Чому з конкурсу «Лідер інновацій» зняли 18 проектів?

Після проведення попереднього захисту проектів, які були подані на конкурс «Лідер інновацій», з інтелектуальної дистанції зійшло 18 концептів. Ситуація досить активно обговорювалася на сторінці галузевого заходу в мережі Facebook. Учасників розмови цікавило: чому низку бізнес-планів не допустили до фіналу й був скорегований регламент, а також коли планується оприлюднення протоколів і оцінок. На ці запитання відповідає заступник директора Департаменту розвитку персоналу та кадрової політики ПАТ «Укрзалізниця» Ольга Кулик.

— Ольго Миколаївно, назвіть причини, через які до захисту не було допущено 18 проектів? Адже, згідно із Положенням про проведення конкурсу, всі роботи, що пройшли до другого етапу, є фіналістами, між якими розподіляються призові місця в кожній категорії…

— Почну з того, що, ознайомившись з концептами, в експертів за напрямами та керівників департаментів з’явилося безліч запитань, на які в роботах не було вичерпних відповідей. Тому, щоб гарне починання не перетворити на формальність, а також належним чином оцінити кожен без винятку бізнес-план і в разі потреби дати рекомендації з доопрацювання, було вирішено ініціювати проведення попереднього захисту. Так, голова експертної ради конкурсу проектів «Лідер інновацій» — директор операційний ПАТ «Укрзалізниця» Віталій Жураківський — підписав документ щодо ефективного та всебічного розгляду конкурсних матеріалів і попросив зібрати в авторів додаткову інформацію. Реалізувати завдання, і таким чином довести захід до логічного завершення, можна було, зібравши авторів інновацій та раціоналізаторських пропозицій на робочі зустрічі (workshops), тобто попередній захист.

— Як наслідок з’явилася низка додаткових умов?

— Так, наприклад, підготовка авторами коротких презентацій, які виносилися на попередній захист. До слова, є кілька способів проведення такого заходу. Перший — найпростіший, але абсолютно неефективний. А саме: роздрукувати кожен із бізнес-планів (це приблизно 20—30 сторінок) і по примірнику вручити кожному експерту. У подібній ситуації автори б розповідали про головні ідеї роботи (заглядаючи в «конспект»), а членам секцій довелося б більшу частину інформації сприймати на слух, що проблематично для більшості людей. Другий спосіб — стандартний при підготовці доповідей (використовується в усьому діловому світі), адже він наочний і підвищує результативність спільної роботи. Йдеться про проведення презентації (на 10 сторінках) з використанням відеоматеріалів (графіків, таблиць і навіть, за бажання, коротких відеороликів).

Додам: під час проведення воркшопів (попередніх презентацій) представникам кожної команди надавався зворотний зв’язок, тобто рекомендації з доопрацювання концептів. Обов’язково робився наголос на тому, що для деяких робіт внесення змін і доповнень є запорукою допуску до фінального захисту. Байдужих експертів не було: кожен (якщо роботу треба доопрацьовувати) намагався порадити та підказати, що виправити, аби бізнес-плани не зійшли з інтелектуальної дистанції.

Крім того, зазначалося, що після внесення змін і доповнень концепти будуть знову розглядати члени секцій та виносити рішення щодо допуску до захисту. Також усім претендентам на перемогу після воркшопів було надіслано інформацію зі строками доопрацювання робіт, тобто люди перебували в рівних умовах. Інша справа, що одні автори «зробили ривок», а інші — ні.

— Чому роботи у номінації «Мотивація праці» були виключені з конкурсу? Хіба це не актуальна тема?

— Експерти і члени секцій ухвалили непросте рішення, враховуючи повноту та якість підготовки проектів. Підкреслю: йдеться не про якесь особливе ставлення до важливої та досить складної тематики чи номінації загалом. Якби, згідно з вимогами, конкурсанти допрацювали свої концепти, то результат був би інший, тобто у бізнес-планів однозначно з’явився б шанс.

— Чому учасники конкурсу до сьогодні не отримали протоколів від експертної ради з оцінками проектів?

— По-перше, щоб надати протоколи, необхідно виконати (в дуже стислі терміни) регламент. А саме: по кожному дню та кожному засіданню обробити величезний масив документів — 200 чек-листів, причому їх експерти заповнювали вручну. Відповідно ми підсумовували бали та переносили всі позначки та зауваження (до того ж розшифровували почерк керівників!) у програму Microsoft Excel. Зрозуміло, що робота скрупульозна та довготривала, адже не можна помилитися. По-друге, протоколи в обов’язковому порядку підписувалися кожним членом секції. Іншими словами, фахівець об’їжджав усі департаменти, розташовані в різних районах столиці. Крім того, експерти не звільнялися від виконання своїх обов’язків: їздили у відрядження, були присутні на нарадах, виконували термінові роботи та навіть хворіли... Словом, треба було узгоджувати час візиту. Як результат, організаційна частина затягнулася на кілька тижнів. Однак усім командам, які подали апеляційні скарги, копії протоколів будуть обов’язково надіслані, тоді як автори інших проектів можуть запитати документи або підійти та подивитися.

— Головна претензія учасників, які надали редакції електронною поштою апеляційну скаргу, містить думку про те, що оргкомітет порушив декілька пунктів Положення про проведення конкурсу. Це правда?

— Порушень не було. Навпаки, члени експертної ради та експерти за напрямами намагалися допомогти кожній команді.

— Як саме та скільки триватиме розгляд апеляційної скарги?

— Автори чотирьох проектів, які не були допущені до фінального захисту, подали апеляційну скаргу. Для її розгляду бізнес-плани були направлені в усі причетні департаменти, щоб фахівці, у межах своєї компетенції, ще раз дуже уважно та серйозно проаналізували концепти. Але на цю роботу їм потрібен час. Відповідно апеляційна комісія (члени експертної ради та експерти за напрямами) зможе зібратися 13 березня, щоб повторно заслухати презентації. Робота проходитиме у форматі захисту, тобто абсолютно відкрито. Також заповнюватимуться чек-листи (виставлятимуться бали). Оцінки будуть відомі відразу.

Тепер щодо оперативності відповідей на апеляційні скарги. Безумовно, роз’яснення будуть: згідно з регламентом, їх підготують саме керівники всіх причетних департаментів. Іншими словами, як голова організаційного комітету конкурсу проектів «Лідер інновацій» я не уповноважена одноосібно відповідати на скарги, що стосуються роботи кількох підрозділів.

— Автори бізнес-планів, які не були допущені до захисту, вважають, що працювали даремно…

— У команд є вибір. Перший — доопрацювати свої проекти, враховуючи зауваження комісії, та через рік знову брати участь у конкурсі. Другий — при їхньому бажанні я можу стати модератором між здобувачами та потенційними замовниками (хоча це не входить в обов’язки голови організаційного комітету конкурсу «Лідер інновацій»). Тобто буду звертатися до керівників департаментів й структурних підрозділів, і якщо ідея бізнес-плану виявиться слушною для впровадження, то вона отримає статус проектної роботи й буде оплачена.