Укрзалізниця сприяє залученню приватних інвестицій на оновлення локомотивів

Організована ПАТ «Укрзалізниця» конференція для інвесторів — UZ: Investor Day — стала одним із центральних заходів Транспортного тижня, що традиційно проходив в Одесі. Представники залізничної компанії 30 травня вперше у форматі відкритого діалогу винесли на обговорення питання залучення приватних інвестицій у розвиток галузі. Пропонувались і конкретні рішення.

 

 

 

 

Конференція UZ: Investor Day викликала інтерес серед фахівців фінансових установ, клієнтів та партнерів, провідних експертів й аналітиків транспортної галузі. Що й не дивно. Адже, як зауважив в. о. голови правління ПАТ «Укрзалізниця» Євген Кравцов, ще кілька років тому годі було й сподіватися на діалог у цьому питанні. Залізницю тоді сприймали як підприємство, що є закритим до співпраці з приватними інвесторами.

Нині фінансова звітність товариства відкрита, що робить його більш прозорим, а отже, й привабливим для вкладень у проекти розвитку.

 

Відкладений попит

Проблема в тому, що за багато років недофінансування питань накопичилося дуже багато, і залізниця не може вирішити їх самотужки. Незважаючи навіть на рекордні останнім часом суми капітальних вкладень з власних коштів: у 2017 р. — 10,9 млрд грн, план 2018 р. – понад 26 млрд грн.

«Упродовж останніх 10 років і особливо гостро протягом останніх п’яти відчувався дефіцит інвестиційних коштів. Тому наразі маємо надолужувати все те, що не було зроблено вчасно, отже, реальна потреба в інвестиціях становить ще приблизно $ 2 млрд. І для цього потрібно віднайти інструменти для залучення приватного капіталу в усіх необхідних напрямках. Тому ми розпочинаємо системну роботу щодо вироблення відповідних механізмів», — підкреслив Євген Кравцов.

Власне конференція і задумувалася для того, аби обговорити та продемонструвати деякі можливі варіанти співпраці. Їх поділили на чотири основні напрямки: рухомий склад (локомотиви і вагони), вокзальні комплекси, вантажні термінали та інфраструктура.

 

Від лізингу – до концесії

Що ж до рухомого складу, то нині інвестування, зокрема у вантажні вагони, стало більш привабливим завдяки дерегуляції тарифу, проведеній на початку цього року. Ціни за користування рухомим складом державної компанії наблизилися до ринкових, термін окупності інвестицій зменшився. Все це планується довести в ході співпраці з Європейським банком реконструкції та розвитку. За рахунок його участі передбачається придбати 7 тис. піввагонів протягом 2018—2019 рр.

Як повідомив Євген Кравцов, проект реалізовуватиметься шляхом створення спеціальної вагонної компанії, на баланс якої будуть передані вантажні вагони, закуплені за кредитні кошти. За таких умов вагони зможуть працювати на ринку перевезень як приватний парк і заробляти більше. «Власниками вагонної компанії стане не лише Укрзалізниця, а й банк, що інвестував у рухомий склад. Для нас це будуть безпрецедентні умови роботи, коли ми зможемо встановлювати реальні тарифи на перевезення, що дасть можливість говорити про окупність рухомого складу та заробіток на ньому для інвесторів. Цим проектом ми даємо сигнал іншим потенційним інвесторам вкладати кошти в проекти Укрзалізниці та показуємо, як на них можна заробляти», — повідомив керівник ПАТ «Укрзалізниця». Серед інших масштабних проектів, що наразі реалізуються задля оновлення парку рухомого складу, – придбання тепловозів GE.

Втім, цих заходів недостатньо для кардинального покращення ситуації з тягою. Потрібні багатомільярдні кредитні кошти, яких немає у вітчизняних банків. Отже, фахівці Укрзалізниці в ході конференції запропонували механізми закупівлі локомотивів і вагонів приватними компаніями у лізинг терміном на сім та п’ять років відповідно. Завдяки цьому клієнти залізниці мають можливість гарантовано забезпечити себе рухомим складом (не очікуючи, доки цей процес буде врегульовано законодавчо) та ще й отримати дохід в розмірі до 17 % річних у гривнях. Що є доволі непоганим показником. Єдина суттєва вимога, як наголосив директор з економіки і фінансів ПАТ «Укрзалізниця» Андрій Рязанцев, аби придбані таким чином локомотиви і вагони були новими, а не завезеними із сусідніх країн з числа тих, що вже були у користуванні багато років.

Фахівець також розповів про інші можливі схеми лізингу локомотивів, зокрема із залученням консорціуму інвесторів та випуском відповідних облігацій.

Щодо пасажирського рухомого складу, то залізничники сподіваються на підтримку держави, як це передбачено діючим Законом «Про залізничний транспорт», а стосовно регіональних перевезень — на участь з боку місцевих адміністрацій. Окрема тема — швидкісний рух. У залізничної компанії та й у держави загалом нині немає коштів на побудову нових ліній для таких перевезень. Проте є можливість організувати їх по існуючих коліях. Зокрема, було наведено приклад сполучення між Києвом та Одесою. На побудову нової високошвидкісної магістралі необхідно $ 5–7 млрд. А на закупівлю новітнього рухомого складу, що дасть змогу пришвидшити рух на 20–25 % (скоротити час у дорозі з 7 до 5,5 год), потрібна державна підтримка у 250–400 млн грн. За словами Євгена Кравцова, нині такий проект залізничники проробляють спільно з іспанською компанією—виробником рухомого складу Talgo. Усі необхідні роботи з підготовки інфраструктури Укрзалізниця готова виконати своїми силами. Реалізувати проект можна впродовж двох років.

 

Вокзали на двох

Загалом інфраструктурні проекти вимагають найбільше часу і коштів. Проте вже є приклади вдалої співпраці з приватними інвесторами в плані розвитку припортових напрямків в Одеському регіоні. Залізничники на конференції підтвердили, що готові йти цим шляхом і надалі.

Одним із новітніх напрямів співпраці, про який представники Укрзалізниці заявили вперше, є залучення приватних інвестицій у розвиток пасажирських вокзалів. Задум — вивести їх на рівень прибуткових. Адже, як не парадоксально, навіть такий велетень, як вокзал станції Київ­-Пасажирський, приносить збитки.

Загалом, за оцінками залізничників, із 1,3 тис. вокзалів інвестиційно привабливими є понад 60. За словами заступника директора Департаменту інвестиційної політики ПАТ «Укрзалізниця» Станіслава Дубка, співпраця з приватними інвесторами передбачається у кількох напрямах: модернізація, реконструкція, інтеграція в загальну інфраструктуру міст, будівництво нових об’єктів. Варіанти реалізації — концесія, спільна діяльність, укладання договору управління.

Втілювати процес у життя буде нова окрема філія з управління вокзальними комплексами. Її намічено утворити до кінця поточного року.

Можливість залучення приватних інвестицій у розвиток вокзалів викликала жвавий інтерес учасників заходу. Деякі компанії навіть запропонували свої послуги та рішення. Отже, можна вважати, що крига скресла.

 

Схвалено експертами

У ході конференції виступили провідні експерти українського фінансового ринку, які висловилися щодо ситуації та подальшого її розвитку. Наприклад, представник інвестиційної компанії Dragon Capital Андрій Безпятов вважає, що у ПАТ «Укрзалізниця» є резерви для залучення інвестицій, адже основний показник — співвідношення боргу до суми прибутку до оподаткування (EBITDA) — нині дорівнює приблизно 1,6. Загалом же прийнятний показник — до 3. Різниця становить кілька десятків мільярдів гривень. Що в цілому відповідає озвученим у ході конференції потребам Укрзалізниці.

«Нині фінансова ситуація в компанії краща, ніж була два роки тому: зменшився борг. У сфері корпоративного управління покращилася звітність та її терміни», – зазначив експерт, в той же час зауваживши, що Україна поки лишається досить ризикованим ринком для іноземних інвесторів. Щодо Укрзалізниці їх насторожує те, що йдеться про державну компанію, в якій тарифи регулюються відповідними органами влади.

Заступник директора Офісу із залучення та підтримки інвестицій при Кабінеті Міністрів України (UkraineInvest) Іван Юрик у цьому сенсі висловився на підтримку пропозиції Укрзалізниці щодо прив’язання тарифів на вантажні перевезення до індексу цін виробників. «Прогнозованість, мінімізація ризику адміністративного втручання, ринкове ціноутворення — це ключові складові привабливої для приватного капіталу бізнес­-моделі компанії», — зазначив він, додавши, що «для Укрзалізниці важливо працювати й створювати формати співінвестування саме з приватним капіталом».