Покупайте билеты на сайте Мы официальные партнеры Укрзализныци! Провідниця врятувала життя пасажирці-діабетику

Понеділок, 25 лютого, 7.45. Поїзд Львів—Маріуполь під’їжджає до Вінниці. Пасажири ще дрімають. Тим, хто скоро виходить, провідник роздає квитки. Одна з жінок поводиться дивно. Її рухи та мовлення сповільнені…

— Жіночко, вам погано? — запитує провідниця пасажирських вагонів Маріупольського вагонного депо регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» Тетяна Житник.

— Ні, — відповідає та.

— Куди вам їхати?

— До Києва, — відповідає пасажирка, маючи квиток до Вінниці. Тетяна Житник одразу розуміє: щось не так. Аби дізнатися, що сталося, вона знаходить у кишені куртки Тамари Василівни мобільний телефон і набирає останній номер у списку викликів (як виявилося, невістчин). Дізнається, що пасажирка хворіє на цукровий діабет.

Люди зреагували миттєво

Виявляється, що у чоловіка з купе навпроти є при собі глюкометр. Ним вимірюють цукор у крові хворої. Той становить 1,4 ммоль/л — удвічі менше від норми. Провідниця швидко приносить півсклянки підсолодженої води та поїть жінку. Глюкоза піднімається вже вище 2 ммоль/л. Жінка приходить до тями. Провідниця допомагає їй одягнутися, скласти речі та кілька разів нагадує, в яку кишеню поклала мобільний. Вона також передає інформацію начальнику поїзда, тож у Вінниці на станції має чекати швидка.

Виявляється, що постраждала пасажирка — 60-річна пенсіонерка Тамара Василівна Кузьмич, яка поверталась із санаторного лікування у Моршині, куди їздить щороку. Це допомагає на деякий час знизити рівень цукру в крові, часом занадто…

— Я прокинулась о 6-й, — розповідає кореспондентці «Магістралі» Тамара Василівна. — Подумала, що полежу ще трохи та ближче до 8-ї вколю інсулін. Однак не дочекалася. Що було до цього, не пам’ятаю, адже вже почала непритомніти. Лише після того, як цукор піднявся, зрозуміла, що сталося. Провідниця поїзда врятувала моє життя. Я попросила дітей написати у соціальних мережах про те, яка це чудова людина, щоб знайти її та особисто подякувати.

На вокзалі у Вінниці жінку зустріла медсестра та відразу запросила до медпункту. Виміряли цукор — він становив уже понад 4 ммоль/л. Сюди ж приїхала бригада швидкої допомоги. Медики виміряли тиск, вкололи магнезію та зробили кардіограму. Пропонували відвезти до стаціонару, однак жінка відмовилася.

— По телевізору постійно говорять, що все погано, а я хочу, щоб усі дізналися про те, які в нас є хороші люди, — каже Тамара Василівна. — І провідниця, яка швидко зметикувала, що робити. І лікарі швидкої. Так, у них стара апаратура, але ж вона є та працює.

Як виявити діабетичну кому

Пенсіонерка Тамара Василівна живе у селі Рудня-Тальська Київської області. Їдучи з Моршина, вона мала зустрітися зі знайомими у Вінниці, а вже звідти помандрувати до Києва. Жінка хворіє на цукровий діабет уже 25 років і живе завдяки ін’єкціям інсуліну. Каже, що звичайні люди не розуміють, як виявити діабетичну кому. Її рідні вже легко визначають за зовнішнім виглядом, що з цукром у крові щось негаразд. Довколишні ж пасажири не помітили нічого підозрілого, тому що жінка мала вигляд людини, яка просто відпочиває.

Ми передали Тамарі Василівні номер телефону її рятівниці Тетяни. Жінка не стрималася від сліз: «Ніяка біда нашу країну не переможе, доки є такі люди».

Кореспондентка «Магістралі» попросила лікаря-ендокринолога Київської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 3 філії «Центр охорони здоров’я» АТ «Укрзалізниця» Світлану Пракіну нагадати хворим на цукровий діабет, як правильно поводитися в дорозі. От що вона сказала:

«Хворий на цукровий діабет не повинен під час поїздок порушувати звичний порядок прийому ліків, зокрема інсуліну. Якщо пацієнт вирішує вирушити у мандрівку чи на екскурсію, то краще обирати колективний варіант. Серед оточення обов’язково мають бути люди, які знають про її хворобу та можуть відрізнити ознаки гіпоглікемічних станів (нестачі цукру в крові), а також надати першу допомогу. Хворий, який робить уколи інсуліну, повинен мати при собі ліки із запасом, спеціальні ручки або шприци для ін’єкцій, глюкометр із тест-смужками до нього, таблетовану глюкозу, глюкагон для ін’єкцій. Будь-яка довга поїздка для хворого на цукровий діабет є стресом. Ось чому важливий постійний самоконтроль рівня глюкози в крові: не рідше ніж раз на 4 год. Пацієнт завжди мусить мати при собі невелику кількість швидко засвоюваних вуглеводовмісних продуктів, аби в будь-який момент підвищити рівень цукру в крові».