На Львівщині пройшла конференція «Впровадження мікропроцесорних систем залізничної автоматики та засобів телекомунікацій на базі цифровізації». У ході заходу фахівці Укрзалізниці та представники вітчизняних й іноземних підприємств, які випускають обладнання для залізниці, обговорювали шляхи розвитку ІТ-технологій в управлінні залізничним рухом та перспективи співробітництва у розробці нових технічних рішень.

 

Реорганізація і технічне переозброєння

 

Про головні завдання, які сьогодні вирішує господарство, розповів директор Департаменту автоматики та телекомунікацій АТ «Укрзалізниця» Олег Бунчуков:

 

— Цього року Укрзалізниця розробила стратегію розвитку компанії на 2019—2023 рр. Документ був схвалений Кабінетом Міністрів України і затверджений наглядовою радою. Сьогодні підрозділи готують детальні плани заходів для його реалізації. Відпрацював пропозиції і Департамент автоматики та телекомунікацій, фахівці якого запропонували два основні напрями розвитку господарства.

 

Перший передбачає формування вертикально інтегрованої структури управління інфраструктурою. Для цього необхідно оптимізувати структуру підрозділів. Зокрема, найближчим часом чотири підрозділи будуть об’єднані з іншими, що дасть можливість зменшити їхню загальну кількість з 60 до 56.

 

Другий напрям — інвестування в технічну базу господарства. Йдеться про поступове створення сучасних систем диспетчерської централізації, заміну застарілих пристроїв електричної централізації та автоблокування, впровадження цифрового радіозв’язку, оперативно-технологічного зв’язку, а також розширення волоконно-оптичних комунікаційних ліній.

 

Наймасштабніший проєкт — оновлення електричної централізації

 

Сьогодні експлуатують майже 31,3 тис. стрілок на 1 тис. 326 станціях, роз’їздах та блокпостах. На жаль, більшість з них — 87 % — уже працюють понад нормативний термін. Заміна однієї стрілки нині коштує приблизно 2,5 млн грн. Тож для повного оновлення цього сегмента господарства потрібно понад 67 млрд грн.

 

Очевидно, що таких коштів сьогодні Укрзалізниця виділити не може. Тому компанія розробляє програму поступової модернізації в рамках наявного бюджету. Пріоритетними будуть ті мікропроцесорні пристрої централізації, що забезпечують низку переваг, а саме: підвищену функціональність, нижчу вартість обслуговування та менший обсяг робіт при монтажі. Насамперед їх замінюватимуть на напрямках, де в найближчі роки очікується зростання вантажопотоку.

 

На станції Козятин І тривають роботи з будівництва об'єднаного поста сигналізації, централізації та блокування (СЦБ). Він замінить діючі сьогодні три пости, що забезпечують роботу апаратури на станції.

 

Згідно з пропозиціями до Стратегії розвитку АТ «Укрзалізниця» на 2019—2023 рр., така модернізація передбачається на 98 станціях із загальною кількістю 3 тис. 111 стрілок. Для цього необхідно майже 7,6 млрд грн.

 

Подібна ситуація спостерігається і в сегменті засобів автоматичного блокування. Ними обладнано майже 12,2 тис. км колій. Із них понад нормативний термін експлуатуються приблизно 10,5 тис. км, що становить 86 % від загальної кількості. Для повної заміни всіх пристроїв знадобиться майже 23,2 млрд грн.

 

Згідно з пропозиціями департаменту, в 2020—2023 рр. необхідно встановити сучасні пристрої автоблокування на 87 перегонах загальною протяжністю 670 км. Загальна сума потрібних інвестицій при цьому становить майже 1,4 млрд грн. Відповідно до рішення інфраструктурної секції науково-технічної ради Укрзалізниці, пріоритет надаватиметься впровадженню мікропроцесорних пристроїв автоблокування з тональними рейковими колами і централізованим розміщенням обладнання.

 

За словами Олега Бунчукова, рейкові кола сьогодні є оптимальним технічним рішенням для Української залізниці, оскільки мають невеликі габарити, забезпечують високу надійність роботи та зручний зв’язок з цифровими системами централізації, а також не потребують значних витрат на обслуговування.

 

З їх допомогою здійснюється постійний контроль зайнятості ділянок колії незалежно від місцеперебування поїзда, цілісності рейкової лінії та безперервна трансляція сигналів колійних світлофорів у кабіну машиніста.

 

Новий звʼязок

 

Сьогодні в Укрзалізниці триває модернізація управління рухом поїздів. З цією метою створюється Головний центр управління перевезеннями в Києві, шість регіональних центрів у регіональних філіях та 19 районних. Реорганізація дасть можливість оптимізувати систему управління рухом. Наразі в Україні є 103 диспетчерські дільниці. Після оптимізації їх залишиться 84.

 

Паралельно вдосконалюється технічна база. Зараз системи диспетчерської централізації функціонують на 4 тис. 188 км колій. З них 1 тис. 693 км (40 %) вже оснащені сучасними мікропроцесорними системами. Укрзалізниця і в подальшому переходитиме на сучасне обладнання. У програмі на 2020—2023 рр. передбачається встановлення мікропроцесорної техніки на дільницях загальною протяжністю 3 тис. 888 км. Капіталовкладення при цьому становитимуть 1,7 млрд грн.

 

Ще один важливий напрям технічного розвитку залізниці — модернізація технологічного радіозв’язку. Рішенням науково-технічної ради визначено, що в подальшому на Українській залізниці впроваджуватиметься зв’язок сучасного цифрового стандарту DMR.

 

Уже розроблені технічні вимоги до майбутньої мережі. Нині успішно завершено тестову експлуатацію обладнання та функціоналу з компанією Motorola. Тривають випробування з компанією Hytera.

Згідно з проєктом стратегії, сучасним зв’язком планується обладнати 23 напрямки загальною протяжністю 5 тис. 809 км.

 

Вартість проєктів становитиме 431,5 млн грн. Зокрема в наступному році стандарт DMR з’явиться на дільницях Київ—Козятин—Здолбунів—Львів, Гребінка—Миргород, Полтава—Кременчук—Бурти та Колосівка—Помічна—Подільськ. Тендери на будівництво мережі будуть оголошені вже в нинішньому році.

 

Сьогодні обслуговування потоків інформації Укрзалізниця здійснює за допомогою цифрової транспортної мережі зв’язку, побудованої на волоконно-оптичних лініях зв’язку загальною протяжністю 8,1 тис. км. Проте у власності Укрзалізниці перебувають лише 2,5 тис. км. Решта — 5,6 тис. км — орендуються в інших власників.

 

Тому найближчими роками компанія має намір активно розвивати власні волоконно-оптичні лінії зв’язку. Згідно з планом на 2020—2023 рр. передбачається побудувати понад 1 тис. 600 км нових ліній на 11 напрямках. Загальна сума інвестицій становитиме 812 млн грн.

 

Олег Бунчуков запевнив, що Укрзалізниця очікує на плідну співпрацю з вітчизняними та зарубіжними підприємствами, які розробляють та випускають технічні засоби для залізниці. Десятки пристроїв уже завершили або проходять дослідну експлуатацію на різних дільницях. Багато з них у найближчому майбутньому можуть стати штатним обладнанням на Українській залізниці.

 

Також компанія зацікавлена у розробці нових зразків техніки. Зокрема є потреба у створенні локомотивних радіостанцій, які зможуть підтримувати стандарт DMR, впровадженні систем відеонагляду на залізничних переїздах і встановленні пристроїв централізації засобів автоматичного контролю технічного стану рухомого складу під час руху поїзда тощо.

 

У ході конференції представники низки вітчизняних та закордонних підприємств представили власні розробки, які вони готові запропонувати Укрзалізниці. Відбулася плідна дискусія за участю фахівців компанії та представників бізнесу щодо шляхів технічного оновлення вітчизняної залізниці, нових інвестиційних проєктів, які допоможуть вивести Укрзалізницю на новий технологічний рівень.

 

Спільне фото на згадку