Заводи ПАТ «Укрзалізниця» виготовили у минулому році 2 тис. 604 піввагони

Минулого року три вагоноремонтні заводи-філії ПАТ «Укрзалізниця» виготовили 2 тис. 604 вантажних піввагони при плані 3 тис. Це один із кращих результатів за роки Незалежності. Про те, як вдалося досягти успіху, та плани на майбутнє, нам розповів директор Департаменту вагонного господарства ПАТ «Укрзалізниця» Олег Мотін.

 

 

 

 

— Олегу Ігоровичу, зважаючи на позитивний результат, можливо, ви хотіли б відзначити тих, хто зробив найбільший внесок?

— Лише в тісній кооперації між підприємствами та завдяки тому, що ділилися матеріалами і запчастинами, нам вдалося виготовити таку кількість вагонів. Тому когось одного виокремити важко. Усі три підприємства спрацювали добре. Найбільше виготовлено на «Панютинському вагоноремонтному заводі», дещо менше на «Дарницькому ВРЗ» та «Стрийському ВРЗ». Хочеться також відмітити внесок філії «Рефрижераторна вагонна компанія», яка також надавала матеріали та запчастини.

 — Наскільки відомо, ще низка сторонніх підприємств ожили завдяки значному замовленню на комплектуючі до вагонів від залізничників. Наскільки суттєвим став внесок в економіку країни в цілому?

— Вагони, які ми виготовляємо для власних потреб, — практично
на 100 % український продукт. Тому внесок в економіку країни величезний. Ми даємо роботу багатьом іншим компаніям. Завдяки нашим замовленням металургійні підприємства, що простоювали кілька років, почали працювати: з грудня 2016 р. — «Кременчуцький сталеливарний завод», з другої половини 2017-го — «Азовелектросталь». Таким чином нам вдалося повні-стю забезпечити потреби у крупному вагонному литві виробництва вітчизняних підприємств, не закуповуючи його у Росії. З кінця поточного року почало працювати ще одне потужне підприємство з виготовлення деталей гальмівної системи — «Харківський машинобудівний завод «ФЕД». Компанія «Інтерпайп» вийшла на повну потужність з виготовлення суцільнокатаних коліс для колісних пар: такі обсяги поставок для нас були 11 років тому. Крім того, підшипники для буксових вузлів нам постачає харківський завод «ХАРП». Нещодавно почав працювати «Дніпровський меткомбінат», що планує вийти на потужність виготовлення 5 тис. осей на місяць. І ми здатні, принаймні на кілька місяців, забезпечити використання такого обсягу виробництва у побудові нових вагонів.

 

«Плануємо не збавляти темпів»

— З досвіду можна сказати, що на початку кожного року особливо гостро стоїть питання забезпеченості запчастинами. Чи є якийсь заділ зараз?

— Так, нині через філію «Центр забезпечення виробництва» централізовано отримуємо литво, суцільнокатані колеса, підшипники. Серед дефіцитних — вісь, букса, поглинальний апарат, металопрокат. Сподіваюся, що вдасться на
20 % пролонгувати діючі договори та не збавляти темпів кінця 2017 р., коли щомісяця з наших конвеєрів сходили 370 нових вагонів.

— А яка саме цифра закладена у фінансовий план 2018 р.?

— Завдання — збудувати самим 3 тис. 600 вагонів. Крім того, як ви знаєте, плануємо закуповувати рухомий склад, у тому числі за кредитні кошти. Вже підписано конт-ракт, зокрема із «Крюківським вагонобудівним заводом», на
250 вагонів.

— Що вигідніше: придбати вагони на стороні чи виготовити самим?

— Будувати вагони самим дешевше, ніж закупати на стороні. Отже, це вигідно для галузі.
І чим більша масовість виробництва, тим менша собівартість. Нині на одному вагоні ми економимо приблизно $ 1 тис. (порівняно із закупівлею через тендер).

— А яка максимальна технологічна потужність заводів-філій ПАТ «Укрзалізниця»?

— На рік — до 4 тис. 500 одиниць.

 

Дефіцит кадрів лишається

— Наскільки убезпечені нові вагони від пошкодження при проведенні розвантажувальних операцій?

— Вагони відразу ж передаються філії «Центр транспортної логістики» та йдуть під навантаження на основні маршрути: вугільні, рудні, щебеневі. Залежно від потреби. Звичайно, при вивантажуванні грейфери можуть пошкодити вагони. Тема лишається актуальною: треба змінювати технології вивантажування на більш бережливі, зокрема застосовувати вагоноперекидачі.

— Як позначилося збільшення виробництва на соціальній складовій: чи зросла зарплата робітників та чи покращилася ситуація з плинністю кадрів?

— Заробітна плата виросла. Проте питання дефіциту фахівців лишається актуальним. Перш за все не вистачає робітників основних затребуваних професій — токарів та зварювальників. Особливо в Києві, де рівень оплати праці в цілому вищий, ніж у регіонах.

 

Про нові моделі та капремонти в депо

— Паралельно з виробництвом вагонів заводи виконують капітальні ремонти рухомого складу? Чи не заважає одне одному?

— Торік ми виконали загалом 26,5 тис. ремонтів. І це дало змогу збільшити робочий парк. Проте кількість капремонтів дещо зменшилася. Адже на заводах є вузькі місця, наприклад колісно-візкові цехи, у яких доводиться працювати паралельно і на ремонт, і на виготовлення вагонів. Нині розглядаємо можливість здійснення капремонтів у депо. Зокрема, на таких потужних лінійних підприємствах, як Нижньодніпровськ-Вузол і Мудрьона. Перед ними стоятиме завдання допомогти заводам, щоб вони змогли сконцентрувалися на виготовленні нових вагонів.

— А чи є плани щодо розширення модельного ряду вагонів?

— Так, завдяки фахівцям конструкторського бюро «Панютинського ВРЗ» розроблені моделі фітингової платформи для філії «Центр транспортного сервісу «Ліски» та глуходонного піввагона. Остання модель дещо дешевша у виробництві та надійніша, бо оснащена меншою кількістю люків. Вагон уже сертифіковано. Виготовляти серійно нові моделі плануємо розпочати вже цього року. Крім того, продовжуватимемо модернізацію мінераловозів під перевезення сипучих вантажів — приблизно 200 одиниць намічено переобладнати цього року.

— Чи плануєте виконувати сторонні замовлення на нові піввагони?

— Поки що працюємо нам тим, аби задовольнити власні потреби. Адже потрібно замістити 16 тис. піввагонів, що лишилися на непідконтрольних територіях — Донеччині, Луганщині та в Криму.