Впровадження Кодексу етики Укрзалізниці — важлива частина корпоративної реформи товариства, спрямованої на формування в колективі спільних цінностей і атмосфери нетерпимості до корупційних дій та інших видів протиправної поведінки. Документ — суттєвий фактор взаємодії товариства із суспільством і бізнес-середовищем в Україні та за її межами.

Проте окремі положення Кодексу викликають неоднозначні оцінки. Зокрема, з боку деяких профспілкових організацій лунають думки про те, що обмеження на поширення корпоративної інформації порушують громадянські права працівників на свободу слова.

 

Щоб розібратися в тому, для чого Укрзалізниці знадобився Кодекс етики і наскільки його положення захищають або порушують права працівників та норми Конституції України, кореспондент «Магістралі» звернувся до директора з управління персоналом та соціальної політики АТ «Укрзалізниця» Євгенія Козака.

— Часто виникає питання: Кодекс етики — це новація Укрзалізниці чи схожі документи є в інших компаніях?

— Звісно, наше товариство нічого нового не вигадало. Більшість великих компаній у всьому світі мають документи, які визначають їхні місію та етичні цінності, принципи і стандарти прозорого й етичного ведення бізнесу, правила поведінки співробітників як із зовнішніми партнерами, так і всередині колективу. Це необхідний крок для компанії, щоб окреслити її цінності та забезпечити обізнаність щодо них співробітників і ділових партнерів.

Уже сьогодні в Україні багато компаній, які провадять активну зовнішньоекономічну діяльність (як державних, так і приватних), мають власні етичні кодекси. Відповідно, така потреба виникла і в Укрзалізниці, яка останніми роками значно розширила зв’язки з міжнародними фінансовими інституціями.

Створивши власний Кодекс етики, товариство задекларувало прагнення впроваджувати у своїй діяльності принципи прозорості, доброчесності, дотримання прав людини у сфері праці та трудових відносин, нетерпимості до корупції.

— Вимоги Кодексу є обов’язковими для всіх співробітників чи тільки для представників керівного складу?

— Принципи доброчесності та прозорості важливі й обов’язкові як для товариства, так і для всіх його посадових осіб: голови і членів наглядової ради, голови та членів правління, директорів, інших посадових осіб і співробітників. Від кожного з нас залежить формування корпоративної культури етичності та прозорості. Жодних винятків немає.

Якщо керівники не будуть демонструвати приклад прихильності до доброчесності, дотримання прав працівників, ця культура не матиме шансів на розвиток.

Скажімо, коли начальник не має поваги до своїх працівників, неетично поводиться, співробітники не бачитимуть взірець для наслідування й поширення етичних цінностей на всіх щаблях.

 

Водночас кожен працівник повинен починати з себе. Поважне ставлення до колег, ділових партнерів, пасажирів, етичність і прозорість — це базові цінності, які має пропагувати та керуватися ними у роботі кожен працівник товариства, незалежно від того, працює він із зовнішніми клієнтами (пасажирами, постачальниками) чи з іншими підрозділами Укрзалізниці.

 

— Чи відповідає дійсності твердження, що Кодекс етики порушує конституційні права і свободи залізничників?

— Мета розроблення та затвердження Кодексу — розвиток і вдосконалення корпоративної культури, ефективної взаємодії співробітників одне з одним, органами державної та місцевої влади, діловими партнерами й іншими особами, а також закріплення принципів захисту прав працівників.

Цей документ відповідає нормам українського та міжнародного права, стандартам ведення бізнесу, кращим світовим бізнес- і комплаєнс-практикам й ринковим стандартам.

Жодне положення не порушує прав працівників, встановлених законодавством України.

— Кодекс містить норми, які передбачають певні обмеження щодо поширення інформації про товариство. Чи не є це порушенням права на свободу слова?

— Так, у ч. 1 ст. 34 Конституції України кожному гарантується право вільно збирати, зберігати, використовувати й поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.

 

Закон України «Про інформацію» передбачає існування інформації з обмеженим доступом і формулює такі її види: конфіденційна, таємна та службова.

 

Зокрема, конфіденційною вважається інформація, доступ до якої обмежено компанією. Нею можуть володіти лише окремі, спеціально визначені, категорії суб’єктів. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) компанії у визначеному нею порядку та відповідно до передбачених умов, а також в інших випадках, визначених законом. Тобто товариство самостійно визначає перелік та види інформації з обмеженим доступом і відповідно встановлює порядок її розголошення та використання.

Із метою захисту інформації щодо діяльності Укрзалізниці зазначені положення законодавства відображені у Кодексі етики. Його розділ VII містить пункт «Конфіденційність», яким передбачено основні зобов’язання працівників у сфері обігу та захисту інформації в товаристві, як-то: заборона розголошувати персональні дані фізичних осіб, конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, зокрема і таємну, визначену законодавством і документами товариства, заборону використовувати інформацію з метою особистої вигоди чи завдання шкоди компанії тощо.

 

Будь-яка інформація про діяльність Укрзалізниці, що не була оприлюднена та не є відкритою відповідно до законодавства України, вважається інформацією з обмеженим доступом. Кожен із нас має утримуватися від дій, що можуть спричинити дискредитацію компанії, спричинити конфлікт інтересів або завдати збитків товариству чи зашкодити його репутації.

 

Отже, працівник може вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію про товариство, якщо такі дані не є інформацією з обмеженим доступом та їхнє розголошення не зашкодить інтересам товариства. Ці положення Кодексу не порушують конституційні права щодо інформації, навпаки, вони дають змогу працівникам краще орієнтуватися в частині дотримання інформаційної політики товариства та віднесення тих чи інших даних до інформації з обмеженим доступом.

— Дехто вважає, що обмеження на розголошення інформації може стати інструментом здійснення тиску на співробітників з метою недопущення викриття корупційних дій…

— Щодо повідомлень про порушення вимог Кодексу етики, антикорупційних нормативних документів Укрзалізниці чи інших внутрішніх положень, то компанія не лише не забороняє, а навпаки, зобов’язує працівників та заохочує інших осіб подавати такі повідомлення, якщо вони стали свідками або в інший спосіб дізналися про вчинення чи можливе вчинення в майбутньому корупційних дій або прийняття незаконних рішень. Наразі створені й функціонують спеціальні інформаційні канали для подання таких повідомлень. Вживаються заходи, спрямовані на поширення інформації про їхню роботу максимально широкому колу осіб. Зокрема, відповідна інформація розміщена на вебсайті Укрзалізниці.

Будь-яка особа має можливість, а працівники товариства зобов’язані звернутися з повідомленням про відоме їм порушення.

У свою чергу, компанія забезпечує своєчасне реагування на таку інформацію та вживає заходів для її перевірки й усунення виявлених порушень.

Крім того, Кодекс не містить будь-яких обмежень або заборон для працівників щодо подання повідомлень про правопорушення до правоохоронних органів.

Враховуючи зазначене, можна сказати, що положення Кодексу жодним чином не обмежують права працівників щодо повідомлення про можливі порушення закону і внутрішніх документів Укрзалізниці, зокрема і про корупційні дії працівників.