Made in Ukraine for UZ: що пропонують вітчизняні виробники

23 січня 2019, 14:04
Покупайте билеты на сайте Мы официальные партнеры Укрзализныци!
Микола КОПИЛОВ, «Магістраль». Фото Сергія ДРУЧЕНКА та imp.lg.ua. Інфографіка Олексія ПОСУДІЄВСЬКОГО

АТ «Укрзалізниця» презентувало вітчизняним виробникам каталог і своє бачення процесу імпортозаміщення запасних частин, обладнання та рухомого складу. Натомість від представників підприємств було отримано низку конкретних пропозицій щодо виготовлення продукції та покращення співпраці. Діалог відбувся в рамках засідання, проведеного під егідою Федерації роботодавців України (ФРУ) минулого тижня в Києві.

У засіданні взяли участь керівники кількох десятків провідних вітчизняних підприємств і постачальників продукції залізничного призначення, а також представники Верховної Ради, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Національного комітету з промислового розвитку, громадські організації.

Залізничникам потрібна продукція вітчизняних підприємств, а виробникам — гарантії замовлень

У пріоритеті — електровози

Директор з інженерно-технічного забезпечення АТ «Укрзалізниця» Григорій Бойко повідомив присутніх про те, що компанія має намір у 2019 р. надати пріоритет локомотивному господарству. Зокрема, намічено спрямувати 1 млрд грн на закупівлю запасних частин і механізмів, а також 100 млн грн — на ремонт обладнання локомотивів на сторонніх підприємствах.

Він розповів, що очікуються значні обсяги робіт з оновлення лінійного обладнання тягового рухомого складу для ліквідації питання перепробігів між ремонтами. Натомість обсяги з випуску нових вантажних вагонів на підприємствах компанії знижено майже втричі — до 1 тис. одиниць на рік.

Стратегія розвитку компанії передбачає до 2025 р. роботи з оновлення локомотивів як шляхом їхніх модернізації та капітального ремонту, так і придбання нових, створених із максимальним ступенем локалізації — до 40—50 % — в Україні. «Це наше стратегічне завдання, щоб у підсумку вийти на виробництво вітчизняного локомотива», — сказав Григорій Бойко. За його словами, в першу чергу, йдеться про вантажні електровози змінного струму.

Крім того, заплановане технічне переоснащення локомотиворемонтних підприємств, розширення переліку робіт, які вони проводять. Щодо останнього, то, наприклад, на Дніпропетровському тепловозоремонтному заводі невдовзі планується розпочати капітально оновлювати дизель-поїзди. Для фінансового оздоровлення ситуації на афілійованих підприємствах планується підвищити їхню рентабельність до 10 %. Це, в першу чергу, дасть змогу розрахуватися з наявними боргами минулих років.

Заміщення — не копіювання

Отже, з урахуванням загалом намічених уже цього року більших планів із ремонту тягового рухомого складу у вітчизняних виробників є значний потенціал роботи. Конкретніше про поле діяльності для них та механізми реалізації розповів в. о. директора Департаменту розвитку і технічної політики АТ «Укрзалізниця» Володимир Шиш. Він навів каталог запчастин, запропонованих для імпортозаміщення, провідні місця в ньому посідають деталі для двигунів тепловозів, гідропередачі дрезин, а також автогальмівного обладнання та швидкостемірів. За словами фахівця, лише потреба в повітророзподілювачах становить майже 3 тис. на рік.

«Під імпортозаміщенням маємо на увазі не просто копіювання виробів іноземних підприємств, а створення нової сучасної продукції з покращеними технічними характеристиками», — повідомив він. Подібних прикладів уже чимало. Зокрема, під час засідання йшлося про перспективну продукцію НВП «Імпульс» (м. Сєвєродонецьк) — бортову систему ImproTRAIN-250 для підвищення безпеки, автоматизації управління локомотивами та моторвагонним рухомим складом, яка містить, зокрема, електронні швидкостеміри.

Впровадження у виробництво нових виробів — справа непроста і тривала. Адже відповідним державним стандартом (ДСТУ ГОСТ 15.902:2017) передбачено з десяток основних етапів. Приблизно половина з них стосуються конструкторської документації. Укрзалізниця, за словами Володимира Шиша, готова допомогти з цим вітчизняним підприємствам, проте в повному обсязі документами компанія не володіє, адже не є безпосередньо товаровиробником.

Ще один важливий напрям роботи пов’язаний із сертифікацією, під яку в обов’язковому порядку підпадає більшість продукції залізничного призначення — від гальмівних колодок до готових моделей рухомого складу. У своїй презентації представники Укрзалізниці навели детальний перелік найменувань виробів, що підлягають підтвердженню відповідності, та список органів, як в Україні, так і за її межами, котрі мають право надавати необхідні документи.

Тернистий шлях закупівель

Чимало критики під час засідання від виробників прозвучало щодо організації роботи системи електронних торгів «Прозорро». Основне питання — велика кількість посередників (майже 70—80 % від усіх учасників торгів), чимало з яких є сумнівними компаніями, а деякі відверто націлені на зрив тендерних процедур. Крім того, реальні товаровиробники висловлюють зауваження щодо системи визначення вартості лотів та загалом обрання переможців лише за критерієм найнижчої ціни, а також щодо відповідальності постачальників.

За словами промисловців, на ринку є контрафактна продукція, зокрема китайського походження з маркуванням
вітчизняних підприємств. А співставлення реальної собівартості й вартості запропонованих на торгах товарів нерідко викликає сумнів щодо їхньої якості та справжності заявлених характеристик, дати виготовлення.

Федерація роботодавців України нині працює над удосконаленням роботи системи електронних торгів. Зокрема, як наголосив голова комітету з розвитку промисловості, державних закупівель і співпраці з державним сектором економіки ФРУ Віталій Немілостивий, є позитивні зміни: у «Прозорро» запроваджено функцію укладання рамкових угод на придбання товарів і послуг терміном до чотирьох років. «Це дасть змогу суттєво спростити процес проведення державних тендерів як для замовників товарів та послуг, так і для компаній, котрі їх надають», — повідомив він.

Індексація тарифу — в підтримку

Проте головною проблемою на шляху збільшення обсягів замовлень із боку Укрзалізниці на реально дуже необхідні для діяльності компанії вітчизняні вироби лишається наявність фінансових ресурсів. На цьому наголосив голова ради Федерації залізничників України Володимир Корнієнко. «Із року в рік залізничники змушені порушувати питання індексації тарифів на вантажні перевезення, що не встигають за темпами зростання цін. Та якщо б рівень тарифів був прив’язаний до індексу цін виробників (ІЦВ), Укрзалізниця не мала б таких проблем із фінансуванням на придбання запчастин і розрахунками за послуги з виконання ремонтів», — наголосив фахівець.

Учасники засідання підтримали ініціативу залізничників щодо прив’язування рівня тарифів до ІЦВ. Зокрема, як наголошувалося, подібний механізм урахування інфляції нині вже застосовується Міністерством оборони України при закупівлі продукції вітчизняних виробників. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів («Питання державного оборонного замовлення» від 27.04.2011 р. за № 464), ціна продукції, що закуповувалась у минулі роки, «визначається у державному контракті на рівні розміру ціни, встановленої попереднім аналогічним контрактом, з коригуванням на індекс споживчих цін за розрахунками Державної служби статистики у відповідні минулі роки». До речі, це було закріплено Урядом нещодавно — у жовтні 2018 р. Лишається сподіватися, що подібні зміни відбудуться і щодо залізничних тарифів.

Обговорили учасники засідання й інші можливі механізми покращення ситуації з закупівлями. Зокрема, надання фінансових гарантій, збільшення частки авансових платежів (до 80 %), довгострокове планування. Останнє, знову ж таки, напряму пов’язане із визначеністю тарифної політики.

Конкретні пропозиції

Незважаючи на всі складнощі, вітчизняні виробники освоюють нові види продукції, що стає на заміну імпортній, підсилюючи таким чином національну економіку. Торік спільно з Укрзалізницею було проведено 60 засідань приймальних комісій на підприємствах щодо впровадження продукції у виробництво. В результаті за 28 найменуваннями дозволено серійне виробництво. Звісно, це не ті обсяги, котрі хотіли бачити б залізничники.

Один із зразків продукції українського виробництва — бортова система автоматизації управління функціями безпеки локомотива, впровадження якої можливе на вітчизняному тяговому рухомому складі

Проте оптимістично налаштовують ініціативи з боку товаровиробників. І вони пролунали під час засідання у ФРУ. Зокрема, генеральний директор одного з провідних вітчизняних науково-виробничих підприємств «Хартрон-Експрес» Віталій Бушуєв запропонував відродити здійснення уже розроблених проектів з модернізації локомотивів, зокрема серій ВЛ11 і ВЛ80. За його словами, у підприємства є напрацювання щодо систем управління, лічильників електроенергії для електровозів, стабілізаторів напруги (для ЧС8), нових швидкостемірів та ін. «Компанія готова виготовляти нову продукцію та невдовзі запропонує її Укрзалізниці», — повідомив він.

Пролунали під час засідання й пропозиції від інших виробників, зокрема щодо інноваційних мастильних матеріалів. Отже, лишається сподіватися, що процес імпортозаміщення набиратиме обертів. А віддача від нього для економіки, як запевняють залізничники, не забариться.

 

Коментарі фахівців

Директор з інженерно-технічного забезпечення АТ «Укрзалізниця» Григорій Бойко:

«Питання імпортозаміщення для нас дуже актуальне, оскільки воно пов’язане з якістю й термінами виконання ремонтів, безпекою перевезення пасажирів і вантажів, врешті-решт з національною безпекою. Наразі в пріоритеті — локомотивне господарство. Зокрема, Укрзалізниця має намір у 2019 р. спрямувати 1 млрд грн на закупівлю запчастин і механізмів. Очікуються значні обсяги робіт з оновлення лінійного обладнання тягового рухомого складу з метою ліквідації перепробігів між ремонтами».

В. о. директора Департаменту розвитку і технічної політики АТ «Укрзалізниця» Володимир Шиш:

«Для нас імпортозаміщення не є чистим копіюванням запчастин іноземного виробництва. Від цього процесу залізничники очікують, перш за все, впровадження інноваційних технічних рішень і технологій обслуговування для підвищення міжремонтного пробігу, зниження витрат, покращення ефективності виробничих процесів і енергоефективності. Для досягнення цих завдань потрібна також розробка нормативної бази, стандартів. Крім того, працюємо над створенням банку даних щодо імпортозаміщення. На сайті Укрзалізниці вже розміщено перелік запчастин. Нині створюється електронний каталог технічних регламентів, який за три місяці також планується зробити загальнодоступним».

Голова ради Федерації залізничників України Володимир Корнієнко:

«Імпортозаміщення — це, насамперед, питання фінансування закупівель, а тому і рівня залізничних тарифів на перевезення вантажів. Якщо відбудеться намічена на початку поточного року їхня індексація на майже 15 %, то Укрзалізниця зможе, відповідно, й більше інвестувати в основні фонди. Загалом же для довгострокового планування вкрай необхідна визначеність, а саме коригування рівня тарифів відповідно до офіційних макроекономічних індексів. Крім того, враховуючи власний досвід, хотів би порадити замислитися над відновленням практики закупівель не окремих запчастин, а ремкомплектів. Колись вона дуже позитивно себе зарекомендувала. До того ж замість багатьох деталей до старих механізмів краще сконцентруватися на виготовленні нового виробу».

 

 

Magistral logo

Поширити y соціальній мережі


Читайте також



Чи не хочете поділитися своїми думками з цього приводу?