Почути пасажирів

Минулого тижня в. о. голови правління ПАТ «Укрзалізниця» Євген Кравцов вирішив особисто ознайомитися з ситуацією у сфері пасажирських приміських перевезень. Для цього він у п’ятницю, 15 вересня, здійснив поїздку з Києва до Броварів на електричці, що прямувала за маршрутом Фастів—Ворожба.

Цей поїзд курсує зовсім недавно. Лише у серпні нинішнього року він вийшов із цехів Київського електровагоноремонтного заводу після капітального ремонту з модернізацією, в ході якого на ньому повністю замінено внутрішньосалонне обладнання, інтер’єр, системи вентиляції та опалення, тягові двигуни та багато інших вузлів. Це дало можливість продовжити термін експлуатації поїзда ЕР9Т, збудованого у 1984 р., до 50 років (до 2034 р.).

Тож метою поїздки керівника Укрзалізниці було ознайомлення з результатами роботи вагонобудівників, а також із враженнями пасажирів від поїздки в радикально оновленому рухомому складі.

Незвичні зручності

Придбавши квиток у касі київського Приміського вокзалу, Євген Кравцов сів у поїзд, що прямував у напрямку Ворожби. Пасажири охоче вступали в розмову з керівником Укрзалізниці та ділилися своїми враженнями і думками. Більшість з них висловлювали задоволення з приводу інтер’єру поїзда.

— Я часто їжджу електричкою до Ніжина, — розповіла киянка Олена Федорівна. — І мушу сказати, що з часу появи нової електрички ці поїздки стали набагато кращими. М’які крісла з дуже зручними підголовниками, чисті туалети, яскраве освітлення — все це створює комфорт. Також дуже зручно, що на вікнах є захисні сітки від сонця.

Добре також, що у цьому поїзді вісім вагонів. Бо в інших їх буває шість або й навіть чотири. Через це в них набивається величезна кількість людей. Вони стоять у проходах, сидять на сумках, нервуються, буває, що й лаються. Звичайно, це все впливає на настрій і псує нерви. До того ж стан інших поїздів здебільшого дуже поганий: сидіння старі, незручні, вентиляція не працює. Одного разу навіть загорівся вагон, у якому я їхала.

Тому, коли з’явилася нова електричка, я стала їздити нею. Хоч тут і дещо дорожчий квиток (в інших поїздах я платила до 10 грн, тут — 21 грн), але це цілком прийнятна плата за те, щоб їхати в нормальних умовах. Так що за поїзд — велика подяка Укрзалізниці. І хотілось би, щоб таких було більше.

Інші пасажири, відзначаючи переваги нового поїзда, мали свої зауваження. Зокрема дехто висловив побажання щодо графіка руху.

— Цим поїздом завжди їде дуже багато людей, котрі працюють у Києві вахтовим методом, — розповіла жителька Ніжина Ольга. — У більшості з них робоча зміна закінчується о 9.00. І вони раніше чудово встигали на потяг, бо він рушав із Києва о 9.48. Але з недавніх пір поїзд вирушає майже на півгодини раніше — о 9.22. І виходить, що дуже багато людей, які працюють далеко від вокзалу, на нього не встигають. І це, звичайно, незручно, бо не можна ж кожного разу відпрошуватися з роботи раніше. Тому наше побажання — перенести відправлення поїзда на пізніший час.

Вислухавши ці пропозиції, Євген Кравцов дав доручення керівництву Департаменту приміських пасажирських перевезень вивчити можливість задоволення побажань пасажирів.

Також керівник Укрзалізниці запевнив небайдужих громадян у тому, що компанія має намір робити все можливе для того, щоб найближчим часом змінити на краще ситуацію у сфері приміських перевезень.

Після спілкування з пасажирами Євген Кравцов здійснив обхід поїзда, щоб вивчити його технічний стан після ремонту. Виявилося, що він не бездоганний. Незважаючи на короткий термін експлуатації, деякі крани у санвузлах вже протікали. В. о. голови правління ПАТ «Укрзалізниця» дав розпорядження прослідкувати за тим, щоб усі недоліки були виправлені виробниками, оскільки вся техніка в поїзді ще на гарантії.

Новий стандарт перевезень

По завершенню поїздки, на станції Бровари, Євген Кравцов поділився враженнями з кореспондентом «Магістралі».

— Як ви оцінюєте ремонт, здійснений київськими вагонобудівниками?

— Я цілком задоволений. За короткий час і порівняно за невелику ціну (капітальний ремонт цього поїзда коштував 46 млн грн, що приблизно у шість разів менше, ніж вартість нового) нам вдалося досягти дуже непоганого результату. Більшість відгуків, які довелося чути від пасажирів, були позитивними і це приємно.

Тому я гадаю, що ми на правильному шляху і повинні продовжувати програму капітального ремонту приміських поїздів. Адже саме ними користується найбільша кількість пасажирів. І значною мірою вони формують образ Укрзалізниці в очах населення.

— Що вже вдалося зробити і які найближчі плани?

— На сьогодні вже відремонтовано вісім приміських поїздів. До кінця року заплановано завершити реконструкцію ще восьми. Ми плануємо направити їх на маршрути, що з’єднують столицю з найближчими містами, де існує величезний попит на перевезення — Бровари, Бориспіль, Ірпінь.

Також ми працюємо над вдосконаленням графіка руху поїздів. Поставлено завдання збільшити кількість поїздів на затребуваних напрямках таким чином, щоб у вечірні й ранішні години, коли спостерігається найбільший пасажиропотік, інтервал їх руху був скорочений приблизно до півгодини. Тож більше пасажирів зможуть обрати електропоїзд, а не маршрутку. Адже при практично однаковій вартості квитка у поїзді значно вищий рівень комфорту і більша швидкість (він не стоїть у заторах як автобус чи маршрутка).

Таким чином у найближчі роки планується запровадити на київському транспортному вузлі цілком новий стандарт приміського руху, що дасть можливість показати, яким може бути нове обличчя Укрзалізниці. Згодом, у міру відновлення рухомого складу, такий формат буде переноситися і в інші регіони країни.

— За рахунок чого ви бачите зменшення збитковості приміських перевезень?

— Приміські перевезення виконують дуже важливу соціальну функцію. Тому в більшості країн світу, де вони поширені, держава здійснює їх підтримку, закуповуючи рухомий склад, надаючи залізницям певні дотації, субсидії та іншу допомогу. Укрзалізниця вже багато років намагається досягти порозуміння в цьому питанні, проте досі держава приділяла йому мало уваги. Рухомий склад практично не оновлювався і, як результат, сьогодні перебуває в критичному стані. Його зношеність сягає 95 %.

Тому позбутися надзвичайно великого ступеня збитковості приміських перевезень, на жаль, швидко не вдасться. Просте підвищення цін на квитки результату не дасть, оскільки тоді люди, не маючи достатніх коштів, просто відмовляться їздити в поїздах і перейдуть на автобуси і маршрутки.

Слід зважити також на те, що у нас дуже багато пасажирів користуються пільгами. На сьогодні право безоплатного проїзду у приміських поїздах має 16 категорій населення. При цьому державна компенсація, яку отримує Укрзалізниця за їх перевезення, є явно недостатньою.

Ще однією проблемою є зайці, які просто не бажають платити за проїзд. За оцінками наших фахівців їх кількість сягає 40—50 % від загального числа пасажирів. Для боротьби з ними варто, крім посилення заходів контролю, також вдосконалювати систему продажу квитків таким чином, щоб зробити її якомога зручнішою для пасажирів. Зокрема я вже веду переговори з керівництвом державних банків про те, щоб запровадити у приміських поїздах безготівкову оплату проїзду. Це позбавить пасажирів від необхідності стояти в черзі в каси і дасть їм можливість розрахуватися прямо в поїзді за допомогою платіжної картки.

І, нарешті, держава, усвідомлюючи соціальну важливість цього виду перевезень, мала б надати допомогу залізниці у питанні закупівлі нового рухомого складу.

Здійснення всіх цих заходів могло б дозволити через деякий час зробити приміські перевезення якщо не прибутковими, то принаймні беззбитковими.