища. Це — один із основних пріоритетів Наглядової ради спільно з правлінням компанії. Ми розуміємо, що потрібно вдаватися до радикальних дій, і толерантність до корупції повинна бути нульовою. Всі мають розуміти, що кожен, хто краде в компанії або вдається до шахрайства, втратить своє робоче місце. Це стосуватиметься усіх, незалежно від посад.

— Які напрямки діяльності Наглядової ради очолюєте особисто ви?

— У складі Наглядової ради я галузевий спеціаліст, оскільки як залізничник маю великий досвід роботи. З початку 90-х працюю на різних залізницях. Моя роль полягає у забезпеченні необхідного галузевого контексту при ухваленні рішень. І я виконую цю функцію як член Наглядової ради. Також я очолюю один із комітетів, а саме стратегічно-фінансовий.

— Ви також є членом Наглядових рад Литовських і Казахстанських залізниць. Які виклики перед галуззю поставали у тих країнах? Які проблеми є спільними з Укрзалізницею, а що відмінне?

— Спільною для всіх трьох залізниць є, безумовно, ширина колії — 1520 мм. Є багато порядків і процедур, які не змінюються вже понад 20, 30, 40 років. Я бачу багато спільних проблем, однак усі три компанії дуже сильно відрізняються.

У Казахстані залізниця є практично вантажною. Там дуже малий пасажиропотік. Населення Казахстану становить менше половини від населення України, а його територія вдвічі—втричі більша. Це перша очевидна відмінність. І тут, і там вантажні перевезення є важливою складовою роботи залізниці. Однак Казахстан уже залучив у них великі обсяги інвестицій, які Укрзалізниця лише готується залучати. Казахстанські залізниці зробили це ще 5—10 років тому. Наразі ми маємо перевагу в тому, що можемо повчитися на їхніх помилках.

Литва — зовсім інша країна. Набагато менша, ніж Казахстан. Її населення становить, можливо, лише 10 % населення України, так само, як і територія. Основний вид діяльності — вантажні перевезення, але пасажирські є не менше важливими. Литва має географічні й політичні переваги, основна з яких — членство в Євросоюзі. Відповідно, вона отримує фінансування з джерел рівня Європейського Союзу для модернізації залізниці, інвестування в інфраструктуру і рухомий склад. Там є чого повчитися і в контексті реформування системи корпоративного управління. Литовці докорінно змінили як склад Наглядової ради, так і членів правління. Вони запровадили нову високомотивовану управлінську команду. Я вважаю, що керівництву Укрзалізниці буде цікаво поспілкуватися із литовським для обміну досвідом. Голови правлінь усіх трьох залізниць, наскільки мені відомо, мають досить дружні стосунки, тому насправді такий інформаційний обмін уже відбувається.

— Чи ви вже увійшли у курс справ Укрзалізниці?

— Поки що лише перше враження. В основному воно базується на офіційних зустрічах, нарадах, спілкуванні з керівництвом та іншими зацікавленими сторонами. Також на рівні спілкування з певними департаментами та виїздах на окремі об’єкти і станції. Невдовзі я поїду до Львова і там отримаю ще більше вражень щодо західного регіону країни. Хочу побачити основні вузли Укрзалізниці на власні очі. Дуже важливо виїжджати в регіони, бо така структура, як залізниця, є апріорі розгалуженою. Не варто формувати свої враження, перебуваючи лише в Києві. Треба виїжджати, бо саме на місцях відбувається основна діяльність Укрзалізниці. Саме там перебувають наші клієнти і більшість працівників.

— Які залізничні об’єкти ви вже побачили?

— Усім складом Наглядової ради ми відвідали ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод», подивилися, як ремонтують електрички. Також побували в Дарницькому локомотивному депо і відвідали вітку, що будується від станції Київ-Пасажирський до аеропорту «Бориспіль».

— І які ваші враження? Чи відзначили для себе певні переваги й недоліки?

— Зазначу, що Укрзалізниця зараз перебуває у досить важкому стані. Компанія тривалий час існує в умовах недофінансування і недоінвестування. Ми потерпаємо від того, що рухомий склад дуже застарілий. Це, безумовно, вимагає капітальних вкладень у нові активи. І це також є одним із найважливіших пріоритетів у роботі компанії, щоб ми змогли гідно обслуговувати наших клієнтів як у вантажних, так і в пасажирських перевезеннях і відповідали їхнім очікуванням щодо якості послуг.

Також я познайомився з великою кількістю фахівців-залізничників, які працюють у товаристві. Це люди, які мають величезний досвід і дуже віддані компанії. Люди, які пережили з нею найважчі часи, і я вважаю, що дуже важливо усвідомлювати, що вони — наш найцінніший актив, який ми повинні розвивати.

— У цьому контексті ви говорите про те, що сьогодні треба зосередити увагу на залученні інвестицій для оновлення рухомого складу. Великою проблемою також є недотримання законів про залізничний транспорт. Зокрема, один із них передбачає закуповування пасажирських вагонів та іншого рухомого складу за кошти держави. Чи сприятиме Наглядова рада тому, щоб ці закони дотримувалися?

— Наглядова рада виконує дорадчі функції. Вона не може впливати на дотримання урядом законодавства. Ми можемо висловити свою фахову думку і надати консультаційні послуги.

— Але такі рекомендації прозвучать?

— Безумовно. Хочу ще зосередити вашу увагу на трошки іншому питанні. Уряд держави здійснює два основні напрямки діяльності стосовно компанії. Минулого року ці ролі часто перемішувалися. Перша — це роль власника, акціонера. Друга — це постановка і вимога до компанії виконувати певне соціальне завдання. Наприклад, те, що стосується пасажирських перевезень. В дусі сучасних стандартів корпоративного управління потрібно ці дві ролі відокремлювати. Є багато різних способів, як цього досягти. Однією з ознак змішування цих ролей є саме те, на що ви посилаєтеся, що стаття в законі є, але її не дотримуються.

— Наразі формується фінансовий план на 2019 р. Чи є якісь маркери, які ви відзначаєте для його формування?

— Наглядова рада так не працює. Це зона відповідальності правління. Розробка стратегії, річного і середньострокового фінансового плану, де, окрім інших моментів, повинна бути також інвестиційна складова. План повинен відповідати стратегії, баченню керівництва, бути цілісним та логічним. А функції Наглядової ради полягають у тому, що вона перевіряє і вивчає, наскільки план, поданий керівництвом, є цілеспрямованим, логічно узгодженим та співпадає із обраним напрямком руху компанії. Хоча я ще не мав можливості поспілкуватися з кожним членом правління окремо, але складається таке враження, що основа взаємодії між Наглядовою радою та правлінням уже почала формуватися. Це довіра. Ми віримо в те, що правління здатне скласти якісний фінансовий план.

— Ви сказали, що будете вивчати стратегію компанії, фінансовий план. Уявімо, що ви знайшли там певні недоречності. Що робитимете далі: ваша функція просто порадити внести виправлення чи ви маєте якісь важелі впливу на рішення правління?

— Спочатку ми ретельно вивчимо план, а далі обговоримо його з керівною командою. Наприкінці подібних обговорень або вносяться певні зміни, або менеджмент може переконати Наглядову раду в тому, що план, який вони подають, є обґрунтованим і припущення Наглядової ради помилкові. Функція Наглядової ради — узгодити план із правлінням компанії і вже від її імені подати його на погодження уряду.