Нові правила проведення закупівель для Укрзалізниці

28 квітня 2020, 17:23
Покупайте билеты на сайте Мы официальные партнеры Укрзализныци!
Роберт ВАСИЛЬ, «Магістраль»

Із 19 квітня 2020 р. набрала чинності нова редакція Закону України «Про публічні закупівлі». У порядок проведення торгів вноситься ціла низка змін, які мають суттєво вдосконалити процес. Зокрема, вводяться нові типи процедур, а на заміну допороговій закупівлі приходить спрощена, яку відтепер можуть проводити не тендерні комітети, а уповноважені особи з публічних закупівель. Про новації у цій сфері діяльності товариства, продиктовані зміною законодавчого поля в країні, — далі.

 

В Укрзалізниці уповноважені особи з публічних закупівель призначені майже в усіх філіях та регіональних філіях. Аби вони від самого початку дії закону могли повноцінно виконувати свої функції, організовано спеціальний навчальний семінар.

 

Інструменти протидії недобросовісній конкуренції

 

Зустріч відбулася відповідно до реалій карантину — в режимі онлайн-конференції. В ролі доповідачів виступили директорка Департаменту категорійного управління Неллі Стельмах та директор Офісу з трансформації закупівельних процедур Владислав Кивгило.

 

Закуповувати комплектуючі, необхідні для ремонту на місцях, стане простіше 

 

«Закон України «Про публічні закупівлі» набрав чинності у 2016 р. Він дав змогу започаткувати в Україні сучасні процедури, покликані уникати багатьох корупційних ризиків. Проте за час його дії виникло досить багато питань, що потребували додаткового врегулювання. Це змусило законодавців повернутися до нормативно-правового акта і восени 2019 р. ухвалити вдосконалену редакцію, що уточнює цілу низку процедур та термінів і гармонізує українське законодавство з європейським», — розповіла Неллі Стельмах.

Дуже важливим пунктом нової редакції є можливість проведення передтендерних консультацій між замовником та постачальниками. Робити це дозволяється або в традиційний спосіб — очні зустрічі сторін, або сучасно — онлайн, через спеціально розроблені застосунки, що є на кожному майданчику.

 

Боротися з недобросовісною конкуренцією під час тендера допомагає поняття «аномально низька пропозиція».

 

Якщо хтось із учасників у процесі торгів пропонує ціну на свій товар, котра на 40 % нижча за середню пропозицію перед аукціоном або на 30 % нижча за ту, що пропонує учасник, який посів на торгах друге місце, покупець має право відхилити таку пропозицію. Адже є доволі висока ймовірність того, що переможець запропонував занадто низьку ціну, за якою він не зможе поставити товар.

Звісно, мають бути захищені і права переможця. Йому залишена можливість надати пояснення причин того, чому товар набагато дешевший, ніж у конкурентів. Можливо, це вдається за рахунок застосування нової технології виробництва, скорочення транспортних витрат, отримання виробником державної підтримки тощо. Якщо надане обґрунтування переконає замовника в тому, що така ціна реальна, договір із цим постачальником може бути підписаний.

 

Про вартість життєвого циклу товару

 

Вводиться нове поняття закупівель за вартістю життєвого циклу. Це положення є дуже важливим для Укрзалізниці. Компанія закуповує велику кількість складної техніки, що використовується впродовж тривалого часу і в процесі експлуатації потребує великої кількості запчастин, ремонтів, витрат на обслуговування тощо. Є ймовірність того, що техніка, котра має найнижчу ціну при закупівлі, виявиться менш надійною та незабаром потребуватиме значних сум на ремонт або споживатиме набагато більше пального. У результаті, якщо порахувати всі витрати впродовж циклу експлуатації, така техніка обійдеться Укрзалізниці дорожче, ніж більш вартісна, але надійніша.

 

Оцінка життєвого циклу — ефективний інструмент при проведенні вартісних закупівель

 

«Висновок про вартість життєвого циклу товару повинен бути обґрунтований, — зазначила Неллі Стельмах. — Для цього закупівельник може вимагати від учасників торгів документи, які підтверджують технічні характеристики товару і витрати на його підтримання впродовж терміну експлуатації. Їхній перелік буде входити до складу тендерної документації. Наразі підзаконна документація для такої процедури розробляється в Уряді. Але вже незабаром всі необхідні акти будуть прийняті — й Укрзалізниця зможе використовувати цей інструмент при проведенні вартісних закупівель».

 

Постачальник «останньої надії»

 

У законі з’явилися нові підстави для проведення переговорних процедур щодо підписання договору з постачальником «останньої надії». Такі угоди укладаються з визначеними Кабінетом Міністрів компаніями, якщо з якихось причин було зірвано поставку критично важливих ресурсів: електроенергії або газу. Зрозуміло, що обійтися без них компанія не може. Тому є варіант на час проведення відповідних закупівельних процедур підписати договір останньої надії щодо постачання ресурсів на термін, необхідний для закінчення процедури.

Відповідно до закону, що набрав чинності, договір із постачальником «останньої надії» підписується у випадку розірвання угоди з вини учасника на строк, достатній для проведення процедури. Обсяг такого договору не повинен перевищувати 20 % розірваного. Також такий акт може укладатися при оскарженні результатів торгів після оцінки тендерних пропозицій учасників. Обсяг закупівлі при цьому не перевищує 20 % від очікуваної вартості торгів, що оскаржуються. Це дає можливість закупівельнику отримати потрібні товари, роботи, поки Антимонопольний комітет ухвалює своє рішення.

 

Формат обмеженої участі

 

Ще одна новація, яку пропонує редакція закону, — процедура закупівель з обмеженою участю. У цьому випадку до тендера допускаються лише учасники, завчасно акредитовані або запрошені замовником. Така процедура дає змогу уникнути участі у торгах некваліфікованих, неспроможних і неперевірених компаній. Допускаються лише авторитетні постачальники, про яких відомо, що вони спроможні за всіма параметрами виконати технічні вимоги. Втім, закон зобов’язує закупівельника при цьому забезпечити достатній рівень конкуренції на торгах. Він повинен відібрати не менше чотирьох учасників.

 

Закон містить норму про те, що закупівельник не повинен вимагати від учасників торгів інформацію, що міститься у відкритих державних реєстрах.

 

Замість того, щоб вимагати довідки, представники покупця мають самостійно звернутися до баз даних і отримати всю необхідну інформацію. Очевидно, така норма зменшить бюрократичну тяганину при підготовці тендерної документації.

Удосконалюється система взаємодії компанії з учасниками торгів. З’явилася можливість повідомляти про допущені помилки у тендерній документації, після чого надається 24 години для їхнього виправлення. Така практика дасть змогу зменшити кількість відхилень учасників з формальних мотивів.

Водночас побільшало причин, з яких це дозволяється робити. Наприклад, у новій редакції дозволено відмовити компанії в участі у тендері, якщо вона не виконала вимоги за попереднім договором, що призвело до його дострокового розірвання, завдання збитків тощо. «Логіка такого рішення зрозуміла, — зазначає Неллі Стельмах. — Навіщо допускати до нового аукціону учасника, який уже на практиці продемонстрував свою ненадійність?» Щоб отримати право знову брати участь у торгах, підприємство повинне надати докази того, що воно сплатило чи зобов’язалося сплатити всі накладені на нього штрафні санкції.

Відхилення пропозицій можливе й тоді, коли учасник надав недостовірну інформацію у своїй тендерній документації. Дозволено відхилити тендерну пропозицію навіть переможця, якщо він з якихось причин не підписав договір на постачання у визначений законом термін, та з деяких інших причин, зазначених у документі.

 

Контроль якості та ціни

 

Розширено і перелік кваліфікаційних критеріїв щодо допуску учасників торгів. Попередня редакція закону містила лише три: наявність аналогічних договорів, персоналу та матеріально-технічної бази. В чинному документі до цього переліку додано також наявність технологій, необхідних при виробництві цього товару, та фінансову спроможність, що підтверджується відповідною звітністю. Це дасть можливість уникнути участі в торгах технологічно та фінансово неспроможних підприємств, які нездатні забезпечити виконання умов закупівель.

 

Тепер законодавчо обмежено змінення ціни товару після підписання договору. Встановлено, що ціна може зростати не більше, ніж на 10 %, та не частіше, ніж раз на три місяці.

 

Цей порядок не стосується тих випадків, коли за умовами договору ціна товару прив’язана до біржових котирувань. Наприклад, сьогодні ціна на дизельне пальне, яке закуповує Укрзалізниця, корелюється відповідно до котирувань міжнародного агентства Platts.

 

Пунктуальність — захист від штрафів

 

Закон суворо регламентує терміни проведення всіх процедур при закупівлях. Зокрема, надання відповідей на запити, вимоги та скарги учасників. Тож дуже важливо чітко дотримуватися цих строків, щоб уникнути накладання штрафних санкцій на посадових (службових) осіб замовника.

 

Аби допомогти уповноваженим особам бути пунктуальними, Департамент категорійного менеджменту розробив спеціальну програму, яка вчасно попередить про всі етапи проведення торгів та про необхідність підготувати потрібні документи. Отримати її уповноважені зможуть, звернувшися до департаменту.

 

Доскональне виконання всіх встановлених правил проведення закупівель важливе ще й тому, що за їхнє порушення закон передбачає суттєві стягнення з членів тендерних комітетів та уповноважених осіб. Незначні порушення, такі як несвоєчасне надання роз’яснень, порушення при визначенні предмета закупівель, невідповідність тендерної документації,  порушення строків оприлюднення інформації, тощо тягнуть за собою штраф у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1,7 тис. грн). Якщо вони повторюються впродовж року, сума подвоюється. У випадку більш суттєвих порушень, визначених законом, штраф може становити 1,5—3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 тис. 500—51 тис. грн).

З’явилась у законі й норма, яка дозволяє накласти штраф на керівника компанії-покупця у випадку, якщо вона не виконує рішення Антимонопольного комітету України. Він сягає 2—5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34—85 тис. грн).

 

У новій редакції закону про публічні закупівлі в організатора торгів з’являється можливість відмовити компанії в участі в тендері, якщо вона не виконала вимоги за попереднім договором, що призвело до його дострокового розірвання, завдання збитків тощо.

 

P. S.: У ході зустрічі також обговорили низку інших нормативів Закону України «Про публічні закупівлі». Керівники профільних департаментів відповіли на запитання учасників. Докладна інформація про перебіг навчання, зміни у законодавстві про закупівлі та відповіді на найпоширеніші запитання будуть розміщені на Порталі розвитку знань АТ «Укрзалізниця».

 

 

 

Magistral logo

Поширити y соціальній мережі


Читайте також



Чи не хочете поділитися своїми думками з цього приводу?