Аби не допустити випадків поширення коронавірусу, Укрзалізниця розробила оперативний план заходів. Основні тези цього документа, розміщені на офіційній сторінці компанії у фейсбуці, викликали широке обговорення, а також багато запитань щодо того, кому і як будуть видавати придбані індивідуальні методи захисту. Кореспондентка «Магістралі» не лише розбиралася в нюансах цього документа, а й дізнавалась, якою насправді є ситуація в Україні та світі, як захиститися від зараження і чого робити не варто. Інформацію надали працівники філії «Центр охорони здоров’я» АТ «Укрзалізниця», спираючись на рекомендації ВООЗ та Міністерства охорони здоров’я України.

«Перше, що необхідно знати: коронавіруси — це велика родина респіраторних вірусів, що можуть спричиняти різні захворювання: від звичайної застуди до тяжкого гострого респіраторного синдрому. Перебіг хвороби залежить від імунітету людини та не має специфічного лікування, — розповідає менеджерка систем якості філії «Центр охорони здоров’я» Олена Дерибон. — Коронавірус, за інформацією фахівців, зазвичай починається з високої температури, кашлю та головного болю. Проте зараження ним можна підтвердити лише на основі тестування в лабораторії».

Філія «Центр охорони здоров’я» АТ «Укрзалізниця» щодня моніторить новини відповідного міністерства та всі розпорядження і накази доводить до відома на місцях — у залізничних лікарнях. Варто розуміти, що у відомчих медичних закладах інфекційних відділень немає, а лікування хворих на коронавірус має проходити в спеціальних боксах. За інформацією МОЗ, в Україні є 12 тис. ліжок в інфекційних стаціонарах, 2 тис. лікарів-інфекціоністів, 5 тис. медичного персоналу, який працює в таких лікарнях, де є бокси. Інфекціоністи та інші лікарі залізничних медичних закладів ознайомлені з наказами МОЗ №№ 185, 552. У першому документі описаний алгоритм дій у разі виявлення вірусу, а у другому — йдеться про стандарти медичної допомоги при COVID-19 (скорочена назва хвороби, яку спричинює коронавірус SARS-CoV-2).

«Дуже важливо читати лише перевірені факти, інформувати рідних і знайомих про те, що варто дотримуватися елементарних правил гігієни та санітарії. Золота фраза: «Захворів — сиди вдома» — нині напрочуд актуальна. За перших проявів хвороби звертайтеся до лікаря. Він знає, як вам допомогти», — наголошує Олена Дерибон.

Найпоширеніші питання та відповіді про китайський штам вірусу

1. Наскільки небезпечний?

Точних даних поки що немає. Але смертність від нього в епіцентрі спалаху — китайській провінції Хубей — становить приблизно 2 %. Від сезонного грипу зазвичай помирає менш ніж 1 %. Під час спалаху коронавірусу SARS у 2002—2003 рр. цей показник становив понад 10 %. Захворіти на новий штам може будь-яка людина, тому варто дотримуватися заходів профілактики. Однак небезпечний не сам вірус, а можливі ускладнення, зокрема тяжка пневмонія. Медики знають, як її лікувати, тому важливо вчасно звернутися по кваліфіковану допомогу. Найбільше ризикують люди похилого віку й ті, хто має хронічні захворювання, наприклад діабет або проблеми із серцево-судинною системою. Відомо, що багато з тих, хто помер від COVID-19, мали слабке здоров’я.

2. Чи є ця інфекція в Україні?

Станом на 4 березня підтверджений один випадок коронавірусу. Інфекцію виявили у мешканця Чернівців, який повернувся з Італії.

3. Вакцина існує?

Поки ні, але над нею працюють. На зустрічі в Женеві 11—12 лютого ВООЗ назвала пошук і розробку лікарських засобів та вакцин одним із пріоритетних напрямів досліджень нового коронавірусу. Британські вчені з Імперського коледжу Лондона заявили про те, що розробили вакцину від COVID-19. Її вже почали тестувати на мишах. Вчені планують закінчити роботу й отримати готову до використання вакцину до кінця року.

Американська біотехнологічна компанія Moderna 24 лютого 2020 р. заявила про те, що створила першу потенційну вакцину від коронавірусу. Її відправили до Національного інституту здоров’я США для проведення випробувань на людях. У дослідженні візьмуть участь 20—25 дорослих здорових осіб, а почнеться воно у квітні. Перших результатів варто очікувати у липні—серпні.

4. Чи є ймовірність, що хвороба пошириться в Україні?

Україна не належить до країн із низьким рівнем медичної допомоги. Лікарі знають, що і як робити. Важливо пам’ятати, що багато хворих на COVID-19 успішно одужують, а також дбати про себе: дотримуватися рекомендацій ВООЗ, стежити за якістю сну, бути фізично активними, раціонально харчуватися та контролювати хронічні захворювання у ремісії.

 

Так виглядає медпункт на столичному вокзалі

5. Як продіагностуватися при підозрі на інфікування?

Наприкінці лютого ВООЗ передала до України 30 наборів реагентів для тестування на COVID-19. Кожний набір для тест-системи містить 3 тис. реакцій. Цієї кількості (за інформацією Центру громадського здоров’я МОЗ України) має вистачити для проведення тестування понад 950 осіб. Отримані набори допоможуть Україні у підготовці до ймовірних випадків появи COVID-19. Діагностику здійснюватимуть винятково у випадках, що відповідають епідеміологічному та клінічному визначенню хвороби, зазначених у рекомендаціях ВООЗ. Тестування проводитиме вірусологічна референс-лабораторія Центру громадського здоров’я України. Купити тест-систему для самостійного користування неможливо. Від моменту отримання зразка лабораторією в середньому необхідно п’ять—сім годин робочого часу для визначення результату.

6. Чи безпечно отримувати посилки з Китаю?

Неможливо заразитися новим коронавірусом через посилку. ВООЗ не рекомендує жодних обмежень щодо торгівлі та переміщення товарів з Китаю. Доставка таких поштових відправлень до Піднебесної та звідти здійснюється у штатному режимі.

7. Чи передається вірус 2019-nCoV через фрукти?

Уже кілька тижнів поширюється інформація про небезпеку бананів. Але немає жодних даних, котрі пов’язували б з ними новий коронавірус. Фрукти — непридатне середовище для тривалого виживання вірусу. Ймовірність того, що він зможе існувати поза організмом більше двох діб, зводиться майже до нуля.

8. Як запобігають поширенню коронавірусу в Україні?

Із 24 лютого 2020 р. у мандрівників із країн, де випадки захворювання підтвердилися, при в’їзді в Україну вимірюють температуру тіла. В основних аеропортах і на пропускному пункті «Тиса» на Закарпатті її перевірятимуть у всіх, хто прибуває. Незабаром це правило поширилося на інші пункти пропуску на кордоні. Українські медики, епідеміологи та співробітники лабораторій отримали інструкції щодо того, як діяти при підозрі на COVID-19. Крім того, Центр громадського здоров’я запустив онлайн-курси для лікарів із надання екстреної допомоги у разі тяжких гострих респіраторно-вірусних інфекцій. Серед них — і новий коронавірус.

 

Індивідуальні засоби захисту

Станом на 28 лютого 2020 р. Укрзалізниця закупила 10 тис. респіраторів, 250 пачок оглядових рукавичок, 1 тис. 20 захисних окулярів, а також антисептики для рук, дезінфекційні засоби і халати. Низка вокзалів обладнана необхідним устаткуванням і майном для тимчасової ізоляції хворих. Нині розробляється план задіяння резервних складів поїздів на випадок ускладнення епідеміологічної ситуації в країні.

Про те, наскільки ці заходи ефективні та що слід зробити надалі, розповів кандидат медичних наук, провідний фахівець з якості відділу маркетингу філії «Центр охорони здоров’я» АТ «Укрзалізниця» Михайло Стрельников.

— Михайле Олександровичу, що робили у філії «ЦОЗ», коли виникла загроза епідемії коронавірусу у світі?

— Ще 5 лютого 2020 р. ми зібрали внутрішню нараду, на яку запросили експертів-епідеміологів, з’ясували, яких заходів ми можемо вжити, почали розробляти проєкти внутрішніх наказів, які стосуються медичних працівників. Наразі визначили потребу в закупівлі засобів індивідуального захисту та дезінфекторах.

А 27 лютого відбулося засідання розширеного оперативного штабу філії «Пасажирська компанія», в якому ми брали участь. Останній тиждень працюємо дуже плідно. Обговорили алгоритми дій у разі виявлення випадку підозри на коронавірус. Також адаптували рекомендації ВООЗ для працівників, які не є медичним персоналом: провідників, стюардів, начальників поїздів. Розробили рекомендації для тих, хто може зустріти потенційних хворих. У них зазначено, звідки можуть приїхати ці люди (сьогодні географія вже розширилася), клінічні ознаки, на які варто звернути увагу, як діяти, якщо це сталось у вагоні під час слідування поїзда або на вокзалі. Причетні знають, куди та як передати інформацію, куди спрямувати людину, де може бути проведене клінічне обстеження, щоб підтвердити чи спростувати діагноз.

Наразі розпочинаємо інформаційно-просвітницьку кампанію для пасажирів. Проведені перемовини з Червоним Хрестом. Вони надали макети плакатів з рекомендаціями ВООЗ, які ми роздрукували та розповсюдили на вокзалах й у вагонах поїздів. Проводимо тренінги для персоналу, щоб відпрацювати алгоритм дій у разі виявлення особи з підозрою на коронавірус.

— Філія «Пасажирська компанія» вже отримала засоби індивідуального захисту. Чи могли б ви розказати, кому вони потрібні та як працюють?

— У медицині є поняття осіб першого контакту і другого контакту. Наразі провідники є саме тими людьми, які безпосередньо можуть зустрітися з людиною, в якої підозрюють коронавірус. Тож насамперед усім необхідним забезпечать їх. Подбаємо і про медичних працівників.

Закуплені респіратори — це засоби індивідуального захисту з вугільним фільтром, які щільно облягають обличчя та захищають від зараження, на відміну від медичної маски. За нашими рекомендаціями медичну маску бажано видавати людині, яка хворіє, щоб вона не розповсюджувала крапельну інфекцію, а не тим, хто боїться заразитися. Пластикові окуляри захищають органи зору від потрапляння вірусу повітряно-крапельним шляхом. Якщо шкірні покриви людини, котра контактувала з хворим, цілі, то після миття рук віруси загинуть. Та найбезпечніше в цьому контексті використовувати медичні рукавички, адже провідник може контактувати з речами, яких торкався хворий. Також їх легше дезінфікувати. Закуплені антисептики для рук і дезінфектори для обробки коридорів вагонів, купе, столиків і санвузлів.

— У фейсбуці залізничники активно обговорювали старі епідукладки, які передбачають наявність відер для блювоти та ганчір’я… Мовляв, таким чином не дуже допоможеш. Чи відповідає ця інформація дійсності?

— Тут потрібно почати здалеку. Колись на залізниці працювала санітарно-епідеміологічна служба, співробітники якої розробляли відповідні нормативні акти на всі випадки інфекційних хвороб. Тоді йшлося і про особливо небезпечні — дизентерія, холера, чума... Нині вже інша ситуація: маємо пропозиції щодо оновлення епідукладок, але при цьому повинні враховувати всі можливі варіанти. Так, сьогодні йдеться про коронавірус, який фактично є риновірусною інфекцією, але завтра може бути щось інше. Коли розроблялася ця епідукладка, там були засоби для боротьби із особливо небезпечною інфекцією на тодішньому рівні забезпечення. Сьогодні вже є одноразові пелюшки, ганчірки для підлоги, сучасні дезінфікуючі засоби — не хлорне вапно, а рідкий або таблетований гіпохлорит натрію чи його сучасні аналоги.

— Але поки що епідукладка така, яка є?

— Скажімо так, добре, що вона є. Але не можу на 100 % сказати, що вона є в усіх вагонах. Треба перевіряти, хоча за чинними нормативними документами має бути.

— Над якими ще важливими темами нині працюєте?

— Ми порушили питання необхідності встановити дефібрилятори на вокзалах. В Європі вони є скрізь. Але сам по собі дефібрилятор нічого не значить, поки ми не навчимо людей ним користуватися. На жаль, поки що навіть медик в Україні не завжди може перейти психологічний бар’єр. Звичайна людина, якщо навичка не доведена до автоматизму, теж не наблизиться до дефібрилятора. Це комплексна проблема, яка потребує не лише закупівлі обладнання, а й масових навчань.

 

Захист у китайському стилі

Лікарі переконані, що чим вища температура довкілля — тим менше шансів у коронавірусу розповсюджуватися. Так це чи ні, покаже час. Правило ж «попереджений — значить, озброєний» ніхто не відміняв. Ми дізнавались, як захищаються від вірусу в Китаї — країні, де він з’явився. Наразі статистика захворюваності там іде на спад.

Щоденна безпека

1. Повернувшися додому, перше, що треба зробити, — помити руки. Потім зняти верхній одяг і ще раз провести цю просту процедуру. Вірус добре змивається з рук, тому їх треба мити долонями донизу. Після миття слід обробити антисептиком.

2. Верхній одяг рекомендують прибирати на балкон — під променями сонця вірус гине. Найкраще мати два комплекти верхнього одягу, щоб один висів на балконі й дезінфікувався, а в другому ви виходили.

3. Не варто у вуличному взутті ходити по квартирі. Якщо у вашій родині так прийнято — саме час, щоби переглянути домашні звички.

Взуття можна обприскати антисептиком чи спиртом. Деякі китайці роблять знезаражувальний килимок — обробляють його спиртом або антисептиком, а після повернення додому залишають на ньому взуття. Можна зробити розчин на основі звичайної хлорки чи білизни.

4. Вірус не просочується під шкіру, але, якщо на ній є якісь порізи чи ранки, через них він може потрапити в організм. Тому всі пошкодження потрібно заливати медичним клеєм, звичайний пластир не підходить. Також намагайтеся не виходити з дому після того, як зробили манікюр, вищипали брови чи поголилися.

5. Догляд за волоссям. Не варто мити голову частіше, ніж ви звикли, але, якщо контактували з хворим чи підозрюєте це, — краще таки вимити волосся зайвий раз.

6. Не користуйтеся ліфтом. Це закритий простір, у якому віруси можуть жити довго. Якщо ж варіантів немає, то натискайте на кнопки за допомогою серветок чи зубочисток. І не залишайте їх у ліфті — за собою слід прибирати незалежно від епідеміологічної ситуації в країні.

7. Машина. Частіше обробляйте всі її поверхні антисептиком, також залишайте на 10—15 хвилин відчиненими вікна та двері, щоб автівка провітрилася, а ймовірні носії інфекції загинули.

8. Оселя. Житло потрібно добре провітрювати: відчиняйте вікна не менш ніж на пів години двічі—тричі на день. Регулярно мийте підлогу з дезінфікуючим засобом.

9. Дезінфекція. Все, що потрапляє у ваше житло, повинно дезінфікуватися. Наприклад, варто регулярно протирати смартфони та телефони, якими ви користуєтесь на вулиці. Коли щось замовляєте в іншому місті чи країні, то найкращий варіант доставки — бокси, в які складатимуть ваші посилки. Так ви ні з ким не будете контактувати. Коробку одразу викидайте, а свою покупку дезінфікуйте.

10. Продукти. Все, що можливо, мийте у гарячій воді з милом. Наприклад, пачки з соком чи молоком, пакет з хлібом, герметичні пакети з печивом тощо. З овочів та фруктів (уже помитих) зрізайте шкурку. Обирайте для вживання ті продукти, які можна термічно обробити: зварити або запекти.

 

Як обрати дезінфікуючий засіб?

Він має бути таким, щоб деактивував білок. Якщо у продажу немає, можна замінити на автомобільний омивач для скла, у складі якого є ізопропиловий спирт. Для шкіри та продуктів його використовувати не можна, а от для дезінфекції підлоги — саме те.

 

Маски 

Стосовно того, які саме маски захищають оточуючих від вашої хвороби (адже тим, хто не захворів, вони точно не потрібні), точаться суперечки.

Одні говорять, що маски мають бути як мінімум чотиришаровими. Інші кажуть, що обирати слід тільки з HEPA-фільтрами. Найдоречніші ж професійні маски зі змінними картриджами, які призначені для роботи з аерозолями, фарбами, лаками тощо.

Якщо ви носите окуляри, то надягати маску може бути дуже незручно, адже скельця страшенно запотівають. Тому в Китаї рекомендують тримати перед губами шматочок серветки, який забиратиме на себе вологу.

А як у транспорті?

Краплі коронавірусу великі за масою та об’ємом, тому дуже швидко осідають на поверхні. Тож, якщо інфікована людина чхає, то в зоні ризику тільки ті, до кого долітають важкі частинки. Відтак у Китаї постійно нагадують: необхідно дотримуватися дистанції від інших 1,5—2 м. Вірус дуже добре приліплюється до шорсткої поверхні, тому «підхопити» його з твідового пальта набагато важче, ніж зі сталевого поручня чи пластику. Шансів захворіти на коронавірус у літаку набагато менше, оскільки повітря там постійно фільтрується. Якщо поруч хтось чхає, убезпечити себе можна, відійшовши на декілька метрів, а якщо це неможливо — то хоча би просто заплющити очі, аби захистити більш сприйнятливу до вірусів слизову.