Незабаром човникові електрички поїдуть на Вишневе та Боярку

Минуло два місяці відтоді, як 12 грудня 2017 р. перша човникова електричка вирушила у рейс зі станції Святошин до станції Клавдієве. Жителі Ірпеня, Бучі та Ворзеля вже встигли переконатися у зручності цього транспорту. Про те, чи став пілотний проект вигідним для Укрзалізниці та кому пощастить їздити на роботу й надалі з комфортом, дізнавалася кореспондент «Магістралі».

 

Перевезення пасажирів здійснюється модернізованими електропоїздами, ремонт яких охоплює покращення інтер’єру і екстер’єру, вікон, систем вентиляції та обігріву. Вони курсують у будні в години пік зранку і ввечері. Човникові електрички доїжджають до Клавдієвого за 35 хв, що на 14 хв швидше, ніж звичайні. Від Ірпеня до Києва можна дістатися за 10 хв. Завдяки впровадженню човникових електричок інтервал руху між приміськими поїздами в години пік був зменшений на дільниці Тетерів—Святошин—Тетерів на прибуття до Святошина з 16-­ти до 7 хв між поїздами в ранковий час та на відправлення зі Святошина із 22­-х до 6 хв у вечірній час.

 

Найближчим часом Плануються зміни в графіку руху. Він стане зручнішим. Укрзалізниця готова надати електропоїзди. До тих міст, чия влада першою відгукнеться, а головне — підкріпить своє бажання відповідними договорами, і вирушать наступні човникові електрички.

 

Компетентна думка про підсумки проекту

 

Заступник директора Департаменту пасажирських перевезень далекого сполучення ПАТ «Укрзалізниця» Олександр Красноштан.

— Олександре Михайловичу, човниковий рух був запроваджений на дільниці Святошин—Клавдієве—Святошин як пілотний проект. Які перші висновки ви вже встигли зробити? Чи варто очікувати продовження?

— Як пілотний проект човниковий рух уже вдався. Насамперед для пасажирів. Вони оцінили запропоновані компанією якість та сервіс і проголосували за нього своїм гаманцем. Ми спостерігаємо зростання динаміки виручки як роз’їзних касирів, так і кас. Ми порівнювали виручку на цій дільниці у період курсування човникового руху з аналогічним періодом, коли він ще не був впроваджений. Спостерігається збільшення надходжень по касах найбільших станцій приблизно на 30 %. Для Укрзалізниці цей проект, безумовно, теж корисний. Насамперед це ефективніше використання рухомого складу: у той час, як звичайна електричка в години пік здійснює лише один рейс, то човникова — шість. Завдяки цьому вдається перевезти майже вдвічі більше пасажирів. Також дуже вдалим для компанії є те, що станція Святошин не входить до залізничного кільця і не перетинається з міською електричкою у Києві. Так ми не заважаємо один одному, а пасажири при цьому доїжджають до самого метро. Хочу також подякувати працівникам Південно-­Західної залізниці за те, що обладнали освітлення на станції Святошин. Це робить приємною не лише мандрівку, а й очікування прибуття електропоїзда.

Я спостерігав за пасажирами човникових електричок. Це люди, які цінують свій час і кошти. З радістю зазначу, що вже формується середній клас. Саме він і є нашою цільовою аудиторією, адже головна мета — залучити до проекту якомога більше платоспроможного населення. У човникових поїздах гарне освітлення, відтак, подорожуючи, люди багато читають. Підвищується інтелект нації. Такі речі надихають мене працювати.

— А як щодо пільгових категорій населення?

— На жаль, проблема компенсації пільгових категорій не знімається. Ми не обмежували людей у користуванні послугами компанії. Єдине, що на дачу такою електричкою не поїдеш. Головна ідея полягала в тому, щоб якнайшвидше довезти жителів міст­сателітів, де концентрується велика кількість людей, до столиці. Це насамперед Ірпінь, Буча, Немішаєве. Дачні масиви човникова електричка минає. Варто розуміти, що це не тому, що ми ігноруємо пасажирів, а тому, що працюємо на цільову аудиторію — трудових мігрантів. Кожна зупинка — це додатковий час. Ми ініціюємо тісний діалог з міськими радами, тому що нам необхідно розв’язати проблему компенсації пільгових категорій. Та, безперечно, кожен населений пункт слід розглядати окремо. Так, приміром, до нас звернулися жителі смт Коцюбинське. Ми розуміємо, що цей населений пункт швидко розвивається і розбудовується, тому доклали зусиль, щоб хоча б окремі рейси там зупинялися.

— Чи планується в найближчій перспективі запуск човникових електричок до решти міст­сателітів довкола столиці?

— Наступний напрямок, який ми розглядаємо, — Фастівський. Це, в першу чергу, міста Боярка та Вишневе, населення яких перевищує 100 тис. осіб. Та це не визначальний фактор. У Білій Церкві живе ще більше людей, однак вона і віддаленіша. При діючих тарифах човникова електричка не є самоокупною, і без зустрічних кроків від місцевої влади ми не можемо розвивати проект далі. Хочу наголосити на тому, що це вигідно і для міст­сателітів, адже підвищуються їхні економічні показники. Для міста це вигідна інвестиція. У світовій практиці пасажирські перевезення рідко є окупними і тому дофінансовуються державою. Наприклад, німецька залізнична компанія Deutsche Bahn отримує дотацію з федерального бюджету Німеччини в розмірі 10 млрд євро, з яких 7 млрд ідуть на інфраструктуру, а 3 млрд — у пасажирське господарство. Так чи інакше місцева влада повинна співпрацювати з залізницею. Або дофінансовуючи ремонт рухомого складу, або виступати замовником послуг за умови, що різницю між виручкою і наданими по факту перевезеннями вона компенсуватиме.

— Тариф залишиться незмінним?

— Поки що так. Нам, звичайно, хотілося б збільшити його хоча б до 10 грн. Наразі до Ірпеня він становить 8 грн проти 15-ти у автоперевізника. Але це відбудеться лише за умови згоди місцевої влади.

— Які ваші подальші плани з реалізації цього проекту?

— Плануємо часткові зміни в графіку руху. Він стане зручнішим. Також ми помітили, що рейс, який о 19.30 поки що курсує лише до Бучі, є потреба продовжити. Скоро він прямуватиме до Немішаєвого. Зі свого боку ми готові надати електропоїзди.
До тих міст, чия влада першою відгукнеться, а головне — підкріпить своє бажання відповідними договорами, і вирушать наступні човникові
електрички.

Заступник начальника Департаменту приміських пасажирських перевезень ПАТ «Укрзалізниця» Сергій Храпатий:

«Човниковий рух на дільниці Клавдієве—Святошин забезпечується двома модернізованими 10­вагонними складами електропоїздів. Модернізація двох поїздів коштувала майже 92 млн грн. Це чималі інвестиції. Зі свого боку ми продемонстрували готовність надати якісні послуги: запустили пілотний проект. Тепер чекаємо зустрічних кроків від міських рад. Очільники Броварів і Боярки звернулися до нашого Департаменту із повідомленням, що зацікавлені у впровадженні човникового руху. Проте подальших кроків щодо укладення відповідних угод вони не здійснювали.

Пасажири ж розділилися на тих, які готові платити і їхати модернізованим поїздом, і тих, що платити не хочуть. Останні сідають у звичайну електричку і втікають від роз’їзних касирів, щоб не купувати квитки.

Середня добова виручка роз’їзних касирів, які працюють на човникових електричках, зросла від грудня 2017 р. із 6975 грн до 7360 грн у лютому 2018 р. і продовжує зростати. Це свідчить про те, що ці поїзди знайшли свого пасажира».