Улюблене сміття пасажирів

У середньому за один рейс із 12 зупинками з 10 вагонів електрички прибиральниці назбирують здоровезний, приблизно 1 м заввишки, мішок сміття. Що залишають після себе пасажири приміських поїздів, дізнавався кореспондент газети «Магістраль».

 

Найбрудніший рейс

Для цього я пішов до електропоїзда Гусарівка—Харків. Принаймні, саме його фахівці вважають одним із найбрудніших приміських потягів регіональної філії «Південна залізниця».

Нарахував у вагонах майже 100 недопалків. Їх можна було побачити на сходинках, у тамбурі та безпосередньо у вагоні. Машиністи кажуть, що паління у вагоні — не рідкість. Частіше курять під час пізніх рейсів, коли у вагоні «відпочиває» з випивкою та картами якась компанія. «Недопалки кидають під ноги. Добре, що хоча б не лінуються загасити», — зазначають залізничники.

На другому місці нашого «сміттєвого» рейтингу — пластикові та паперові стаканчики (я нарахував рівно 60). Якщо недопалки можна побачити всюди, то стаканчики ховають за сидіннями, під системами обігріву, на полицях для багажу. Тобто ті люди, котрі зайшли до вагона з кавою і чаєм, сором’язливіші, ніж ті, хто палить.

Третє місце (32 одиниці) справедливо поділили між собою пластикові пляшки і серветки.

Коли я поцікавився у пасажирів, чи приємно їхати серед купи сміття, відповіді були абсолютно різними. Від «Що вдієш» і «Намагаюся не помічати» до «Що за дурні запитання?». А першість здобула відповідь «Поїздка без насіння та пива — це не поїздка».

 

Зв’язок часу і чистоти

Варто зазначити, що така картина спостерігається далеко не на всіх напрямках. Є й ті, до яких приємно увійти після рейсу. Найчастіше це потяги, що прибувають до Харкова в обідній час, тобто коли населеність вагонів мінімальна.

Здебільшого поїздами-«нечупарами» стають ті, що курсують у п’ятницю та неділю. В основному їздять студенти, тож буває, що під час поїздки вони влаштовують справжні вечірки. Зазвичай це електрички ізюмського, золочівського та лозівського напрямків, що пояснюється довжиною маршруту. Адже чим більше пасажирів, тим більше накопичується сміття.

Деякі потяги машиністи називають «п’яними». Це, приміром, рейс Харків—Ізюм з відправленням о 20.40. Їхні пасажири — звичайні люди, котрі щодня їздять на роботу до міста. І як у п’ятницю, повертаючись додому, не випити в дорозі? Кілька пляшок алкоголю, нехитра закуска, стукіт коліс… Хтось засне і буде розбуджений машиністом на кінцевій зупинці. Хтось влаштує іншим пасажирам своєрідний музично-артистичний концерт.

Коли туалет поруч…

Найбільше ж обурюють залізничників ті, хто справляє потребу на сходинки. «За крок від негідника — туалет, — мовить машиніст електропоїзда № 6852 Гусарівка—Харків моторвагонного депо Харків регіональної філії «Південна залізниця». — Але ви лишень спробуйте зробити зауваження (мовляв, туалет поруч, то що ж ти робиш?). Почуєте таку відповідь, що вуха зів’януть. Та й зазвичай ті, хто смітить, реагують на зауваження агресивно. Якщо при мені кілька молодиків зриватимуть сидіння, я нічого не зможу вдіяти».

Усі локомотивні бригади кажуть про необхідність повернення поліцейського супроводу, принаймні на окремих напрямках. Звісно, можна викликати наряд поліціянтів по рації. А якщо розбишаки, котрі, приміром, зірвали лави, зійдуть десь на зупиночному пункті? Та, зрештою, спіймати мерзотників під час зупинки і довести їхню причетність до скоєного не так вже і просто…

 

 

Заступник начальника Департаменту приміських пасажирських перевезень ПАТ «Укрзалізниця» Сергій Храпатий:

«В електропоїздах прибирання та ремонти проводяться за графіком. Однак без дбайливого ставлення до майна Укр-залізниці з боку пасажирів, чистоти у вагонах не досягти, усю проведену роботу буде зведено нанівець. Якщо електропоїзд виїхав на маршрут рано-вранці та до вечора має курсувати туди і зворотно кілька разів між одними і тими ж станціями, відправляти його на точки прибирання немає технічної можливості. Тому варто розуміти, що папірець, який викинули під сидіння о 6-й ранку, та калюжа від розлитого пива чи кави — це ваш презент людям, котрі будуть їхати у цьому ж вагоні пізно ввечері після виснажливого дня. Ваша культура під час поїздки потрібна в першу чергу не працівникам залізниці, а пасажирам, які їдуть з вами в одному вагоні, та і вам особисто».

Начальник служби приміських пасажирських перевезень регіональної філії «Південна залізниця»
ПАТ «Укрзалізниця» Олександр Куропатенко:

«Наразі в експлуатації регіональної філії «Південна залізниця» — майже 11 дизель-поїздів і 42 електропоїзда. Населеність вагонів у ранкові та вечірні часи становить 100 %, удень цей показник коливається від 30 до 70 %. Якщо навіть кожен третій залишить по собі лише одну обгортку з цукерки, то за день з усіх потягів їх назбирається кілька мішків. А що вже говорити про інші види сміття? Та найбільша біда в тому, що оновлений, свіжий та естетичний стан внутрішнього обладнання електропоїзда після капітального ремонту (вартістю кілька мільйонів гривень) зберігається не більше року.