Укрзалізниця разом із вітчизняними виробниками продовжує співпрацю щодо заміни закордонної продукції для потреб галузі на українську. Національним виробникам уже вдалося опанувати чимало позицій товарів, що потребують імпортозаміщення. Для їхнього придбання залізнична компанія оголосила торги на суму майже 100 млн грн. Для більш плідної подальшої роботи необхідні зміни до законодавства.

 

Програма щодо імпортозаміщення була розроблена Укрзалізницею та представлена партнерам — виробникам і постачальникам — у січні 2019 р. Наразі вже є певні результати її впровадження. Як повідомив директор з розвитку бізнесу АТ «Укрзалізниця» Андрій Рязанцев, на придбання товарів з каталогу імпортозаміщення було передбачено 112 млн грн, на суму майже 93 млн грн оголошено торги.

 

 

 

 

Що зроблено

 

«Укрзалізниця, координуючи можливості вітчизняних підприємств для забезпечення технічного оновлення рухомого складу, зробила великий крок до зміцнення логістичного та виробничого сектору економіки. Майже за рік спільними зусиллями приблизно з 1 тис. позицій товару, які потребували імпортозаміщення, національним виробникам вдалося освоїти понад 600, решту зможемо закуповувати у вітчизняних підприємств вже найближчим часом», — повідомив Андрій Рязанцев. Він додав, що завдяки цьому створені сотні нових робочих місць на виробництві, де виготовляється продукція з високим рівнем доданої вартості.

За словами керівника, опрацьований і перебуває на етапі впровадження алгоритм передачі конструкторської документації для продукції, що потребує імпортозаміщення.

Для прикладу, як повідомили в Департаменті розвитку і технічної політики Укрзалізниці, замінені на вітчизняні низка запчастин до дизельних двигунів типу Д49, які раніше виготовляло російське підприємство — ВАТ «Коломенський завод». Так, втулку, ролик і сорочку нині поставляє українське ТОВ «Магістральний дизель» з міста Токмак, Запорізької області. Випуск кількох найменувань продукції освоїло також ПрАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод».

 

Потрібна рамкова угода

 

Однак поле для діяльності ще вельми широке. Про проблемні питання та механізми їхнього розв’язання йшлося під час наради, що відбулася минулого тижня в Києві, у Федерації роботодавців України (ФРУ) — організації, що лобіює інтереси вітчизняних виробників.

 

У засіданні на тему «Реалізація програми імпортозаміщення в АТ «Укрзалізниця», брали участь такі потужні підприємства, як «Хартрон», «УкрІннМаш», «Дніпровагонмаш», «ФЕД», «Азовмаш» тощо.

 

У дискусії, зокрема, порушували питання можливості укладання рамкових довгострокових угод і застосування такої форми розрахунків, як акредитив. Цікаво, що у новому законі «Про публічні закупівлі», який має набрати чинності у квітні 2020-го, йдеться про рамкові угоди терміном на чотири роки. Проте, як зазначають фахівці, перешкодою може стати відсутність конкуренції на ринку, оскільки для укладання такої угоди необхідні мінімум три учасники. В Укрзалізниці є наміри оголосити наступного року процедури закупівель за середньостроковим плануванням щодо деяких позицій, а отриманий досвід поширити на товари з каталогу імпортозаміщення.

 

 

На думку представників ФРУ, також необхідно змінювати підходи до публічних закупівель. Особливо, це стосується пріоритетного принципу «досягнення максимальної економії коштів за наймінімальніших цін». Адже такий критерій часто відкидає інноваційну та екологічну складові.

 

«Ми бачимо два завдання у процесі здійснення публічних закупівель, — цитує прес-служба організації генерального директора ФРУ Руслана Іллічова. — По-перше, вони мають слугувати своєрідним локомотивом для вітчизняної економіки, українських виробників складної техніки, а не для імпортерів. По-друге, такі закупівлі повинні проходити в межах рамкових угод і враховувати вартість життєвого циклу товару, коли за основу береться не лише початкова ціна предмета закупівлі, а й майбутні витрати замовників».

 

 

 

У ході діалогу залізничники та промисловці дійшли згоди спільно напрацьовувати зміни до законодавчих актів, які регулюють сферу державних закупівель. Мета — підвищення виробничих можливостей підприємств і сприяння розвитку економіки України загалом. Для визначення конкретного переліку необхідних змін найближчим часом планується провести окрему нараду.