Як миють пасажирські вагони?

Журналісти попрацювали разом із бригадою мийників-прибиральників у потязі №145/146 Київ—Ізмаїл. Із сучасними миючими засобами та клінінговою технікою наводили марафет у стареньких бюджетних плацкартних вагонах. Як показав особистий досвід, відмити можна будь-які поверхні. Щоправда, потрібно докласти трішки зусиль та проявити кмітливість, бо в салоні вистачає закутків, до яких практично неможливо дістатися.

Сліди пасажирів

Цей потяг — найбюджетніший спосіб доїхати до берегів Чорного моря. Квиток у плацкарті коштує у межах 100 грн, а в ку­пе — 200. І хоч цей пасажирський рухомий склад вперше побачив світ ще в 70-­х роках минулого сторіччя, він непогано виглядає після подоланих мільйонів кілометрів. За сорок з гаком років у тамбурах, на стінах, підлозі, полицях залишили після себе бруд та сміття мільйони пасажирів. На перший погляд — це непомітно. Щоправда, завдяки капітально­-відновному ремонту, який оздоровив вагони у 2016 р. й надав їм друге дихання.

Втім, коли придивитися ближче, то стає зрозуміло, що прибиральники мають чималий фронт робіт. Виною тому не стільки вік вагона, а культура пасажирів та інтенсивна експлуатація рухомого складу. Без перебільшення, на кожній нижній полиці красується слід від взуття, на деяких стінах наклейки чи сліди від кулькової ручки, жирні відбитки пальців, товстий шар пилу на вікнах...

Мийниці-прибиральниці в очікуванні потяга

Провідники вже зібрали велике сміття, тож порожня тара, пакунки не валяються під ногами. Враховуючи значний обсяг робіт та обмаль часу (потяг стоїть у столичному пункті обороту всього 3,5 год), господарі вагонів у такий спосіб допомагають клінерам.

Бригадир Аліна Савченко розставляє своїх підопічних, а це сім осіб, по дві людини на вагон. Кожна з шістьох прибиральниць має у своєму розпорядженні пульверизатор з миючим засобом, сучасну швабру зі знімною насадкою з мікрофібри, щітку з високою ручкою та совок, маленьку ручну щіточку, відро та ганчірки, серед яких і спеціальні для протирання скла та пластикових поверхонь.

Чепурити вагон починають зі стін і полиць. Стіни на перший погляд і не дуже брудні, але коли на них наносять миючий засіб, то на ганчірці залишається темний наліт, а на протертій поверхні — світла пляма. Те ж стосується й вікон.

Не парогенератором єдиним! Він доцільний у «проблемних» місцях, а інші — відмінно прибирає ганчірка й «авіаційний» миючий засіб!

Треба сказати, що терти й відшкрябувати не доводиться, адже нанесений на кілька секунд миючий засіб ніби зубами «відгризає» усілякий бруд. Якщо цю побутову хімію нанести на вентиляційну решітку на стелі, то рідина забирає із собою весь пил та непотріб і скапує донизу. Достатньо протерти конструкцію ганчіркою насухо — й ідеально чисто.

Мийник­-прибиральник Наталя: «Плацкартний вагон легше прибирати, ніж купейний, в якому є ще одні двері, дзеркала. Більше поверхонь — набагато більше роботи. Нові вагони обшиті пластиком, на якому лишаються масні плями від кожного доторку рук, тож їх потрібно охайно вимивати та натерти. Найбрудніша зона у салоні — тамбур, там дуже багато пилу та бруду, який люди заносять з ногами та валізами. Цьому місцю ми приділяємо особливу увагу. Загалом у нашій роботі головне — бути старанним та уважним».

Пилосос — для «поляків», пароочисник — для недоступних шпарин

Клінінгова техніка ввірена чоловіку, який несе за неї відповідальність. Мийник­-прибиральник Олег Талах добре розбирається в конструкції пароочисника та миючого пилососа й знає, як правильно з ними поводитися. Хоч ці прилади одні з найпростіших у своїй лінійці, як­ то кажуть, без різних наворотів, але потребують дбайливого ставлення. Треба правильно та вчасно воду залити, мішок для сміття замінити, фільтри почистити. Якусь операцію невчасно виконаєш — матимеш клопіт.

Аби клінінгова апаратура працювала, вагон підключають до колонки електромережі з напругою 380 Вт — і в розетках з’являється струм. Миючий пилосос великий і дуже гучний. Цей пристрій добре чистить килими, обшивку меблів. Ним миють «поляків» (професійний сленг, — прим. авт.) — рухомий склад, якому був виконаний капітально-­відновний ремонт у вагонних депо України за польською технологією та з використанням запчастин виробництва Польщі. Полиці цих вагонів мають велюрове покриття. Пилосос не лише видаляє бруд, а й дезінфікує поверхню за допомогою миючого засобу. Тобто після такої обробки пилові кліщі не мають жодного шансу вижити, а пасажири — не мучитимуться від алергії. Працює миючий пилосос і в купейних вагонах — повертає чистоту та належний естетичний вид килимам.

У салоні вагона найбільше роботи для пароочисника. Він компактний, легкий та маневрений. Довга ручка чимось нагадує пістолет, а кілька зручних насадок допомагають дістатися до найпотаємніших куточків, куди не здатні проникнути ні віник, ні швабра, ні ганчірка.

 

Аби належним чином оцінити можливості пароочисника, журналістка пройшла коротенький інструктаж, вдягнула гумові рукавички та взялася чистити неробочий тамбур.

Алгоритм роботи досить простий: наливаєш у спеціальну ємність чисту воду, чекаєш, поки вона нагріється до відповідної температури (повідомить індикатор), натискаєш спеціальну кнопку на ручці, прикладаєш щітку до брудної поверхні й треш нею. Пара температурою 140 °С легко знищує застарілі плями, які в’їлися у фарбу, оселилися в щілинах чи на стику поверхонь. Важливо відразу протерти оброблене місце ганчіркою, аби непотріб не засох. Маленька щіточка, що на кінці насадки, надає механічну підтримку — вишкрібає з­під плінтуса все, що ховається від людського ока. Після хвилини роботи — рейка та невеличка зона підлоги поруч не просто чисті, вони ніби свіжопофарбовані!

Решітка на дверях туалету виглядала вкрай нереспектабельно, то ж кореспондентка вирішила «поправити» її зовнішній вигляд гарячою парою. У щілинки конструкції могла поміститися хіба що зубна щітка, такі вони були малі. Потік білого диму перетворив брудне місце на взірець чистоти.

Мушу сказати, аби прибрати робочий тамбур до блиску (разом з дверима до туалету та ящиком для сміття) особисто мені знадобилося не менше двох годин. Фахівець з прибирання працює дещо швидше, але й він не може вичистити більше двох вагонів за зміну.

Відзначу, що гаряча пара відчутно підігріває закрите приміщення. Якщо на вулиці спека, а у вагоні 40 °С, то отримуєш ефект сауни. Ось чому мийниці­-прибиральниці зараз не одягають уніформу, що пошита з цупкої тканини, а надають перевагу легкому літньому одягу, який захищають фартухом. Робота цих вагонних господинь не з легких, то ж було б добре, аби пасажири ставилися до неї з повагою й охайніше поводили себе в салоні пасажирського вагона.

Від дослідної до постійної практики

На початку травня у виробничому підрозділі «Вагонна дільниця станції Київ­-Пасажирський« філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Укрзалізниця» створено Дільницю внутрішнього миття пасажирських вагонів. Спочатку в її штаті було 24 мийники­-прибиральники рухомого складу, два бригадири й один майстер.

У перспективі прибирання вагонів всередині має стати компетенцією винятково спеціалізованих бригад, а провідники займатимуться лише обслуговуванням пасажирів. Втім, аби весь пасажирський рухомий склад формування столичної вагонної дільниці (це в середньому за добу 22 состави, до 200 вагонів) обробляли мийники­-прибиральники, їхня кількість має сягати 136 осіб.

«Наразі маємо 16 працівників, з яких сформовано дві бригади, що працюють через день. А це в 10 разів менше від потреби. У столиці важко знайти фахівців робочої спеціальності, то ж ми розмістили оголошення в приміських електричках — і люди почали приходити», — розповідає перший заступник начальника виробничого підрозділу «Вагонна дільниця станції Київ-­Пасажирський» філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Укрзалізниця» Сергій Марченко.

Сергій Олександрович зазначив, що наразі ще прийнято 18 осіб і 21 людина проходить професійний медичний огляд. Додатково вводиться 15 штатних одиниць в Дільниці внутрішнього миття пасажирських вагонів. Поступово кількість прибиральників буде доведена до необхідного рівня — 136 осіб.

Заохочують людей працювати мийниками­-при­биральниками 100 % премією, разом з якою заробітна плата такого фахівця сягає до 7 тис. грн. Треба сказати, що на столичному ринку праці (за даними сайтів з працевлаштування) заробітна плата прибиральника коливається в межах 4—7 тис. грн. Тож Укрзалізниця запропонувала адекватну оплату праці мийників­-прибиральників, а також офіційне працевлаштування та соціальний пакет.

Столичні клінери­-залізничники вже попрацювали у вагонах потягів № 145/146 Київ—Ізмаїл, № 228/229 Київ—Бердянськ, № 357/358 Київ—Рахів, № 13/126 Солотвино—Костянтинівка. За один раз відмити від застарілого бруду вагон неможливо. Дуже багато шпарин, кутів, вікон, дверей, труби опалення, вентиляційна система та безліч поверхонь, які потрібно відчистити та натерти до блиску. Роботу суттєво полегшує та пришвидшує сучасний миючий засіб та техніка. І хоч поки що не вистачає робочих рук, є підстави сподіватися, що скоро прийде підмога.

 

В. о. голови правління ПАТ «Укрзалізниця» Євген Кравцов:

«Ми продовжуємо запроваджувати унікальну систему прибирання, пілот якої запустили на початку травня. Минулого тижня вже роздали першу тисячу літрів мийного засобу. Того, що в рази ефективніший за розрекламовані побутові рідини. Тендери з технічного оснащення провели, і бригади укомплектовані всім необхідним практично на 100 %. На черзі — остаточне формування бригад прибиральників. До речі, щодо того поїзда, де бачили розкидані гриби на підлозі. Туди нові пилососи ще не дійшли. Інакше шансу в будь-­якого бруду після прибирання не залишилося б».

 

 

 

Директор філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Укрзалізниця» Максим Міняйло:

«На підставі експериментальних випробувань, що проводилися протягом травня—червня, та з урахуванням досвіду роботи підрозділів філії «Пасажирська компанія» був розроблений Типовий технологічний процес роботи для прибирально­екіпірувальних бригад пасажирських вагонів та Типовий технологічний процес внутрішньої мийки пасажирських вагонів працівниками виробничих підрозділів (депо та дільниць) філії. Єдиний підхід забезпечить якісне виконання клінінгових робіт у салоні, дотримання санітарних норм і правил та покращення умов праці провідників пасажирських вагонів. Станом на початок липня сформовано 60 мийно­-прибиральних бригад пасажирського рухомого складу, в яких фактично працює 476 чоловік. До повного укомплектування штату потрібно 263 осо­би. З огляду на те, що працівників не вистачає, прибиральники обслуговують 67 % вагонів, які використовує для перевезення пасажирів наша філія, решту — 783 вагони — поки що прибирають провідники.

Зазначу, що ми ретельно підійшли до вибору миючого засобу. Були проведені випробування у пасажирських вагонах у найбільших регіональних вагонних депо та дільницях міст Дніпро, Київ, Львів, Одеса, Харків. Найкраще показав себе миючий засіб «Сі­Бі А—18», що активно застосовується під час прибирання салонів літаків. Він не лише відмінно відчищає та миє різні поверхні, а й дезінфікує їх. За цього засіб безпечний для високоміцних сталей, пластиків і лакофарбних покриттів, легко видаляє бруд, не залишає розводів, надає поверхням блиск, чистоту, усуває неприємні запахи. Для повноцінного виконання робіт, передбачених технологічними процесами по прибиранню вагонів, закуплено 120 парогенераторів та 120 миючих пилососів».

 

Перший заступник начальника виробничого підрозділу «Вагонна дільниця станції Київ­-Пасажирський» філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Укрзалізниця»  Сергій Марченко:

«На першому етапі роботи в тестовому режимі бригади мийників­прибиральників вагонів працювали в потязі № 81 Київ—Ужгород. Але там нові вагони й достатньо одного поглибленого прибирання на місяць, аби у салоні було чисто. Потім провідники підтримують чистоту, докладаючи незначних зусиль. Прийнято рішення спрямовувати професійних прибиральників до вагонів, які експлуатуються 36—40 років. Адже застарілий бруд максимально вимити однією ганчіркою практично неможливо. Навіть із хорошим миючим засобом та технікою з першого прибирання досягти високого результату дуже складно. Потрібно щонайменше два. Одна справа наводити лад в офісному приміщенні чи квартирі, інша — у вагоні з великою кількістю поверхонь, кутів, важкодоступних зон».

 

Начальник поїзда № 145/146 Київ—Ізмаїл Віталій Кузьміч:

«Нарікань на чистоту у наших вагонах не буває. По­перше, люди щасливі, що їдуть за таку невелику ціну до курортів Одещини. А по­друге, салон добре відмили мийники­-прибиральники, не залишивши ні бруду, ні запаху. Провідник тепер не робить велике прибирання в пункті обороту, але чистоту має підтримувати протягом усього рейсу. Ми постійно боремося з пилюкою, яка залітає через шпарини, відкриті вікна з полів, через які потяг прямує на південь країни. Інша справа маршрут на Кам’янець­-Подільський. Потяг їде вночі, пасажири практично не відчиняють вікна, сплять і менше смітять».