Майже 300 залізничників стали донорами крові

Акція «Твоя кров врятує життя» триває з 16 до 19 жовтня у Києві, Харкові, Львові, Дніпрі та Одесі. У Київській клінічній лікарні на залізничному транспорті № 2 філії «Центр охорони здоров’я» ПАТ «Укрзалізниця» (ККЛ № 2) кров можна було здати лише у четвер, 18 жовтня. У столиці участь у волонтерському заході взяла 61 особа. 

Прискіпливе око лікаря

Наші кореспонденти Тетяна Копилова та Ілона Мироненко особисто прийшли туди, аби стати донорами. Тетяна Копилова робила це вже удруге. Спочатку кожного має оглянути лікар. Прийом вела дерматовенеролог відділення заготівлі, консервації і переробки крові Центру крові Міністерства оборони України Маргарита Костяненко, яка з усією прискіпливістю поставилася до протипоказань. На жаль, мені (Ілоні) вона відразу відмовила, адже важу менше 55 кг. Річ у тім, що в наявності були лише 450-мілілітрові одноразові пакети. А таким людям, як я, можна звернутися до Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит», де безпечно для здоров’я візьмуть 350 мл.

Доки Тетяна Копилова заповнювала спеціальну анкету, ми поспілкувалися з донорами-залізничниками. Групу крові вони дізнаються відразу, а за результатами аналізів, зокрема АЛТ-аналізу (печінкові проби) на інфекційні захворювання, треба під’їхати до Центру.

Проходимо у палату, де відбувається безпосередньо здавання крові. На вході нас зустрічає старша медсестра ККЛ № 2 Світлана Бігановська. Вона вносить до списку всіх потенційних донорів. Станом на 11.00 їх у переліку понад 70. Але 14 не допустили після лікарського огляду з різних причин.

«Здавання крові — серйозна маніпуляція, що прирівнюється до донорства органів, тому ми маємо переконатися, що це буде безпечно для обох: і для донора, і для реципієнта, — пояснює Маргарита Костяненко. — Варто розуміти: на те, щоб кров відновилася в організмі людини, потрібен час. Так, наприклад, сьогодні я змушена відмовити людям, які здавали кров два тижні тому. Для відновлення повинно пройти щонайменше два місяці. У деяких осіб не минув потрібний термін після вакцинації. Під час щеплення вводять ослаблені мікроорганізми, та якщо донорський імунітет може їх побороти, то, вливши таку кров людині, яка її втрачає, можна спровокувати захворювання. Є низка протипоказань щодо харчування, вживання алкоголю тощо».

Як стати почесним донором

Безпосередньо в кабінеті, де здають кров, цікавимося в лаборантів, чи були сьогодні люди, які непритомніли: «Так, кілька осіб. У кабінеті все було гаразд. На запитання, як почуваються, відповідали: «Усе добре». Виходять і вже в коридорі непритомніють. Річ у тім, що головний мозок збіднюється киснем через відносно швидку втрату організмом 450 мл крові. В такому разі потрібно полежати, піднявши ноги вгору, поступово мозок насититься киснем, і все буде гаразд».

Система переливання крові — одноразова, тож можливість зараження гепатитом — міф. Наповнені системи відповідний фахівець паспортизує: переносить дані донора з його картки на пакет з кров’ю. Кров може зберігатись у холодильнику 35 діб.

Інженер комп’ютерних систем філії «Центр з ремонту та експлуатації колійних машин» ПАТ «Укрзалізниця» Михайло Пупій сьогодні вперше здає кров: «Щойно побачив оголошення на підприємстві, вирішив спробувати. Сподіваюся, що все буде гаразд. Трішки переживаю».

Ми підійшли до Михайла після процедури. Він сказав, що почувається добре, і підійшов до лікаря для отримання довідки про те, що став донором. Вона також дає змогу отримати додатковий день до відпустки. Чоловікові запропонували випити солодкий чай із печивом і бутербродами, а також повідомили, що якщо він безкоштовно здасть кров 40 разів, то стане Почесним донором України.

«Ми готові до подальшої співпраці. Добре було б, якби ПАТ «Укрзалізниця» допомогла у доправленні донорів до Центру крові Міністерства оборони України. Тоді ми зможемо організовано передавати залізничникам закодовані результати обстежень, і їм не доведеться за ними їхати», — висловлює побажання Маргарита Костяненко.

 

Заступник директора філії «Центр охорони здоров’я» ПАТ «Укрзалізниця» Тетяна Якимець:

«Щиро вдячна всім колегам за оперативність і високий рівень організації Дня донора. Особливу подяку за проведення заходу на базі ККЛ № 2 хочу висловити заступнику головного лікаря з поліклінічного розділу роботи Ярославу Клебану та в. о. головного лікаря Лесі Дрофі».

 

 

 

Заступник головного лікаря з поліклінічного розділу роботи ККЛ № 2 філії «Центр охорони здоров’я» ПАТ «Укрзалізниця» Ярослав Клебан:

«Оскільки ми не маємо власних станцій переливання крові, то співпраця з Центром крові Міністерства оборони України для нас дуже важлива. Адже Київ не надає для наших пацієнтів кров безкоштовно. Добре, що такі ситуації виникають нечасто. За потреби родичі мають під’їхати до станції переливання крові та придбати її. Нині ми — на етапі укладання угоди з Центром крові Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» Міністерства оборони України, й за умови частого проведення таких акцій за залізничниками буде зарезервовано частину крові. Центр працює цілодобово. Рідні зможуть навіть уночі безкоштовно взяти цю кров для потреб пацієнта. Для її перевезення в реанімації є спеціальна сумка-холодильник і холодоагенти, що дають змогу транспортувати кров до 2 год».

 

Інженер відділу обробки фінансово-статистичної звітності та експлуатації автоматизованих систем пасажирських перевезень (СПП) виробничого підрозділу «Київське відділення» філії «Головний інформаційно-обчислювальний центр» ПАТ «Укрзалізниця» Рима Демидова:

«Я здаю кров уже понад 10 років, адже хочу допомагати людям. Почуваюся добре. Збираюся робити це і надалі».

 

 

Журналіст газети «Магістраль» Тетяна Копилова:

«Я боюсь крові! Та рішення стати донором було свідоме, бо в такий спосіб хотіла зробити маленький подарунок нашим захисникам до свята 14 жовтня. Я не їла жирну їжу, відмовилася зранку від кави, випила лише дві склянки солодкого чаю. Лікарі сказали, що молочні продукти теж протипоказані, бо через них лімфа крові стає мутною й застосувати кров за призначенням буде неможливо. Анкета, «допит» військового лікаря, експрес-аналіз крові з пальця на групу. Далі — палата, кушетка, усміхнена медсестричка, джгут, еспандер у долоні. Голка ввійшла у вену безболісно. За 5 хв вже взяли 500 мл. Заклеїли місце проколу та зробили пов’язку, з якою мушу ходити 2 год. Легкі «мурашки» по тілу й у голові — самопочуття хороше. Втім, у кабінеті лікаря, який видає довідку про те, що через донорство цей день може бути для мене вихідним, я відчула дзвін у вухах, а кінцівки поволі ставали ватними. Медсестри підхопили мене й поклали на диван так, щоб ноги були вище серця. Така миттєва слабкість виникла через повільну роботу «депо» крові: печінка не встигла так швидко запустити в кровоносну систему великий об’єм червоної рідини. Далі був гарячий солодкий чай із бутербродом. Але шум у вухах не минав. Це через мій низький тиск. Лікар запропонував вколоти кофеїн, але колега принесла склянку рятівної кави, й поступово мій організм повернувся до норми. Цього дня від фізичних навантажень краще утриматися, але писати статті медики не заборонили».