Завжди у гарній формі: минуле і майбутнє залізничного костюма

04 листопада 2020, 13:31
Покупайте билеты на сайте Мы официальные партнеры Укрзализныци!
Олена Лось, «Магістраль». Фото aif.ru, pinterest.com, forma-odezhda.ru. Інфографіка Олексія Посудієвського

Після здобуття нашою державою незалежності про формений одяг для залізничників ніхто не думав — були інші першочергові завдання. Проте через деякий час на всьому пострадянському просторі постало питання самоідентифікації залізничників і створення власного корпоративного стилю. Спеціально до Дня залізничника «Магістраль» зібрала найцікавіші «формені мотиви» із минулого та дізналася про застарілу постанову, що пригальмувала розвиток залізничного одягу.

 

Білі рукавички

Перша форма залізничників з’явилася за сім років до появи самої залізниці. Для підготовки інженерів з будівництва та експлуатації шляхів сполучення у 1809 р. було відкрито відповідний навчальний заклад. Студенти та випускники повинні були носити форму, подібну до військової.

Коли ж залізниця почала працювати, про необхідність спецодягу для працівників навіть не подумали. Візуально відрізнялися хіба що кондуктори, аби пасажири розуміли, кому платити за проїзд. Іншим фахівцям достатньо було просто охайно вдягатися та застібати всі ґудзики.

Після масового запровадження форми всі залізничники повинні були носити білий мундир — символ ідеальної чистоти на магістралі. Деякі машиністи працювали не тільки у білому піджаку, а й у білосніжних рукавичках.

Малинові канти

У другій половині XIX ст. з’явилося понад 50 приватних залізничних компаній. Кожна хотіла виділитися, тому запроваджувала власну форму. Залізничників поділили на класи, додаючи до костюма деталі, які чітко вказували на те, хто яку посаду обіймає. Головними знаками розрізнення стали погони та еполети. Найбільше уваги приділяли одягу провідників.

Обер-кондуктор, 1855 р.

Але такі «змагання» з краси та стилю тривали недовго: у січні 1879 р. Міністерство шляхів сполучення випустило наказ, згідно з яким форма стала однаковою. Кожна служба повинна була мати свій одяг, який ділився на зимовий, літній, парадний і повсякденний. Відрізнявся він лише кольором канта — вузенької кольорової стрічки на головних уборах і мундирах. У колійників цей елемент був зелений, у локомотивників — синій, у руховиків — малиновий. Єдиним «маневром» для приватників стало карбування на пряжках ременів та кокардах абревіатури із назвою їхньої залізниці.

 

Революційна скромність

Після 1917 р. якийсь час залізничники доношували стару форму, просто знявши з неї емблеми, які свідчили про те, що вона «царська».

 

Нову форму отримали лише у 1926 р. Повний комплект складався з кашкета (на два роки), двох літніх тужурок і однієї зимової (на три роки кожна) та ватяного пальто (на чотири роки). Із 1932 р. форму шили з темно-синьої тканини, а знаком розрізнення стали петлиці.

Форми залізничників у середині 20-х років ХХ ст.

 

 

 

 

Форма працівника промислового залізничного транспорту, 1936 р.

 

Післявоєнне спрощення

У період Другої світової війни залізничників прирівняли до військових. Тоді ж було введено персональні звання, з’явилися погони та різноманітні знаки розрізнення, які скасували у 1955 р. Із 1962 р. на формі з’явилися вимпел (на лівому рукаві), лампаси (на рукавах) та кокарда (на головному уборі). Зимова форма була чорного кольору, а літня — сірого. Святкового варіанта не передбачалося, тому більшість працівників на урочисті події вдягали літню.

Старший кондуктор, 1943 р.

 

Усе «за зірочками»

У 1985 р. був затверджений новий тип форменого одягу. Саме тоді сині сорочки залізничників стали їхньою візитівкою. А традиційна форма, яку продовжують носити і досі, звідтоді фактично не змінилася. Нині всі посади розписані «за зірочками», за якими їх і відрізняють. На деяких потягах зараз використовується експериментальна форма — мікс нової та старої з брендуванням Укрзалізниці.

Форма середини 80-х років XX ст.

 

Яким буде новий образ

Головний фахівець відділу соціального діалогу та управління колективними договорами Управління соціальної політики АТ «Укрзалізниця» Андрій Баль:

«В Україні формений одяг залізничників оновлювався лише частково, тобто змінювалися тільки знаки розрізнення. Виняток зробили лише для бригад, які обслуговують фірмові поїзди. Також власним форменим одягом забезпечували стюардів УЗШК.

Питання запровадження нового форменого одягу зрушило з місця тільки після створення АТ «Укрзалізниця». Тоді було поставлене завдання розробити єдиний підхід до забезпечення працівників товариства таким одягом.

На виконання цього завдання Управління соціальної політики АТ «Укрзалізниця» підготувало «Положення про забезпечення форменим одягом, взуттям та знаками розрізнення працівників АТ «Укрзалізниця». Наша команда на чолі з керівницею управління Ольгою Безпалько розробила ескізи нового форменого одягу, а у філії «Пасажирська компанія» пошили демонстраційні зразки. Цікаво: працюючи над новим образом залізничників, ми практично не користувалися послугами дизайнера. Майже рік вивчали тренди і світовий досвід створення сучасної форми для залізничників.

Пів року тому продемонстрували наші напрацювання правлінню товариства. Попередньо маємо схвальні відгуки та певні пропозиції, наприклад дещо змінили відтінок кольору.

У минулому сторіччі забезпечення форменим одягом залізничників мало субординаційну першопричину, пов’язану з війною, коли знакам розрізнення надавалось особливе значення. Проте зараз ми робимо акцент насамперед на візуалізації компанії для клієнтів наших послуг — пасажирів та вантажовідправників.

Нині впровадження нового форменого одягу призупинено. Проблема у застарілій Постанові Кабінету Міністрів України від 11.12.1996 № 1508 «Про знаки розрізнення і формений одяг працівників залізничного транспорту». Цей документ нав’язує норми забезпечення і терміни носіння та комплектність форменого одягу, до того ж встановлює знаки розрізнення, що не відповідають вимогам часу і віддзеркалюють радянське минуле.

Оскільки у питанні забезпечення форменим одягом товариство має дотримуватися вимог зазначеної постанови, то для внесення змін до неї підготували та надіслали до Мінінфраструктури відповідні документи. На сьогодні відповіді не отримали.

Створюючи Положення, ми надсилали матеріали до всіх причетних департаментів, регіональних філій та філій, враховували думку трудових колективів, збирали відгуки небайдужих залізничників у соцмережах тощо. За відгуками, зразки форми сподобалися, бо вона сучасна, красива та якісна. Ми з оптимізмом дивимось у майбутнє та сподіваємося, що перепони на шляху впровадження нового форменого одягу для товариства відійдуть у минуле».

 

 

Magistral logo

Поширити y соціальній мережі


Читайте також



Чи не хочете поділитися своїми думками з цього приводу?