Хабова модель пріоритетна для розвитку міжнародних перевезень

У міжнародних перевезеннях замість причіпних вагонів переходять на хабову модель організації залізничного сполучення. Касири вже підбирають пасажирам маршрути з пересадками за кордон. Доїхати до станції одним поїздом, а за кілька хвилин пересісти у інший — зручно для пасажирів та вигідно перевізникам.

Вивчати можливості зручних пересадок з одного на інший міжнародний потяг під час мандрівки за кордоном та розповідати про це клієнтам закликав касирів міжнародного сполучення заступник директора Департаменту пасажирських перевезень далекого сполучення ПАТ «Укрзалізниця» Олександр Красноштан. Навчання для касирів проходили 17 квітня у столичному Центрі обслуговування пасажирів.

Касирам із Львівської залізниці розповідають показову історію з мандрівки Польщею: на вокзалі у Перемишлі за кілька хвилин до прибуття поїзда — до десятка людей. Пасажирів немає ні біля кас, ні на пероні. Чіткий план поїздки дає змогу подорожуючим не чекати годинами на станції. Як тільки приходить поїзд — приміщення вокзалу наповнює натовп, як на Слов’янському базарі. Люди з валізами чекають на пересадку. Через 10—15 хв приходить поїзд, проходить посадка. А у вокзальному холі знову стає тихо та безлюдно. Так на практиці працює хабова модель організації сполучення у західного сусіда («hub» — з англ. — втулка; процес плавного переходу між об’єктами). На пересадку з одного на інший потяг іде менше часу, ніж якби на станції формували склад з причіпним вагоном.

«Якщо подивимося на наш досвід внутрішніх і зовнішніх перевезень, то хабова модель організації сполучень поки що не виправдала себе у поїздах, які курсують лише територією України, — пояснює Олександр Красноштан. — Бо пасажири бажають дістатися одним поїздом з точки «А» до точки «Б», обирають залізницю як альтернативу автобусному сполученню. Натомість якщо йдеться про міжнародні перевезення, маневри, перестої та накладні витрати, які супроводжують нас під час користування причіпними вагонами, то вони дуже дорого обходяться. Та й пасажири не хочуть довго чекати у поїзді, поки буде відкріплено або прикріплено вагони на кількох зупинках за маршрутом».

Східні напрямки скоротили

Фінансові витрати, пов’язані з обслуговуванням та організацією перевезень поїздами з причіпними вагонами, для ПАТ «Укрзалізниця» настільки вагомі, що у деяких напрямках виникла необхідність відміняти міжнародне сполучення.

«Ми змушені були скасувати поїзди Івано-Франківськ—Москва та Чернівці—Москва, тому що витрати на маневрові та інші роботи перевищували той дохід, який ми отримували від продажу квитків, — розповів О. Красноштан. — Якщо у внутрішніх перевезеннях ми говоримо про причіпну групу Київ—Покровськ, то мусимо її робити. Бо у східних регіонах живуть наші люди. Наш святий обов’язок — забезпечити сполучення з Донбасом. Але ми не можемо у збиток робити міжнародні перевезення».

Пасажири з України будуть охоче пересідати з одного міжнародного потяга на інший та купувати квитки на поїзди, які курсують за кордон, коли касири зможуть їм запропонувати максимум інформації про маршрути з пересадкою, — переконані у Департаменті пасажирських перевезень. Інформацію пропонують працівникам залізниці шукати як в інтернеті, так і збирати за допомогою груп для касирів у «Вайбері».

«Ми маємо багато сучасних методів комунікації. Тому якщо один касир знайшов інформацію про зручну пересадку з міжнародного поїзда, який прямує з України, на інший у Берліні чи Кошице, може написати про це колегам, другий — може проконсультуватися, щоб знайти відповідь на запит пасажирів. Від цього залежить наш пасажиропотік, зростають доходи залізниці та України в цілому», — звернувся до касирів із західних регіонів Олександр Красноштан.

Одна залізниця — два документи

Касири міжнародних перевезень попросили пояснити, як користуватися міжнародними документами, які описують можливості повернення квитків, придбаних для поїздки за кордон, способи вирішення конфліктних питань та забезпечення проїзними документами відповідно до правил кожної конкретної країни.

«Сьогодні Україна користується одночасно двома кодексами, які були розроблені десятки років тому для країн так званого соціалістичного та капіталістичного таборів. Так само в Польщі, Чехії, Словаччині працюють такі ж норми. Однак у Західній Європі, зокрема в Австрії, Угорщині, діє лише один кодекс. Тому наш касир повинен мати в себе під рукою біля комп’ютера два документи та надавати якісну консультацію», — розповів Олександр Красноштан.

Найбільш якісною допомогою для пасажира у виборі маршрутів та зручностей прямування є практичний досвід, який приходить з дружніх відносин із клієнтами.

«Один касир мені розповідав: «Коли мене запитують пасажири про маршрут в одну з країн Європи, я їм раджу, розповідаю, що знаю про це, а потім звертаюсь до них із проханням: коли повернуться, щоб зайшли та розказали, як їхали, який був поїзд, чи все сподобалося, яка там була стиковка та пересадка. І люди приходять, розповідають, дізнаюсь від них ще більше інформації. Спілкування з пасажирами приносить результат», — підсумував заступник директора Департаменту пасажирських перевезень далекого сполучення Олександр Красноштан.

На завершення зустрічі касирам повідомили, що зараз ПАТ «Укрзалізниця» веде перемовини з закордонними партнерами про можливість для українських фахівців продавати квитки не лише на поїзди, які курсують з території країни, а і на потяги за кордоном. Це у перспективі зробить подорож для пасажирів максимально зручною.

 

Заступник директора Департаменту пасажирських перевезень далекого сполучення ПАТ «Укрзалізниця» Олександр Красноштан:

«Хабова модель організації сполучень поки що не виправдала себе у внутрішніх перевезеннях. Бо пасажири бажають дістатися одним поїздом з точки «А» до точки «Б», обирають залізницю як альтернативу автобусному сполученню. Натомість якщо йдеться про міжнародні перевезення, маневри, перестої та накладні витрати, які супроводжують нас під час користування причіпними вагонами, то вони дуже дорого обходяться. Та й пасажири не хочуть довго чекати у поїзді, поки буде відкріплено або прикріплено вагони на кількох зупинках за маршрутом».