Навесні Управління соціальної політики АТ «Укрзалізниця» ініціювало встановлення книжкових полиць у головному офісі Укрзалізниці по вулиці Є. Гедройця та в адмінбудівлі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» на вулиці Лисенка у столиці. Усі охочі працівники принесли книжки із домашніх бібліотек. Тоді видання були позначені наліпками. Про книжковий асортимент, два мішки літератури та загублені в потязі книги далі.

 

Що на полицях

 

Суттєво побільшало нехудожньої літератури — мемуарів, публіцистики, бізнес-видань. Приміром, я собі примітила «Серце компанії. Чому організаційна культура означає більше, ніж стратегія та фінанси» Патріка Ленсіоні. Також з’явилося багато книжок із саморозвитку та економіки. Важливо зазначити, що стало набагато більше англомовних оригінальних видань. Приміром, роман Джейн Смайлі «Moo» та «The Payment System» за редакцією Брюса Саммерса.

Книжки з полиці саме розглядають Оксана Поліщук і Максим Лісовий — стюарди, які працюють у філії «Українська залізнична швидкісна компанія». Оксані більше до вподоби друковані видання. «У нашому кабінеті явки стюардів є щось на кшталт буккросингу. Ми збираємо книжки, які пасажири забули в поїзді, і якщо ніхто їх не шукає, читаємо самі. Для цього навіть облаштували окрему полицю. Кожен може взяти книжку із собою в рейс». Оксана полюбляє видання про стосунки і психологію. Останнє з прочитаного — «Чоловіки з Марсу, жінки з Венери» Джона Грея. Максим же надає перевагу електронним виданням, які читає в дорозі. Також захоплюється класичною художньою літературою і фантастикою. Улюблена авторка — Джоан Ролінг.

 

Подвійне поповнення

 

В адмінбудівлі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» по вул. Лисенка полиці розташовані поблизу центрального входу. Та й тут асортимент уже обновився навіть без втручання ініціаторів проєкту. Побільшало класики та історичних книжок.

Заступник голови Молодіжної ради дорожньої профспілкової організації регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Євген Стемпковський, який збирав книги ще на початку старту проєкту, отримав два мішки друкованих видань.

Тепер книг вистачає для того, аби посортувати їх за категоріями. Україномовні ставить на верхню полицю. Далі — історичні, класика, кулінарія та інше. Нижче — детективи. На полицях багато російської класики — М. Салтиков-Щедрін, Л. Толстой, О. Пушкін, А. Чехов і М. Лермонтов.

Цікаво, що люди забувають у принесених книжках імпровізовані закладинки — приміром, шматок газети «Радянська Україна», залізничний квиток Київ—Новоолексіївка, одна українська гривня.

Дехто ставиться до ініціативи несерйозно і приносить книжки за принципом «на тобі, небоже, що мені негоже», але таких меншість. Серед таких видань — реклама медичних засобів чи запчастин.

Євген Стемпковський і сам частенько навідується до полиці, щоб вибрати щось цікаве. Сьогодні візьме із собою україномовний переклад творів Герберта Веллса і рецепти страв корейської кухні. «Інтернет — це добре, та потримати друковане видання в руках часом набагато приємніше. Прикро, що більшість принесених видань — російськомовні. Я все ж таки сподіваюся, що з часом на цих полицях ми побачимо більше контенту українських авторів або принаймні перекладів рідною мовою», — говорить він.

Особисто я теж знаходжу тут щось для себе. Нещодавно прочитала книжку «Як говорити, щоб діти нас слухали. Як слухати, щоб діти з нами говорили» Фабер Адель та Мазліш Ейлін. Цього разу прихопила із собою «Марсіанські хроніки» Рея Бредбері. А ви вже обрали щось для себе?