13 % зростання: позитивні підсумки припортових станцій

03 квітня 2020, 10:51
Покупайте билеты на сайте Мы официальные партнеры Укрзализныци!
Микола Копилов, «Магістраль». Інфографіка Олексія Посудієвського

Навантаження українських чорноморських портів демонструє позитивну динаміку. На фоні рекордних показників минулого року зріс і показник обробки залізничних вагонів. Про те, як проводиться робота в цьому напрямку та чого очікувати у 2020-му, розповів начальник виробничого підрозділу «Дирекція залізничних перевезень з організації взаємодії портів та припортових станцій» регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» Андрій Киман.

— Розкажіть про підсумки минулого року.

— Навантаження та вивантаження залізничних вагонів у чорноморських портах України за підсумками 2019 р. збільшилось на 13 %. Загалом оброблено понад 1 млн 46 тис. вагонів. Це на 122 тис. одиниць рухомого складу більше порівняно з 2018 р. Підвищились на 9 % й доходи від операцій з портами — до 348,8 млн грн.

— Завдяки чому досягнуто таке зростання?

—  За рахунок таких основних вантажів, як зерно, руда, метали. Позитивної динаміки вдалося досягти переважно завдяки маршрутизації. Внесок нашої дирекції — максимальна синхронізація роботи залізниці з портами та стивідорними компаніями. Саме таке завдання ставилося торік при створенні дирекції, і нам вдалося його реалізувати.

— Як ви оцінюєте співпрацю між учасниками ланцюга перевезень нині?

— Позитивно. Злагоджена робота як стивідорних компаній, адміністрації порту, так і магістралі сприяє тому, що ми встигаємо впоратися зі зростаючим потоком вантажів. Представники залізниці присутні в усіх радах портів, де ми беремо участь в ухваленні рішень про стратегічний розвиток і планування. Наприклад, уже немає такого, що у надлишку — пшениця другого класу, а судно в порту стоїть, очікуючи на кукурудзу.

 

Софт в організації перевезень

— Які конкретні заходи з боку залізничників сприяли покращенню роботи?

— У 2019 р. спільно з Одеським відділенням філії «Головний інформаційно-обчислювальний центр» АТ «Укрзалізниця» був розроблений наш програмний софт — автоматизована система «План роботи припортових та інших станцій на добу» (АС «План ДС»). Вона дає змогу вийти на абсолютно інший рівень планування організації руху. Зараз припортова станція на підставі тих даних, які надходять під час наради з працівниками порту, щодоби формує склад поїздів. Під це виводять необхідну кількість працівників, плануються зміни. Ми погоджуємо роботу із суміжними службами — руховиками, локомотивниками. Так, станом на 10:00 вже розписаний повністю план роботи на кожний день. В принципі, це той норматив, до якого прагне вся Укрзалізниця: курсування вантажних поїздів за графіком.

— Тобто зростання обсягів вдалося досягти не за рахунок зміни існуючих потужностей в портах і припортових станціях, а завдяки оптимізації організації роботи, зокрема, додатковому програмному забезпеченню?

— Абсолютно вірно. Наступний етап — робота з контейнерними поїздами — також на новому рівні. Ми розробляємо маршрути з урахуванням комерційних пропозицій з боку бізнесу, прокладаємо графікові нитки, як правило, до станції Одеса-Порт. У нас контейнерний поїзд повністю відпрацьовується у межах однієї доби. Надалі можливе створення єдиного оператора контейнерних перевезень, який надаватиме весь комплекс послуг, включаючи митне оформлення. 

— Плануєте поглиблювати інформаційні технології?

— Звичайно. Наступним проєктом, яким ми сьогодні займаємося спільно з компанією «АРТ Порт», є розробка і впровадження програмного забезпечення, що дає змогу в онлайн-режимі надавати інформацію про підхід суден і наявність вантажів на складах і терміналах. Завдяки цьому максимально оперативно зможуть приймати рішення поїзні диспетчери. Крім того, буде усунена корупційна складова у доставці вантажів. Зокрема, можна буде в онлайн-режимі на карті Google Map побачити мітки, що позначають групи вагонів з індексами поїздів, та відстежити їхнє просування. Таким чином, подібна діджиталізація дасть змогу рядовим залізничникам приймати правильні необхідні рішення, а клієнту гарантує максимальну прозорість доставки вантажів. Програма також включатиме обмін інформацією з прикордонною та митною службами.

 

Плани розвитку

— Надзвичайно актуальним залишається питання розвитку потужностей припортових станцій, адже далеко не завжди їх переробна спроможність відповідає можливостям портів, які останніми роками активно розвиваються. Що робиться в цьому напрямку?

— Ми провели моніторинг усіх технічних умов, пов’язаних зі спорудженням обʼєктів інфраструктури. На жаль, аналітика показала, що у деяких випадках вони видавалися без генплану з розвитку припортової станції. І зараз ми максимально повʼязуємо всі техумови з планами на п’ять  років розвитку по кожній залізничній станції. Працює відповідна робоча група. Як правило, проєкти передбачають будівництво об’єктів інфраструктури за кошти зацікавлених інвесторів з наступною передачею їх на баланс залізниці.

— Можете навести конкретні приклади того, які ведуться роботи за основними станціями?

— На станції Чорноморськ-Порт нині відновлюється 35 колія, так званий «винний» парк. Це дасть змогу завозити вагони через окремий вхід на адресу двох терміналів, що значно полегшить роботу за кількістю прийнятих і відправлених потягів. На станції Жовтнева державна стивідорна компанія «Ольвія» закінчила концесійний процес, є технічні умови на будівництво додатково ще чотирьох колій. У цьому ж порту реалізує плани з розвитку одна з приватних компаній. Є концесійні проєкти по Херсонському порту.

— А щодо станції Одеса-Порт? Яка там ситуація?

— За розрахункової пропускної здатності 12 поїздів, ми заїжджаємо 14-ма, в окрему добу буває навіть 15 складів. Це можливо завдяки злагодженій роботі між учасниками перевізного процесу. Ми робимо підбірку вагонів на станціях Роздільна, Одеса-Застава І, щоб мінімізувати маневрове пересування вже на місці. Зараз опрацьовуються кілька варіантів розвитку цього напрямку: чотири стосуються безпосередньо самої станції Одеса-Порт, а пʼятий — це відновлення по станції Роздільна сортувального четвертого пучка за рахунок коштів стивідорних компаній. Завдяки цьому можливо буде збільшити пропускання поїздів на добу (до 18 складів). Загалом, по кожній припортовій станції у нас є грандіозні плани, що реалізуватимуться за умови дефіциту пропускної здатності.

— І які плани з перевезень на поточний рік?

— Очікуємо на збільшення роботи в портах за основними вантажами на 3—15 %. Таких обсягів можливо досягти, зокрема, відкривши новий зерновий термінал та завдяки концесійним проєктам. Станом на 24 березня середньодобове навантаження за перший місяць весни у вагони становило 29,1 тис. т, що більше відповідного показника березня минулого року на 130,5 %. Щодоби у портах навантажують в середньому 551 вагон. Наймасовішими вантажами до навантаження були вугілля, нікелева, марганцева руда, добрива. Вивантаження також збільшилося до березня минулого року — на 102,3 %. З вагонів на припортових станціях вивантажують найбільше зернові та металопродукцію.

Примітка. Зазначені очікувані обсяги перевезень слід вважати недостовірними, оскільки вони прогнозувалися до введення карантину на території України, що, безумовно, буде мати значний вплив на виконання показників.

Magistral logo

Поширити y соціальній мережі


Читайте також



Чи не хочете поділитися своїми думками з цього приводу?