Чи будуть на залізничних станціях сортувати сміття?

Усі регіональні філії ПАТ «Укрзалізниця» отримали повідомлення від управління екологічного менеджменту Укрзалізниці про те, що з 1 січня 2018 р. почав діяти Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізму правового регулювання та посилення відповідальності у сфері поводження з відходами». Зокрема, до ст. 32 діючого Закону України «Про відходи» додається пункт, який забороняє захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів, а також вводиться термін «сортування».

Як повідомив перший заступник начальника управління екологічного менеджменту Анатолій Павлюк, представникам підрозділів Укрзалізниці у всіх регіонах України запропонували долучитися до державного курсу на збереження довкілля та створення умов для співпраці зі сміттєпереробними заводами, спільного пошуку шляхів організації сортування та переробки відходів.

«Оскільки у законі в першу чергу йдеться про заборону захоронення неперероблених відходів, а ПАТ «Укрзалізниця» не займається цим, то щоб почала діяти вказана норма, підрозділи у різних регіонах мають укладати угоди та співпрацювати зі сміттєпереробними заводами, якщо такі є у цих місцевостях. Відповідно заводи мають надавати свої контейнери для збирання і сортування відходів та інструктувати, як саме необхідно сортувати сміття та до якого сміттєзбірника його відправляти. Такою є європейська практика. Як норма закону про сортування діятиме у реаліях України, покаже час», — зазначив фахівець управління екоменеджменту.

У регіональній філії «Південна залізниця» біля станції Харків­Пасажирський з 2009 р. сортують та переробляють непотріб. Працює сміттєспалювальна установка у Люботині Харківської області та пересувна установка на вокзалі станції Харків. Ці пристрої знищують відходи, які тоннами привозять поїзди.

«Окремо сортують папір, пластик, скло, метал та інші відходи. Мобільна установка твердих побутових відходів МПК­400, що встановлена на залізничній платформі, дає змогу не лише спалювати сміття, а і заробляти на утилізації», — розповів Анатолій Павлюк.

Потужність установки — 400 кг спаленого сміття за годину. Вона має п’ять ступенів очищення. Шлак, який залишається після переробки, застосовують у будівництві.

Для обслуговування сучасного обладнання достатньо чотири—п’ять працівників. На сміттєпереробній дільниці станції Люботин за рік утилізують приблизно 250 т твердих побутових і промислових відходів із залізничних підрозділів, розташованих у Харкові та області. А це — 700 кг сміття на добу. Як розповів начальник дільниці Іван Вдовиця, установка працює без вихідних і зупиняється лише для проведення планового огляду чи ремонту — раз на кілька місяців.

Для забезпечення роботи обладнання на залізниці було запроваджено нову професію — шихтувальник. Це людина, яка супроводжує процес сортування та відправляє сміття до спеціальної печі. Далі процес переробки відбувається автоматично.

«Сміття надходить до установки після сортування. Проте існує необхідність проконт­ролювати, щоб до печі випадково не потрапили уламки скла чи металу. Шихтувальник здійснює повторний контроль і при потребі відкидає некалібр із відходів, призначених для спалювання», — розповідає Іван Вдовиця.

Окрім екологічного ефекту, пристрій дає змогу трохи економити: завдяки теплу, яке йде від печі під час переробки відходів, обігріваються виробничі приміщення, а скло та метал здають приватним фірмам за гроші.