За локомотивом слідкує супутник

ПАТ «Укрзалізниця» покроково з 2011 року долучає системи супутникової навігації до контролю за «працею» як локомотивів і поїздів, так і всієї без винятку самохідної техніки компанії. Розповімо про результати цієї роботи та орієнтовний час впровадження в експлуатацію нового концепту збору та обробки інформації щодо переміщення рухомого складу сталевою магістраллю.

Неупередженість, достовірність й оперативність

Людський фактор, тобто ручне введення інформації до Єдиної автоматизованої системи керування вантажними перевезеннями (АСК ВП УЗ-Є) про переміщення рухомого складу призводить до навмисних і ненавмисних помилок. Тому в розвинених країнах світу цю роботу виконують незалежні від фахівців автоматичні системи. Українські залізничниками також поставили перед собою завдання оптимізувати збір та обробку даних із використанням програмно-апаратного комплексу системи супутникової навігації (ПАК ССН), адже він гарантує неупередженість, достовірність й оперативність. А це, в свою чергу, підвищує якість планування поїзної роботи, ефективніше використання інфраструктури та оптимізацію технологічних процесів.

Залучення сучасних систем супутникової навігації потребує чимало часу, фінансових та технічних ресурсів. За минулий час було обладнано трекерами (від англ.: to track — «простежувати, залишати слід, намічати курс»): тяговий рухомий склад — майже 2 тис. од., спеціальний рухомий склад УЦМКР (Український центр механізації колійних робіт) — 47 од., та колієвимірювальних візків — 1 тис. 200 од. Також створено програмне забезпечення формування, обробки повідомлень про визначені технологією події з поїздом, ведення графіка виконаного руху за цими даними, автоматичного заповнення 7-го розділу електронного маршруту машиніста. Крім того, підготовлено та встановлено телематичний сервер для збору, накопичення та первинної обробки інформаційних пакетів від бортових пристроїв.

Без ручної роботи диспетчера

«Сьогодні система тестується на деяких дільницях сукупною протяжністю 2 тис. км — це 10 % загальної кількості залізничних колій, причому демонструє впевнено хороші результати. Більше того, вже є дільниці, на яких ПАК ССН працює як основний комплекс. Йдеться про напрямки на морські порти регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», де повністю виключена ручна робота диспетчерів», — розповідає заступник директора з питань інформаційних технологій ПАТ «Укрзалізниця» В’ячеслав Великодний.

 

Фахівець відзначив, що автоматичне формування операцій руху поїздів (з урахуванням їх в графіку виконаного руху) введено в дослідну експлуатацію і на всьому полігоні курсування поїздів Інтерсіті й Інтерсіті+. « На середину серпня поточного року ПАК ССН автоматично щодоби формує понад 10 тис. операцій руху поїздів на 618 станціях, в тому числі по потягах Інтерсіті+ — майже 1 тис. 215, а це становить більше 70 % від їх загальної кількості, що вводиться вручну», — навів приклад В’ячеслав Великодний.

Відзначимо, що в експерименті щодо застосування ПАК ССН задіяні всі регіональні філії ПАТ «Укрзалізниця». Втім, найактивніше цю роботу ведуть на Придніпровській та Одеській залізницях, намагаються не відставати на Південній та Львівській.

Як використовують інформацію

За умови підготовки низки нормативно-розпорядчих документів, дооснащення всіх рухомих одиниць трекерами ССН та вирішення деяких технічних моментів (йдеться про технічну підтримку бортових пристроїв і стабільності зв’язку) ПАК ССН вже сьогодні може взяти на себе ряд обов’язків. А саме: формування достовірної інформації про стан поїзного положення; відстеження параметрів руху поїзда, в тому числі про його зупинки на перегоні, біля вхідних і прохідних світлофорів; про залишені поїзди та оформлення актів форми ГУ-23а; дотримання вимог застосування режиму «Попередження» (фіксування випадків завищення швидкості руху від встановленої).

Інформація від пристроїв супутникової навігації може бути використана при розслідуванні випадків транспортних подій та несанкціонованого відбору пального з локомотивів. А також дасть можливість оптимізувати роботу диспетчерського персоналу, запобігти необґрунтованим витратам і підвищити безпеку руху на залізничному транспорті.

«Важливо, розвиток та удосконалення ПАК ССН допоможе створити передумови для відмови від ручного ведення графіка виконаного руху та вийти на якісно новий рівень управління поїзною роботою», — наголосив В’ячеслав Великодний.

Що залишилося зробити

Найближчим часом необхідно дооснастити бортовими пристроями ССН всі локомотиви, електропоїзди та спеціальний рухомий склад (колійні й відновлюючі поїзди).

Звернути увагу доведеться й на нормативно-правову базу щодо встановлення пристроїв ССН на приватних локомотивах, які виходять на колії загального користування. Плюс узгодити з колегами сусідніх держав облік руху їх поїздів на території України при заїздах чужого тягового рухомого складу. Також потрібно розробити технології та інструкції щодо дій персоналу у випадках, коли система супутникової навігації тимчасово не працює.

Не менш важливо, враховуючи, що сталева магістраль — це географічне поняття, створити сучасну електронну карту, на якій відображатимуться як колії, так і інші об’єкти залізничної інфраструктури. До речі, це від залізничників  вимагають взяті Україною зобов’язання стосовно дотримання міжнародних стандартів.

Коли фіналізація проекту

З точки зору «лабораторної науки» та полігонних випробувань вся необхідна робота вже виконана. І хоча на 2018-й капітальні інвестиції не заплановані, можна сподіватися на значну активізацію проекту. Адже з ініціативи директора операційного Віталія Жураківського та за дорученням в. о. голови правління ПАТ «Укрзалізниця» Євгена Кравцова розроблені та погоджені всіма причетними господарствами «Заходи із впровадження та розвитку компонентів АСК ВП УЗ-Є для використання інформації від пристроїв ССН в ПАТ «Укрзалізниця».

 

Заступник директора з питань інформаційних технологій ПАТ «Укрзалізниця» В’ячеслав Великодний:

«В проекті безпосередньо будуть задіяні сім господарств, сім філій та всі регіональні філії ПАТ «Укрзалізниця». А от результатами впровадження ПАК ССН зможуть користатися фахівці й багатьох інших підрозділів. Тепер щодо термінів — всі необхідні роботи передбачається здійснити протягом двох років. Світовий досвід показує, що у разі завершення проекту вкладені інвестиції будуть окуплені вже найближчим часом».