Квиткові каси - за стандартом ЄС

Оформлювати квитки міжнародного сполучення вчилися касири регіональної філії «Донецька залізниця» у столичному Центрі обслуговування пасажирів. Після лекцій і майстер-класів 25 фахівців, які відвідали заняття, зможуть видавати пасажирам проїзні документи до країн ЄС, з якими ПАТ «Укрзалізниця» має угоди про співпрацю. Нині це Польща, Словаччина, Чехія, Угорщина, Австрія та Румунія.

 «Так склалося, що на території Донецької залізниці у нас не було кас продажу квитків міжнародного сполучення, — розповідає заступник начальника Департаменту пасажирських перевезень далекого сполучення ПАТ «Укрзалізниця» Олександр Красноштан. — Раніше такі документи продавали у спеціалізованих касах у Луганську та Донецьку. Проте у тимчасово окупованих районах України ми втратили ці точки продажу. Та є пасажири, котрі хотіли б користатися такою послугою. Після спеціальних навчань фахівці Донецької залізниці в інших містах зможуть оформлювати проїзні документи на міжнародні поїзди, які курсують Україною, у спеціалізованих касах або касах внутрішнього сполучення».

Під час заходу касири вчились видавати квитки вручну та за допомогою автоматизованої системи, а також складати маршрути країнами Західної Європи.

«До 2012 р. проїзні документи міжнародного сполучення до країн ЄС оформлювалися вручну. З того часу було розроблено комп’ютерну програму та на території України почали використовувати автоматизовану систему продажу закордонних документів. Однак, залежно від країн та напрямків, оформлення здійснюється як із застосуванням програми, так і в ручному режимі. Тож касир має знати обидва варіанти», — каже О. Красноштан.

Спосіб придбання квитків у країнах ЄС дещо відрізняється від українського. Там спочатку пасажир купує так званий квиток на маршрут, наприклад з Варшави до Берліна. Його термін дії — 2—4 тижні, проте немає визначеного поїзда та місця. До квитка на маршрут необхідно оформити додатково плацкарту, вона містить час відправлення поїзда та місце, на якому буде їхати пасажир. Якщо пасажир їде залізничним транспортом, де немає вказаного місця (подібним до українських електричок), для поїздки достатньо мати квиток на маршрут, плацкарту купувати не потрібно. Однак у поїздах з пронумерованими та визначеними місцями проїхати без плацкарти тільки за квитком на маршрут не вийде – слід мати обидва документи.

Нині квитки на плацкарту касири ПАТ «Укрзалізниця» можуть продавати лише на ті поїзди, які курсують Україною. Однак мають право оформлювати проїзні документи на маршрут тією чи іншою країною. Таким чином пасажир із документом на маршрут, уже перебуваючи закордоном, зможе придбати плацкарту з визначеним для нього місцем.

«Наші касири http://info.uz.ua/storage/image/6/0/3/6037ceb3d85a5115157708141515770814.jpegмають доступ до міжнародних автоматизованих систем, які дають змогу визначати маршрути прямування іншими країнами, — мовить фахівець. — Якщо спеціаліст в Україні бачить у системі маршрут до Парижа чи Берліна, з якими в нас поки що немає прямого сполучення, то він може продати квиток на цей маршрут. А вже, скажімо, після прибуття до Варшави, куди в нас ходять поїзди, пасажир купує додатковий квиток на плацкарту до Німеччини чи Франції. Або є в нас поїзд Київ—Кошице—Прага. Пасажир приїздить до Кошице, а звідти купує до вже придбаного квитка на маршрут ще плацкарту на швидкісний поїзд».

Політика щодо цін на квитки міжнародного сполучення змінюється щороку. Вартість проїзних документів на потяги, які курсують у напрямку Західної Європи, визначається в євро. Якщо на території України офіційний курс валюти змінюється, це впливає на вартість проїзду.

«Із країнами ЄС для збільшення пасажиропотоку підписані договори про спів­працю, запроваджено граничні тарифи та знижки. Це узгоджується на двосторонній основі. Наприклад, за маршрутом Київ—Перемишль реальна вартість квитка могла б становити 3 тис. грн. Проте проїзд зараз коштує майже 500 грн. Для підрахунку граничних тарифів та знижок країни порівнюють, скільки коштує подібне сполучення літаком, автотранспортом, і тоді визначається вартість. Однак існує обмеження: вартість встановлюється раз на рік у євро та не переглядається впродовж 12 місяців. Тобто, якщо сильний стрибок курсу станеться всередині року, відповідно зросте ціна в гривні, та зменшити її буде неможливо аж до наступного року з моменту підписання договорів. Тобто чим стабільніша економічна ситуація, тим вигідніші ціни на проїзд», — наголошує Олександр Красноштан.