Вандали завдали збитків на суму понад 2,1 млн.грн. моторвагонному депо Фастів

Останнім часом у ПАТ «Укрзалізниця» фіксують все більше випадків розфарбувань і розукомплектації вагонів, а сума збитків підприємства зросла у кілька разів порівняно з минулим роком. Пасажири електропоїздів часто викрадають сидіння та спинки, крани, полички, зривають алюмінієві планки, розпивають у вагонах алкоголь, а пусті пляшки лишають під сидіннями... Щоб побачити, у якому стані вагони інколи повертаються з рейсів, кореспонденти «Магістралі» вирушили
в моторвагонне депо Фастів регіональної філії «Південно-Західна залізниця».

 

Начальник моторвагонного депо Фастів Олег Гушель не приховує свого обурення:

«У ремонтний цех потрапляють всі пошкоджені вагони. У першому ж з них можемо бачити обписану маркером вбиральню і рукомийник без крана. Це добре, що двері є. Часом зловмисники забирають петлі, а двері ставлять поруч. Інколи й двері виносять. І таких випадків — безліч...»

 

Без вікон, без дверей

Заходимо у вагон. У тамбурі здерті алюмінієві планки, а замки виламані. Проходимо далі —
працівники старанно вимітають залишене пасажирами  сміття — шкарлупи з насіння, поліетиленові пакети. Дехто ускладнив прибиральницям завдання — позапихав сміття у простір між сидіннями. Поруч із подертими сидіннями — «натюрморт» із трьох пляшок з­під пива.

— У новому електропоїзді, який тільки­но прийшов із заводу, всі стики закріплені алюмінієвими планками, — коментує начальник моторвагонного депо Фастів Олег Гушель. — Оскільки їх постійно викрадають, то, коли поїзд повертається в депо на ремонт, їх відтепер замінюють буковими. Я також висував жартівливу пропозицію: поставити в електропоїздах відро з кранами, а поруч коробку, в яку кожен, хто його взяв, кидав би по дві гривні.

Залізничники розповідають, що викрадення кранів, дверних замків та сидінь — звична справа. Є і екстравагантніші крадіжки — деякі умільці витискають і виносять скло, забирають унітази.

— Якщо порівнювати з 2016 р., то кількість випадків розукомплектації зменшилася. Цьогоріч — на три випадки менше, — говорить Олег Гушель. — Але якщо минулого року на відшкодування, враховуючи роботу і матеріали, було витрачено 444 тис. грн, то нині вандали завдали лише прямих збитків на понад 480 тис. грн. А на ремонт, враховуючи роботу і необхідні матеріали, було витрачено до 2 млн 150 тис. грн. Усе залежить від того, які саме матеріали були викрадені чи поламані.

 

Графітери не ходять поодинці

— За десять місяців 2017 р. уже було зафіксовано на 20 випадків більше розфарбувань, ніж минулого (36 випадків), — говорить Олег Гушель. — Змінився і їхній характер. Якщо раніше вагони розфарбовували окремі особи чи пари, то зараз зловмисники діють компаніями — від п’яти до 20 осіб.

Групи рейтерів (або графітерів) планують свої «мистецькі заходи» завчасно: аналізують графік поїздів, беруть із собою драбини. Приїздять автівками, діють дуже злагоджено і швидко. Вони обирають для цього крупні станції, де поїзд має тривалу зупинку, а саме: Підгірці, Видубичі, Святошин чи Боярку. Також рейтери «ловлять» електропоїзд у тих місцях, де він зупиняється для схрещення з іншими поїздами чи обгону.

 

Під час курсування електропоїзда помічник машиніста локомотивної бригади контролює той бік складу, де відчиняються двері. На зупинках він визирає зі службового тамбура, перевіряє, чи не лишилося пасажирів у дверях, зачиняє автоматичні двері і дає вказівку машиністові рушати. Машиніст під час руху користується дзеркалом заднього огляду. Відтак непоодинокими є випадки, коли вже на кінцевій станції при зміні кабіни керування залізничники відчувають запах свіжої фарби і бачать «малюнки» на протилежному боці поїзда.

Розфарбування також часто виявляють у тих місцях, де кривизна колії не дозволяє помічнику машиніста побачити з кабіни усі двері. Відтак він проходить платформою до середини складу поїзда, щоб подати ліхтарем чи рукою сигнал машиністові, і може виявити свіжі «малюнки».

Якщо машиніст помітив рейтерів за «роботою», то він зобов’язаний повідомити диспетчерові про пошкодження майна і викликати наряд поліції. Якщо інцидент стався на крупній станції на зразок Дарниці чи Святошина, то поліція з’являється одразу. Якщо ж зловмисники втекли, то машиністові немає сенсу простоювати з пасажирами на станції і чекати приїзду поліції. Диспетчер дає команду, і поїзд вирушає до кінцевої станції, де на нього чекають працівники поліції. Вони фотографують пошкодження, беруть свідчення у членів локомотивної бригади і складають акти. Потім працівники моторвагонного депо Фастів обраховують завдані збитки і направляють калькуляцію в правоохоронні органи.

— Часом, коли площа розфарбувань незначна, їх можна змити спеціальним розчинником, — розповідає Олег Гушель. — Але коли розмальовано до 60 % складу, то поїзд доводиться перефарбовувати повністю. Буває, що «малюнок» заходить на скло: у такому випадку, якщо його не вдається відмити розчинником, доводиться ще й замінювати вікна. По розфарбуваннях від початку 2017 р. прямих збитків завдано на суму 75 тис. грн.
А витрати з урахуванням відновлення та ремонту сягнули до 1 млн 100 тис. грн.

 

Дорогий ремонт

На ліквідацію пошкоджень вагонів у депо Фастів витратили додатково 3 млн грн.

«Приймаємо електропоїзди на ремонт залежно від пробігу, — розповідає начальник моторвагонного депо Фастів Олег Гушель. — Коли він проїжджає 175 тис. км — проводимо поточний ремонт другого об’єму (ПР­2). Має пробіг 350 тис. км — поточний ремонт третього об’єму (ПР­3). Це приблизно раз на рік. Коли пробіг більший — від 700 тис. км — електропоїзд направляємо на капітальний ремонт першого об’єму (КР­1). Його проводять раз на п’ять років».

Попри встановлені терміни робіт, нерідко доводиться ремонтувати рухомий склад набагато раніше встановленого часу. Це у випадках, коли хулігани завдали настільки масштабних збитків, що вагон не може вирушати в дорогу.

«Якщо у вагоні електропоїзда вибили вікно, виламали сидіння чи двері, його треба ремонтувати терміново. Згідно з нормами, під час планових робіт ми маємо здійснювати незначні рихтування. Раз на тиждень замінювати скло чи сидіння не передбачено, як і повну заміну планок навколо дверей. Якщо поїзд пошкоджено, прописуємо додатковий кошторис, проводимо ремонт собі у збиток», — зазначає очільник депо.

Окрема стаття витрат — розфарбовані вагони любителями графіті. Відмити їх вдається не завжди.

«Часом після роботи графітчиків малюнки вдається змити розчинниками. Але, як правило, мусимо не лише перефарбовувати повністю вагон, а і замінювати скло вікон.»

«Щоб зловмисники не обдирали алюмінієві планки, ми замовляємо їх із матеріалів, які не придатні у господарстві — з бука. Пробували оббивати кутки дешевшими пластиковими планками, але їх ламають, видирають шматками зі стелі».

«Буває, вагони повертаються у хорошому стані. Але часом — ніби після бомбардування — у одному поїзді немає по 10—15 сидінь. Замінюємо окремо м’які лавки та підпори під спини. Кілька років тому у вагонах ставили суцільні сидіння з пластиковою основою. Але побачили, що дуже дорого їх замінювати: треба знімати усе, частинами не підрихтуєш».

 

Щотижня про антигероїв

У зв’язку з тим, що почастішали випадки вандалізму в електро­ та дизель­поїздах (див. матеріали «Мальовничий вандалізм» та «Дорогий ремонт» «Магістраль» запроваджує нову постійну рубрику #без_культури. Під цим хештегом щотижня будуть подаватися випадки вандалізму і понесені Укрзалізницею збитки. За 10 місяців 2017 р. було зафіксовано 226 випадків вандалізму (збитки — 4 млн грн), а в період з 6 до 12 листопада 2017­го — сім (збитки — майже 9 тис. 500 грн).

 

У той час, як #безвіз відкриває шляхи до Європи, #без_культурні ламають і викрадають внутрішньосалонне обладнання та міжвагонні з’єднання, застосовують фізичну силу до локомотивних і поїзних бригад, малюють на вагонах графіті та завдають інших пошкоджень: розбивають лобове скло та прожектори, викрадають пульти керування радіостанціями, дроти, склоочисники тощо.