До квітня запрацює дирекція залізничних перевезень з організації взаємодії портів

Протягом найближчих років очікується суттєве зростання вантажних перевезень, про що свідчить будівництво нових елеваторів і стрімкий розвиток сільськогосподарської промисловості. Але вузькі горлечка залізничної інфраструктури не дадуть можливості повністю перевезти цей вантаж. Аби виправити ситуацію в. о. голови правління ПАТ «Укрзалізниця» Євген Кравцов оголосив про створення 2018 р. нової дирекції залізничних перевезень з організації взаємодії портів та припортових станцій (ДН-5), яка буде опікуватися цією проблематикою.

 

Детальніше про проблему розповів заступник директора регіональної філії «Одеська залізниця» Сергій Нікулін. За його словами, нині є велика диспропорція між портовою інфраструктурою, що швидко розвивається (у тому числі завдяки стивідорам), і залізничною. Сьогодні під загрозою колапсу опинилися дві припортові станції. Так, потреба у перевезеннях через морські порти вдвічі перевищує пропускну спроможність станції Одеса­Порт. Аби зарадити проблемі, наразі на опорних станціях доукомплектовуються состави, але це не вирішує її повністю. Ситуацію ускладнює ще й те, що станція з усіх боків оточена містом: розбудовувати інфраструктуру просто нікуди. У зв’язку з цим приватні оператори залучили німецьку компанію Deutsche Bahn, котра провела аналіз і висунула свої пропозиції щодо поліпшення ситуації. У свою чергу залізничники звернулися до Харківського залізничного інституту, який також здійснив свій аналіз. Одесити сподіваються на основі цих досліджень знайти комплексне рішення. Також під загрозою станція Миколаїв. Поки що вона тримається «на плаву», та збільшення вантажопотоків її пропускна спроможність не витримає.

«Крім озвучених раніше проблем, — говорить Сергій Нікулін, — ми очікуємо, що політична ситуація врешті вирішиться, і тоді повернеться транзитний потік через Україну. До цього теж потрібно бути готовими».

Наразі залізнична інфраструктура не в змозі забезпечити наведені обсяги. Красномовний факт: до 2038 р. планується нарощування переробних спроможностей порту Южний до 0,5 млрд т на рік. Тому про вирішення вузьких місць необхідно думати вже зараз.

У зв’язку з цим створюється окремий виробничий підрозділ, який проаналізує наведені проблеми та запропонує шляхи вирішення. Одним із основних завдань ДН­5 стане пошук і залучення інвесторів для розширення залізничної інфраструктури припортових станцій. Планується, що дирекція також стане єдиним диспетчером: на основі
знання ситуації по всій магістралі плануватиме й організовуватиме підвезення вантажів до портів та їхнє вивезення
звідти.

Штат буде сформований із фахівців, які вже працюють у регіональній філії «Одеська залізниця». Сюди увійдуть сім найбільших припортових станцій разом із працівниками, окремі співробітники ДН­1 і ДН­4. До комерційного відділу буде залучено частину представників управління регіональної філії «Одеська залізниця». Враховуючи те, що штат не збільшиться, додаткового бюджету ця дирекція не потребує.

Очікується, що новий підрозділ проведе глибокий економічний аналіз, що дасть змогу вирахувати дохідну й витратну частини окремих станцій. ДН­5 має організувати системну роботу із залученням інвесторів, зокрема стивідорних операторів, що допоможе розвинути інфраструктуру на достатньому рівні. Планується, що дирекція залізничних перевезень із організації взаємодії портів та припортових станцій запрацює до 1 квітня 2018 р.

 

Директор зі стратегічного розвитку та інвестиційної політики
ПАТ «Укрзалізниця» Антон Саболевський:

«Наразі необхідно забезпечити високу пропускну спроможність припортових станцій, аби вони могли справлятися з тими об’ємами вантажних перевезень, які незабаром очікуються. Наша компанія співпрацює з морськими портами, стивідорами та клієнтами для вирішення цього питання, тому що обсяги перевалки зростають. Аби розробити механізми розвитку припортової інфраструктури, варто розуміти, скільки наша компанія витрачає та скільки заробляє на ній. Для того, щоб це з’ясувати, буде створена нова дирекція залізничних перевезень із організації взаємодії портів та припортових станцій».

 

 

 

 

Керівник Адміністрації морських портів України (АМПУ) Райвіс Вецкаганс:

«Завдання АМПУ — забезпечити для всіх стивідорів (державних і приватних) можливість ефективної та конкурентної перевалки, нарощуючи тим самим дохід держави від портової й супутньої діяльності. Сьогодні найвузькіше місце у системі перевалки в портах — слабкий розвиток залізничних станцій. АМПУ залюбки взяла б станції, до прикладу в Южному, в управління й розвинула би їх до необхідних параметрів, але, на жаль, сьогодні це законодавчо неможливо. Та я вірю, що необхідного результату ми досягнемо завдяки співпраці з Укрзалізницею. Діалог щодо розвитку припортових залізничних станцій активно ведеться не лише з нею, а й із бізнесом. Нам важливо розуміти їхні плани перевезень, будівництва зернових терміналів, інших виробничих потужностей на території портів. Саме АМПУ й залізнична компанія забезпечують велику частину імпортно­експортних операцій і логістику вантажів з усіма учасниками процесу, в тому числі Укрзалізницею, і комплексний підхід щодо їхньої подальшої реалізації забезпечить стабільний розвиток, оптимізацію технологічних процесів, а також задоволення потреби бізнесу в перевезеннях.

Для ефективної взаємодії портів і припортових станцій ПАТ «Укрзалізниця» створює нову дирекцію. Питання синхронізації важливе з кількох причин. По­перше, в останні роки відбулася переорієнтація вантажів. Раніше її левову частку становили імпортні вантажі та припортові станції проектувалися й розраховувалися саме на таку модель. Сьогодні ми констатуємо тенденцію збільшення частки експорту. По­друге, довгостроковий розвиток портів неможливий без розуміння планів
ПАТ «Укрзалізниця» і Державного агентства автомобільних доріг України у розвитку магістралей, за яким вантажі будуть прямувати до отримувачів. Зараз ми перебуваємо в процесі розробки Стратегії розвитку морських портів України до 2038 р. і ведемо цей процес у тісній комунікації з залізницею. По­третє, поширеним явищем стали пікові навантаження, котрі інфраструктура відчуває влітку і на початку осені, коли активізується експорт зерна. Наша мета — щоб це явище і таке поняття, як вузькі горлечка, пішли у минуле».