Покупайте билеты на сайте Мы официальные партнеры Укрзализныци! Вертикаль виробництва: оновлення рухомого складу та системи корпоративної культури якості

АТ «Укрзалізниця» продовжує трансформацію від територіально розгалуженої компанії до вертикально інтегрованої. Одна з таких вертикалей об’єднує виробництво та науку. Про підсумки роботи у 2018 р. і завдання на перспективу ми поговорили з її керівником — директором з інженерно-технічного забезпечення АТ «Укрзалізниця» Григорієм Бойком.

Вагонний ренесанс

— Григорію Анатолійовичу, які основні результати діяльності виробничої вертикалі за минулий рік?

— Минулий рік видався непростим. Дефіцит технічно справного рухомого складу все відчутніше позначався на забезпеченні перевізного процесу. Зрозуміло, без відповідного інженерно-технічного забезпечення покращити ситуацію було б неможливо. І зробити нам вдалося чимало.

— Наскільки відомо, основні зусилля були спрямовані на оновлення вагонного парку: на власних підприємствах виготовлено понад 2,8 тис. піввагонів та 450 придбано. А що ще зроблено для уникнення дефіциту?

— Для максимального використання експлуатаційного ресурсу товариства нашими фахівцями проведено технічне діагностування майже 7,3 тис. вантажних вагонів власності АТ «Укрзалізниця». Більшість із них підлягають подовженню терміну служби після відповідного відновлення. Загалом торік відремонтовано нашими депо та заводами понад 20,3 тис. вантажних вагонів власності АТ «Укрзалізниця», у тому числі 6,4 тис. — із подовженням терміну служби. Плановими ремонтами охоплено понад 16,5 тис. одиниць рухомого складу інших організацій. Поза тим, для скорочення дефіциту упереджуються розкрадання, розукомплектування вагонів та поставки контрафактних запасних частин. Розпочато роботу зі створення автоматизованих баз із наявності та обігу деталей і вузлів рухомого складу, опрацьовується питання щодо запровадження QR-коду для залізничної продукції, посилюється вхідний контроль для давальницької сировини.

— А як щодо будівництва інших типів рухомого складу, окрім піввагонів? Зокрема, раніше анонсували виробництво зерновозів, які нині дуже затребувані на ринку перевезень.

— Так, процес іде. Проте випуск нової техніки — нешвидка справа. Нині проведено комплекс робіт із постановки на виробництво двох типів рухомого складу: глуходонного універсального піввагона (модель 12-9911-01) і вагона для перевезення зерна й інших харчових сипких вантажів (модель 19-6938). Обидва зразки виготовлено філією «Панютинський ВРЗ». Нині зерновоз проходить випробування, що виконує профільна наукова організація — ДП «УкрНДІВ». Проте можна говорити не лише про випуск нових, а й про доволі вдалу модернізацію торік дослідної партії наявних зерновозів. До того ж у ракурсі вашого питання хотілося б звернути увагу на наміри АТ «Укрзалізниця» щодо створення Асоціації виробників і споживачів продукції залізничного транспорту. Вона має об’єднати зусилля машинобудівників, науковців, проектувальників. Це дасть змогу освоїти випуск нової техніки на основі інноваційних технічних рішень і технологій.

Поштовх для тяги

— Яка ситуація була торік з локомотивами?

— Забезпечення перевезень тяговим рухомим складом минулого року було найвідчутнішою проблемою. Враховуючи це, було підписано договір фінансового лізингу щодо 30 нових магістральних вантажних тепловозів серії ТЕ33АС. Із грудня минулого року вони почали обслуговувати поїзди на дільницях регіональних філій «Придніпровська залізниця» та «Одеська залізниця». Крім того, нами подовжено термін служби 363 локомотивів і відновлено працездатність 414 машин, які тривалий час простоювали в очікуванні необхідних запчастин й лінійного обладнання у виробничих підрозділах. Зокрема, це колісні пари, яких в умовах наших ремонтних підприємств капітально відновлено понад 1,2 тис., що на 114 більше за попередній рік. Запрацювала програма відновлення електровозів серії ВЛ11. За її підсумками торік введено в експлуатацію сім машин. Крім того, з грудня 2018 р. запроваджено автоматизовану систему «Аналіз та планування ремонтів» (САП-Т). Вона покликана підвищити ефективність наявної планово-попереджувальної системи ремонтів тягового рухомого складу шляхом автоматичного розрахунку потреби в їх проведенні. Ще один напрям — упровадження обслуговування локомотивами вантажних поїздів на подовжених дільницях П’ятихатки—Клепарів, Полтава—Одеса, Тимкове—Одеса.

— Чи знайшло своє відображення в новій стратегії розвитку залізничної компанії відновлення локомотивів?

— Звичайно, цей напрям є у проектах стратегій науково-технічного та технічного розвитку АТ «Укрзалізниця» на період до 2025 р. і перспективу до 2030-го.

Нормативи та проектування

— До речі, розробка нормативних документів — теж у компетенції виробничої вертикалі? Що було зроблено в цьому плані?

— Не буду перераховувати всі розроблені документи. Зазначу лише, що велика робота проведена щодо підвищення якості й безпеки продукції та послуг, удосконалено вхідний контроль. На це спрямовано новий стандарт АТ «Укрзалізниця» СТП 10-003:2017, затверджений у листопаді, Паспорт системи вхідного контролю виробничого підрозділу, Єдиний галузевий перелік продукції, що підлягає інструментальному вхідному контролю тощо. Завдяки впровадженому механізму інформування про факти виявлення невідповідної продукції упереджено її придбання. Крім того, займались оновленням й удосконаленням електронної схеми залізниці України. Опрацювали чимало різних нормативних документів. Лише технічних умов на продукцію залізничного призначення — 123, а ще міждержавні та національні стандарти. Визначною в цьому плані є організація в АТ «Укрзалізниця» роботи Технічного комітету Національного органу зі стандартизації № 193 «Залізнична інфраструктура».

— Відносно проектної документації що б ви виділили?

— Один із найбільших проектів розвитку інфраструктури розроблено філією «Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту» АТ «Укрзалізниця». Він стосується першої черги електрифікації дільниці Ковель—Ізов—Держкордон. Загальна кошторисна вартість — 1,34 млрд грн. Крім того, в напруженому темпі паралельно з будівництвом розроблялася проектна документація щодо організації залізничного пасажирського сполучення між Києвом та Міжнародним аеропортом «Бориспіль». У стислі терміни також впроваджено концепцію безпечних пішохідних переходів через колії. Такі об’єкти вже функціонують у Білій Церкві, Ірпені, Львові, Києві (на станції Дарниця).

— Наше видання писало про те, що філію «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут залізничного транспорту» (НДКТІ) атестовано за міжнародним стандартом щодо проведення вимірювань і випробувань — ДСТУ ISO/IEC 17025. Чи є вже від цього економічний ефект?

— З отриманням такого документа результати вимірювань і випробувань філії визнаються не лише в Україні, а й у всіх європейських країнах. Діяльність за цим напрямом вже дала у 2018 р. економічний ефект у сумі 1,2 млн грн. Крім того, у листопаді 2018-го Укрзалізниця отримала Свідоцтво на право проведення технічного діагностування пасажирських вагонів щодо подовження терміну їх служби. Ще один економічно вигідний напрям — атестація зварників та інспектування структурних підрозділів і підприємств. Прогнозований ефект від проведення цих заходів нашим НДКТІ становить відповідно 15 та 25 млн грн на рік. Варто зауважити, що значна робота проводиться також дорожніми експертно-технічними центрами регіональних філій. Для вдосконалення цієї діяльності нині опрацьовується питання зі створення філії «Експертно-технічний центр» (ЕТЦ). Це дасть змогу уніфікувати такі послуги, створити єдину систему щодо їх формування та визначення вартості, сформувати загальну базу даних устаткування тощо.

Резерви енергоефективності

— Серед основних питань, які вирішуються вертикаллю, — енергозбереження та енергоефективність. Відомо, що з року в рік енергоспоживання в галузі зменшується. А яка тенденція була у 2018-му?

— Завдяки заходам, передбаченим програмою енерго- та ресурсозбереження на залізничному транспорті України, у 2018 р. за оперативними даними зекономлено майже 27 тис. т палива в умовному обчисленні на суму, що перевищує 262 млн грн.

— Чи не вичерпано ще резерви для економії?

— Ні. Про це свідчать дані енергетичних обстежень виробничих підрозділів. Виявлено реальні можливості збереження майже 25 тис. т умовного палива вартістю приблизно 260 млн грн. Це — понад 1,1 % від загальних витрат паливно-енергетичних ресурсів по товариству. Важливе значення для підвищення ефективності має цільовий енергоаудит, який є частиною системи енергоменеджмента за стандартом ISO 50001:2011. Без перебільшення можна сказати, що він є одним із перспективних напрямів економічного та техніко-технологічного розвитку галузі.

— А як щодо обліку витрат? Чи триває впровадження новітніх автоматизованих систем?

— Укрзалізниця уклала з Європейським банком реконструкції та розвитку кредитні угоди щодо створення стратегії й інформаційної системи енергетичного менеджменту. Отже, працюємо в цьому напрямку. Також розпочали формування і впровадження заходів бережливого виробництва. Що ж до обліку, то проведено роботу з диспетчеризації витрат природного газу за допомогою автоматизованої системи дистанційного контролю АСК «Газ». За 2018 р. до неї підключено 39 об’єктів.

— Які заходи проводяться щодо унеможливлення крадіжок дизельного пального з тепловозів?

— Для попередження випадків несанкціонованого відбору дизпального на тяговому рухомому складі розроблено «Порядок пломбування паливних баків і паливних систем». Відповідні схеми є для серій тепловозів ЧМЕ3, 2ТЕ10, 2ТЕ116, М62, ТЕП70, ТГМ23Б, дизель-поїздів Д1, ДЕЛ-02, ДР1А. Крім того, передбачені місця пломбування елементів систем контролю витрат пального «БІС-Р» та «Дельта-СУ». Також співпрацюємо з вітчизняними виробниками щодо запровадження на тепловозах і на базах палива сертифікованих (визнаних як засоби вимірювальної техніки) пристроїв автоматичного контролю й обліку нафтопродуктів. У локомотивному депо Мелітополь випробовується тестовий зразок програмно-апаратного комплексу приймання, зберігання та відпускання пального з використанням датчиків виміру його рівня, густини й температури.

Охорона природи

— Все більше уваги у світі приділяється питанням екології. Ймовірно, що підвищення інтересу до цього, в рамках євроінтеграційних процесів, очікує і на Україну. Чи готові ми до цього? Яка робота проводиться товариством з природоохоронної діяльності?

— Концептуальні засади екологічного розвитку товариства розроблені на перспективу до 2030 р. Ними передбачена діяльність у різних сферах, зокрема охорони атмосферного повітря, раціонального використання водних ресурсів і земель, поводження з відходами. Є проект Перспективного плану природоохоронних заходів по АТ «Укрзалізниця» до 2021 р. Розроблено технічні вимоги до автоматизованої інформаційно-аналітичної системи екологічного безпечного функціонування залізничного транспорту — АІС «Екологія». Багато уваги в ній приділяється обліку, систематизації та аналізу дозвільних документів, своєчасності платежів екологічного податку й рентної плати за спеціальне використання води. Адже штрафи та санкції за недотримання вимог екологічного законодавства доволі значні. Через це також будемо проводити відомчий екологічний нагляд виробничих підрозділів. Вже розроблено відповідний проект інструкції щодо його організації.

Філію «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут залізничного транспорту» (НДКТІ) атестовано за міжнародним стандартом щодо проведення вимірювань і випробувань — ДСТУ ISO/IEC 17025. Тепер проведені нею випробування визнаються не лише в Україні, а й у всіх європейських країнах. Діяльність за цим напрямом дала у 2018 р. економічний ефект у сумі
1,2 млн грн.