У минулому році в залізничний зв’язок було вкладено 660 млн грн

Нинішнього року галузеві зв’язківці реалізовуватимуть низку масштабних інвестиційних проектів. Зокрема, це заміна застарілих повітряних ліній зв’язку сучасними волоконно-оптичними кабелями, а також запровадження високотехнологічної системи відеоконференцій замість застарілого формату селекторних нарад.

Докладніше про плани на 2018 р., а також підсумки роботи господарства у минулому році кореспонденту «Магістралі» розповів директор Департаменту автоматики і телекомунікацій ПАТ «Укрзалізниця» Олег Бунчуков.

— Які основні досягнення департаменту в минулому році?

— У 2017 р. господарство сигналізації та зв’язку продовжувало системну роботу із забезпечення безпеки руху. І ця робота дала помітний результат. За рік сталося 10 транспортних подій, тоді як у 2016 р. їх було 12.

— Який загальний обсяг інвестицій у минулому році?

— За минулий рік було здійснено робіт на 460 млн грн (без ПДВ) у рамках плану інвестицій і ще 200 млн грн — у рамках капітального ремонту.

План капітальних інвестицій у минулому році виконаний приблизно на 80 %, а план капітального ремонту — більш ніж на 90 %.

 

— Які найпомітніші проекти були реалізовані?

— Обладнано пристроями напівавтоматичного блокування нові другі колії перегонів Розівка—Роз’їзд 376 км—Зачатівська. Виконано перемонтаж пристроїв автоматики станції Розівка, Роз’їзду 376 км та станції Зачатівська у зв’язку зі змінами колійного розвитку. Новими пристроями переїзної автоматики обладнано переїзди 365 км, 366 км, 369 км та 379 км на напрямку Волноваха—Комиш-Зоря регіональної філії «Донецька залізниця» для забезпечення збільшення пропускної спроможності дільниці.

Одним з основних напрямків інвестицій було прокладання сучасних кабельних волоконно-оптичних ліній зв’язку замість застарілих повітряних ліній. Таким проектам приділяється велика увага, оскільки повітряні лінії зв’язку будувалися в 40—60 роках минулого століття. Це — звичайні дроти, що висять на стовпах. Звісно, на них впливають будь-які погодні умови, через що вони фізично зносилися. Також дротові комунікації вже морально застаріли. Тому Укрзалізниця докладає значних зусиль для того, щоб перейти на сучасні високопродуктивні лінії зв’язку.

Зокрема, виконано роботи з прокладання 86 км кабельних ліній зв’язку на заміну повітряної лінії на напрямку Ковель—Ізов—Держкордон регіональної філії «Львівська залізниця» для забезпечення сумісності ліній зв’язку з запланованою електрифікацією зазначеного напрямку. Загальна протяжність цієї дільниці — майже 100 км. У нинішньому році ми плануємо повністю завершити стикування прокладених кабелів і запустити дільницю в експлуатацію. Завдяки цьому Укрзалізниця отримає власний волоконно-оптичний кабель від кордону з ЄС до Києва з такою пропускною спроможністю, що ми зможемо частково здавати його в оренду.

Замінено повітряну лінію зв’язку завдовжки 27,7 км на кабельну на дільниці Ромни—Блотниця напрямку Прилуки—Бахмач—Ромни регіональної філії «Південна залізниця» для забезпечення надійності роботи пристроїв зв’язку та організації необхідних каналів передачі даних.

На зміну повітряній лінії на напрямку Сіверськ—Ниркове—Комишуваха—Попасна (43 км) регіональної філії «Донецька залізниця» прийшла волоконно-оптична. Завдяки цій роботі Попаснянський залізничний вузол тепер забезпечений цифровими каналами передачі даних та якісним зв’язком.

Також виконано низку інших важливих проектів. Зокрема, впроваджено сучасні цифрові системи комутації замість фізично та морально застарілих автоматичних телефонних станцій по станціях: Слов’янськ і Маріуполь регіональної філії «Донецька залізниця», Івано-Франківськ регіональної філії «Львівська залізниця», Христинівка регіональної філії «Одеська залізниця» та Чернігів регіональної філії «Південно-Західна залізниця».

Впроваджено нові мікропроцесорні пристрої електричної централізації стрілок та сигналів по станції Головашівка (11 стрілок) напрямку Суми—Харків регіональної філії «Південна залізниця». При цьому використано мікропроцесорні системи «Стріла-10», що виробляють на Харківському заводі «Стальенерго».

— У той же час інвестиційний план виконаний не на 100 %.

— Основною причиною недовиконання плану став зрив будівництва волоконно-оптичної лінії зв’язку на дільниці Запоріжжя—Комиш-Зоря. Інвестиції у цю лінію мали становити понад 80 млн грн. Варто наголосити, що Укрзалізниця в цьому випадку пройшла всі необхідні процедури. Був оголошений тендер, у якому брали участь три підприємства. За його результатами було визнано переможця та укладено угоду на виконання робіт.

Проте з невідомих нам причин підрядник так і не приступив до роботи, навіть незважаючи на наявність банківської гарантії майже на 860 тис. грн. Зараз регіональна філія «Донецька залізниця» проводить позовну роботу, щоб стягнути ці кошти з недобросовісного підрядника на користь Укрзалізниці.

— У нинішньому році цю роботу буде завершено?

— Звичайно, буде оголошений новий тендер і лінію прокладуть. Цей проект стратегічно важливий як для Укрзалізниці, так і для всієї держави, бо він дає змогу забезпечити зв’язком південь Донеччини. Сьогодні з Маріупольського куща ведуть дві лінії зв’язку і обидві проходять через окуповані території.

Одна лінія тягнеться в напрямку Донецька (зараз вона не працює), друга — через Джанкой, що розташований у Криму. Вона працює, але її робота залежить від волі окупаційної адміністрації півострова. Якщо і ця лінія буде розірвана, зв’язок із Маріупольським залізничним кущем зникне. Тому нам дуже важливо якнайшвидше провести кабельну лінію із Запоріжжя до Маріуполя, що дасть можливість підтримувати зв’язок через контрольовані території.

460 млн грн становили інвестиції у господарство автоматики і телекомунікацій у 2017 р. 550 млн грн буде інвестовано у господарство у 2018 р.

— Часто керівники скаржаться на те, що здійснення якихось проектів гальмується через блокування тендерів, що проводяться через систему «Прозорро». Чи стикалися ви з цим явищем?

— Певні проблеми виникали, особливо на початку 2017 р. Проведення ряду тендерів затяглося. І через це поставки деяких виробів почалися лише восени. Відповідно затримувалось і виконання робіт зі встановлення отриманого обладнання. Деякі з них доводилося проводити вже в наприкінці року. Добре, що в листопаді—грудні було порівняно тепло, завдяки чому ми працювали в більш-менш прийнятних умовах.

— Який обсяг інвестицій планується здійснити?

— Наразі заплановано витратити на інвестиції 550 млн грн (без ПДВ). Це суттєво більше, ніж минулого року, проте все одно повністю не задовольняє потреб у капітальних вкладеннях.

Для того, щоб привести засоби зв’язку та сигналізації до сучасного стану, треба вкладати приблизно 3 млрд грн протягом 7—10 років.

— Які основні проекти будуть реалізовані?

— Їх буде досить багато, тому назву лише декілька. У регіональній філії «Донецька залізниця» заплановано прокладання волоконно-оптичної лінії Попасна—Сватове протяжністю майже 40 км. Також будуть продовжуватися роботи з обладнання лінії Комиш-Зоря—Волноваха.

На Львівській залізниці планується закінчити роботи і ввести в експлуатацію лінію зв’язку Ковель—Ізов—Держкордон.

Продовжуватиметься робота із заміни АТС. У плані — Черкаси, Кропивницький, Львів, Волноваха та інші станції.

Також планується розпочати роботи зі створення системи відеоконференцій для Укрзалізниці. Зараз цей проект перебуває на погодженні, і щойно він буде ухвалений, розпочнемо його реалізацію.

— Яке призначення цієї системи?

— Відеоконференцзв’язок дасть можливість перейти на новий рівень спілкування центрального апарату, регіональних філій та інших підрозділів. Не секрет, що нинішня система селекторних нарад морально застаріла. Вона не забезпечує зорового контакту між учасниками, внаслідок чого не всі вони бувають достатньо уважними.

Також система відеоконференцій дасть змогу суттєво скоротити витрати на відрядження, оскільки різноманітні зустрічі, наради, семінари, навчання можна буде проводити з робочих місць.

Система будуватиметься в три етапи. На першому буде встановлено відеозв’язок у центральному апараті. На другому він охопить регіональні та всі інші філії ПАТ «Укрзалізниця». На третьому — зв’язок буде побудований таким чином, що з’явиться можливість встановити відеозв’язок із керівниками всіх підрозділів.