Водій джипа, який порушив правила і заїхав під шлагбаум, злякався, і не подякував залізничнику

Залізничний інформаційний портал (ЗІП) поспілкувався з залізничником, який врятував водія мерседеса.

На початку поточного року інтернет-мережу приголомшило відео з реєстратора https://www.facebook.com/autokiev.info/videos/1019060871568180/, зняте на залізничному переїзді. Водій дорогого «Мерседеса», намагаючись швидко перетнути колії перед потягом, ігноруючи звуковий сигнал, червоне світло світлофора та шлагбауми, які закриваються, опинився у пастці.

Майже хвилину переляканий автомобіліст намагався виїхати, маневрував, але у нього нічого не вийшло. Цю ситуацію зафіксував черговий по переїзду і, буквально ризикуючи життям, перебіг до нього коліями перед потягом, аби підняти шлагбаум. За лічені секунди до можливої трагедії машина виїхала. Ситуацію почали активно обговорювати в мережі. Всіх обурило те, що порушник-водій навіть не подякував своєму рятівникові, а мерщій поїхав. Люди говорили, що черговому потрібно дати премію та медаль героя. Але найчастіше писали про те, що купують права й дорогі машини і не зважають на правила дорожнього руху та безпеку. Кореспондент газети «Магістраль» спробувала розібратись у ситуації.

Потяги міцні, а люди — ні!

На переїзді першої категорії 876 км, зупиночна платформа «Тарасівка», рух дуже інтенсивний. За добу він пропускає приблизно 226 потягів, тож кожні 10 хв (а то й частіше) переїзд перекривають для проїзду поїзда. Звичайно, утворюються черги з авто, тож водії поспішають перетнути це місце. Пішоходи також не звертають увагу на заборони.

Залізничники роблять все, що від них залежить, аби уберегти життя людей. По-перше, інформують про наслідки: тут розміщено попереджувальний банер, водіям роздають пам’ятки щодо правил проїзду через залізничний переїзд. По-друге, на цьому місці встановлено чотири шлагбауми, які закриваються поступово, спочатку один, а через 15 с інший, аби дати змогу проїхати навіть порушникам.

Така кількість шлагбаумів також зумовлена низькою культурою наших водіїв. «Якщо залишити два, автівки будуть об’їжджати шлагбауми», — говорить начальник Київської дистанції колії Валерій Фалатюк. — На відео водій проїздить під шлагбаумом, який закривається. Якби було відкрито хоч маленьку щілину, через неї намагалось би проскочити багато автолюбителів, котрі стоять на переїзді. Я вважаю, що це менталітет наших людей і недостатньо дієві покарання. Якби суворо штрафували порушників, забирали права на кілька років, то й таких випадків було б набагато менше». До речі, дані водія «Мерседеса» залізничники передали в поліцію, тож чекатимемо на розслідування та покарання порушника.

Не уявляю, які потрібно мати нерви, щоб працювати черговим. При мені люди, ігноруючи всі застереження, спокійно переходили рейки. Кількох підлітків: «Та встигнемо, побігли» — чергова зупинила суворим криком: «Стій!». Слава Богу, діти її послухалися, але є ж такі, хто йде. За годину, котру я була на переїзді, в мене побільшало сивого волосся. Люди біжать за електричкою, перебігають чи спокійно та розважливо крокують на червоний. Чим старший вік, тим менше обережності, говорять залізничники. «Йдуть зі своїми сумками на коліщатках і ні на що не зважають. Молодь уся з навушниками: кричиш, буквально голос зриваєш, а вони не чують», — говорить чергова Тамара.

Парадокс: собаки більше дбають про своє життя, ніж деякі люди. Особисто бачила тварину, котра не лише переходила на «зелений», а й уважно подивилася направо та наліво перед тим, як ступити на перехід.

 

Чергового, який випадково став відомим у мережі та котрого багато людей вважають героєм, звати Костянтин Шульга. Він працює тут п’ятий рік.

«Люди хочуть якнайшвидше проскочити, тому що перед швидкісними потягами ми закриваємо шлагбауми за 10 хв, — мовить залізничник. — Довго стояти не хочуть і, навпаки, додають швидкості на переїзді. Ніхто не думає про те, що ці зекономлені секунди чи хвилини можуть коштувати життя. На переїзді у нас збивали людей, уся країна знає про збиті машини. А щодо тієї ситуації, про яку ви говорите, то в мене не було вибору: якби я автоматично відкрив шлагбаум, то за ним могли поїхати інші автівки. Міг зірвати загороджувальний сигнал, але на такій швидкості гальмівний шлях — приблизно 1,5 км, тож потяг точно би зачепив машину. Тому лишався один вихід».

Я запитала, чи не страшно було бігти перед поїздом.

«Звичайно, просто під потяг я б не кидався, але стояти осторонь теж не міг. Пасажир буквально пополотнів від страху. По часу я зрозумів, що встигаю, тож ризикнув».

А на запитання: які головні проблеми на вашому переїзді — Костянтин відповів так: «Перша — водії, які порушують, а друга — пішоходи, які ідуть на червоний і ні на що не зважають».

Олена Лось, «ЗІП»