Малодіяльні станції — ті, що навантажують на добу менше 10 % від середнього по Україні. За підсумками 2018 р. вантажний потяг у середньому складається із 24 вагонів. Відтак з кожної малодіяльної станції вивозиться менш ніж 2,34 вагона за 24 години. Провідні фахівці Укрзалізниці не наполягають на закритті таких станцій, а шукають оптимальні шляхи вирішення питання...

На дільниці Кострижівка—Чортків, що на Тернопільщині, є сім станцій, котрі визначені експертами Укрзалізниці як малодіяльні. Наш кореспондент побував на трьох із них та дізнався, чому вони опинилися в цій категорії та які там шанси для пожвавлення навантажувально-розвантажувальної роботи.

Станція Заліщики розташована у центрі міста. Це — один із факторів, який ускладнює вивезення продукції місцевих підприємців залізницею. Начальниця станції Тетяна Чубірко розповіла, що в середньому на добу тут вантажать 0,6 вагона. Наразі вони співпрацюють із п’ятьма клієнтами. Кількість закладених графіком приміських і вантажних поїздів — по дві пари, а пасажирських — одна.

Якби місцева адміністрація періодично збирала усіх підприємців і сприяла би забезпеченню вивантаження/навантаження 90 і більше вагонів на місяць, тоді так гостро й не поставало би питання щодо можливого закриття...

Просто на станції вдалося організувати імпровізований круглий стіл, до якого долучилися не лише залізничники, а й клієнти і представники місцевої влади. Жвава дискусія тривала понад 2,5 години.

 

 

 

 

Чимало малодіяльних станцій мають під’їзні колії, котрі перебувають у власності інших підприємств. І не факт, що ними дозволять користуватися стороннім. Отже, перед клієнтами Укрзалізниці від самого початку постає питання, куди і як довозити свою продукцію на завантаження. Адже щоб доправити до віддаленіших станцій, треба додатково витрачатися на автотранспорт. Тому кожне підприємство це питання вирішує по-своєму. Представник фірм «Тіміртан» та «Арма» Іван Леник говорить, що вони обрали пропозицію Укрзалізниці і сплачують так званий підвищений тариф за навантаження свого товару на малодіяльних Заліщиках. Це значно вигідніше, ніж везти до інших станцій. Фірми виготовляють профіль під гіпсокартонні системи, виробляють увесь асортимент оцинкованого посуду та лопат. У межах невеликого райцентру це дві потужні фірми, котрі зацікавлені у перевезеннях вантажів Укрзалізницею та у роботі кінцевої станції маршруту — Заліщики. Свій вантаж вони перевозять на далекі відстані, а зворотно отримують товар для ведення бізнесу. Наприклад, із Китаю відразу замовляють 38—40 контейнерів металопродукції.

 

«Сьогодні є певні проблеми з тяговою силою, — доповнює картину начальник Тернопільської дирекції залізничних перевезень регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» Володимир Данилюк. — Нам щодобово потрібно мати в експлуатації сім локомотивів різних серій (2М62, М62, 2Т10М), а в наявності лише чотири. Також є проблеми із локомотивами серії ЧМЕ3. Тернопільська дирекція на добу має три одиниці, а реальна потреба — п’ять».

Проте нестача тяги — це один бік медалі. З іншого ситуація виглядає так. До Заліщиків прибуває завантажений поїзд. Але звідси локомотив іде з порожніми вагонами. Тобто задарма використовується моторесурс дефіцитної тяги і пальне. Якби у малого й середнього бізнесу був обсяг не менше 2,5—3 вагонів на добу, станція позбулася би статусу малодіяльної.

Головний спеціаліст відділу економіки Заліщицької РДА Богдан Гуйва вважає, що у Заліщицькому районі Тернопільщини інших підприємців, крім наявних, годі й шукати. «У нашому регіоні переважає виробництво сільськогосподарської продукції, але це сезонні відвантаження. Півроку роботи, півроку тиша», — каже він. Коли починаються жнива, до району заїжджають великі аграрні холдинги з партією комбайнів, буквально за три—чотири дні збирають збіжжя і вивозять. Тобто такі бізнесмени не переймаються щоденним завантаженням станцій Заліщики, Торське чи Товсте.

У Заліщиках ТОВ «Рентком» 2017 р. побудувало елеватор на 30 тис. т зернових за 10 млн євро. Із залізничниками не радилися. Те, що станція розташована у центрі й під час завантаження зерна частина міста буде у полові, не врахували. Потім виникли реальні проблеми.

 

Приватні аграрії збудували елеватор за 10 км від станції та хотіли прокласти свою під’їзну колію. Проте з’ясувалося, що Укравтодор має контраргументи. Тож тепер підприємці готові до діалогу із залізницею. «Нам також треба мати гарантії, що будуть вагони й відвантаження, — пояснює свою позицію аграрій Ярослав Сальник. — Адже ми вкладали кошти в елеватор, розраховуючи на станцію Заліщики, а тепер виявляється, що вона малодіяльна та її можуть закрити».

 

Усі одностайно погодилися, що залізниця хоч і державне товариство, але теж бізнес, який має давати прибуток. Адже компанія сплачує всі державні й місцеві податки, утримує інфраструктуру, підтримує, оновлює й розвиває напрямки руху та платить людям гідну зарплату.

«Також Укрзалізниця перевозить пасажирів у приміському сполученні, — говорить Володимир Данилюк. — Та держава не виділяє кошти на закупівлю рухомого складу. Так само й місцева влада нічого не хоче компенсувати за своїх містян, котрі знаходять роботу по дорозі в Тернопіль або в самому обласному центрі. Про те, щоб місцеві бізнесмени компенсували якусь частину витрат на приміські залізничні перевезення, годі й казати».

Представник місцевих органів влади завважував: у бюджеті не закладені кошти на компенсації залізничникам за приміські пасажирські перевезення, та підкреслював, що цим повинна опікуватися держава. Але зрештою погодився: в районі занадто мало робочих місць, аби забезпечити усіх мешканців. Тому певною мірою Укрзалізниця вирішує соціальні питання місцевого самоврядування і добробуту громадян Заліщицького району.

«Місцеві органи влади подумають, як нам знаходити спільну мову з бізнесменами для їхньої продуктивнішої діяльності та яким чином компенсувати хоча б частину збитків Укрзалізниці», — підбив підсумки круглого столу Богдан Гуйва.

 

Якщо Заліщики — це районний центр, де мешкає 10 тис. осіб і звідки двічі на добу вирушає зручний для містян дизель-поїзд до самого Тернополя, то на вантажних станціях Товсте й Торське ситуація інша. У Торському нас не чекали ані бізнесмени, ані аграрії, ані місцеві очільники. Начальник станції та черговий відзвітували про те, що вантажні перевезення відбуваються вчасно. Основних клієнтів — 11, а в середньому на добу тут відвантажують лише один вагон.

На станції Товсте — аналогічна картина. Будівля станції (як, власне, і на інших) прибрана й пофарбована, залізничні колії приведені у належний стан. Чергова по станції Надія Вархол розповіла, що вантажні операції в середньому на добу становлять 1,3 вагона. Мають дві під’їзні колії. Станція обслуговує вісім клієнтів. За графіком тут курсує по дві пари приміських і вантажних поїздів та одна пара пасажирських. Молода керівниця — випускниця Львівського коледжу транспортної інфраструктури — говорила чітко, майже по-військовому. За її словами, поруч зі станцією Товсте з одного боку стоїть елеватор, котрий давно не працює, а з іншого — завжди кілька фур, які постійно щось перевозять для місцевих бізнесменів. Адже підприємці послугами Укрзалізниці не користуються. На завершення Надія Вархол зазначила: нещодавно на станцію приходили представники немісцевих зернотрейдерів і обіцяли, що у розпал жнивної кампанії роботи на станції буде багато, але лише на три—чотири місяці...

У Тернопільській дирекції порівняно з 2015 р. у 2018-му навантаження зернових культур зросло на 5 %, промсировини — на 75 %, флюсів — на 9 %. У перспективі на 2020 р. планується збільшити навантаження до 105 тис. вагонів, або на 30 % більше, ніж у 2018-му. Дирекція разом із вантажовласниками спланувала й розробила заходи з організації роботи станцій для відправлення маршрутів, будівництва під’їзних колій, вагонних ваг. Це позитивно вплине на подальший розвиток станцій, зокрема малодіяльних.

Крім того, начальник Тернопільської дирекції зазначив, що з початку 2019 р. укладено додаткові угоди про подачу/забирання вагонів на малодіяльні станції за вільними тарифами для компенсації понесених товариством витрат. «Більшість вантажовласників пішли назустріч залізниці та зараз успішно працюють, сплачуючи додатковий тариф, — підбив підсумок  Володимир Данилюк. — Це дає можливість нашій регіональній філії збільшити доход на малодіяльних станціях. Є прогнози, що після проведення аналізу за підсумками першого півріччя 2019 р. частина станцій Тернопільської дирекції будуть виведені зі статусу малодіяльних».