Покупайте билеты на сайте Мы официальные партнеры Укрзализныци! Переформатування вокзалів: пасажирам — комфорт, Укрзалізниці — дохід

Запланована реконструкція Вокзальної площі станції Київ-Пасажирський — це старт пілотного проекту. Зміни стосуватимуться не лише розширення пішохідної зони, озеленення, облаштування паркінгу та місць відпочинку. Окрім об’єднання Центрального і Приміського вокзалів в єдиний комплекс із виходом до швидкісного трамвая та іншого громадського транспорту, планується також переобладнання самого приміщення вокзалу. Детальніше про нововведення розповів директор з правових питань та майнової політики АТ «Укрзалізниця» Артур Резнік.

Державно-приватне партнерство

Питання неконтрольованої торгівлі на вокзалах давно хвилює адміністрацію компанії. Стихійний бізнес не лише створює додаткові незручності для пасажирів, псує естетичний вигляд і єдиний концепт Вокзальної площі, а ще й завдає збитків компанії. Кілька разів розроблялися проекти і програми для вирішення цієї проблеми. Однак донині жодна з концепцій розвитку вокзалу так і не була реалізована.

Укрзалізниця спільно з міською владою вже розпочала процес ліквідації несанкціоновано розміщених МАФів біля столичних Центрального та Приміського залізничних вокзалів. Насамперед це стосувалося підпільних гральних автоматів та казино. Окрім неестетичного вигляду, навколо них збирався контингент, який загрожував безпеці пасажирів. До процесу оновлення формату столичного вокзалу долучилась і Національна поліція. Вона пропонує створити окремий підрозділ, що дислокуватиметься в колишніх приміщеннях транспортної міліції.

Для всіх підприємців буде розроблений єдиний стиль оформлення фасадів торговельних точок, що гармоніюватиме зі стилістикою вокзалу

Наразі спеціалізована компанія розробляє проект зонування площ столичного вокзалу. В Укрзалізниці розраховують опрацювати проект та винести його на затвердження правління товариства до кінця квітня 2019 р. Варто зазначити, що сама Вокзальна площа не перебуває в користуванні АТ «Укрзалізниця», тому питаннями щодо її реконструкції опікуються також Міністерство інфраструктури України спільно з Київською міською державною адміністрацією.

Проекти для великих об’єктів

У проекті зонування вокзалу має бути проаналізовано нинішній стан справ: які площі використовують раціонально, які ні, які незатребувані взагалі, але могли б потенційно приносити прибуток. Приміром, нині у цокольному приміщенні на території понад 200 м² розміщені камери схову, які практично не експлуатуються пасажирами. Фірма-розробник проекту пропонує перенести їх у менше приміщення на першому поверсі, а згадану площу використати для розміщення об’єкта торгівлі. Точні назви функціональних зон поки що не затверджені, але попередньо планується, що це будуть місця для торгівлі, громадського харчування та готельних послуг. Також проект передбачає перепланування виробничих та адміністративних приміщень, залізничних кас, тобто всього, що потрібно для ефективного функціонування вокзалу.

«Наразі площі під оренду столичного вокзалу використовуються нераціонально, — зазначає Артур Резнік. — Здаються лише 4 тис. м². Попередньо планується збільшити їхню кількість майже втричі — до 11,5 тис. м², завдяки чому доходи залізничної компанії мають зрости в кілька разів».

Візуалізація реконструкції Вокзальної площі у Києві: ширші тротуари для зручності пішоходів, озеленення та паркінг

Нині розглядаються два варіанти оренди: найм кожного окремого торговельного місця чи великі лоти за конкретними напрямами, наприклад оператор громадського харчування, торговельної зони і готельно-розважальних закладів. Приміром, оператор фуд-кортів зможе як самостійно забезпечити торгівлю продуктами харчування, так і передати цю територію в суборенду за умови погодження з адміністрацією компанії.

Передбачається, що для всіх підприємців буде розроблений єдиний стиль оформлення фасадів торговельних точок, що гармоніюватиме зі стилістикою вокзалу. Ті орендарі, торговельні місця яких не відповідатимуть новій концепції, не зможуть розпочати роботу на вокзалі.

За умови успішної реалізації проекту наступний на черзі — залізничний вокзал Львова. Загалом планується, що із залученням зовнішніх компаній будуть розроблені проекти зонування для найбільших вокзалів України. На прикладі вже реалізованих концепцій проекти невеликих вокзалів компанія зможе впровадити самостійно.

Без залучення вантажовідправників

Успішність такої практики підтверджує іноземний досвід. Про це на своїй сторінці у Facebook написав Перший віце-прем’єр-міністр України—міністр економічного розвитку та торгівлі Кабінету Міністрів України Степан Кубів. Як вдалий приклад він наводить світлину вокзалу польського містечка Сопот, де проживає 36 тис. осіб. У 2013 р. міська влада Сопота та Польська залізниця підписали договір державно-приватного партнерства, в рамках якого Балтійська інвестиційна група модернізувала вокзал та прилеглі території.

«Згідно з аналізом, з-понад 1300 вокзалів, які працюють в Україні, 60 мають високий інвестиційний потенціал», — зазначає урядовець і пропонує схожим чином модернізувати Хмельницький вокзал як логістичний хаб Західної України.

Привабливість такого проекту підтверджує і фінансовий директор АТ «Укрзалізниця» Андрій Рязанцев. В інтерв’ю для DATA.UA він пояснює, що бізнес не буде задоволений, якщо Укрзалізниця почне інвестувати в розвиток вокзалів, адже це ляже додатковим тягарем на вантажовідправників. «У випадку, якщо це буде державно-приватне партнерство, інвестиції йтимуть з приватного капіталу і жодним чином не впливатимуть на вантажні перевезення», — зазначає фахівець.