Спогади ветерана у Херсоні: «Залізниця як перше кохання»

10 травня гостей і колишніх колег у своїй оселі зустрічала ветеран Великої Вітчизняної війни, ветеран праці й колишній працівник Херсонської механізованої дистанції навантажувально-розвантажувальних робіт (МЧ-4) Таміла Данилівна Ложкина.

Серед гостей, хто висловив свою шану й повагу у важливе для 90-річної залізничниці свято, були головний інженер служби комерційної роботи і маркетингу Віталій Коваленко, колишній заступник начальника МЧ-4 Немсадже Коба Чичикович, начальник Одеської механізованої дистанції навантажувально-розвантажувальних робіт Микола Коробчук, голова профспілкового комітету дистанції Олена Даніч, а також представники місцевого осередку Ради ветеранів.

Під час зустрічі залізничниця згадувала своє дитинство у рідній Знам’янці, як загинув її брат у боях під Калінінградом, як пропала на війні її сестра, а сама героїня опинилася у тилу. В 1941 році її разом із однолітками цілою школою евакуювали до Сталінграду, який згодом опинився у блокаді. Думки про те, що на Кіровоградщині очікує її мати, не полишали дівчину-підлітка навіть тоді, коли копала окопи і працювала на заводі. Вже після зняття блокади юнка через всю країну верталася додому, утримуючись за поручні перехідних площадок вантажних вагонів.

У 1953 році Таміла Данилівна почала працювати на залізниці, разом з іншими відбудовувати і підіймати з руїни галузь. Пропрацював 40 років на різних посадах від вагаря на станції Херсон до старшого прийомоздавальника у механізованій дистанції, вона сьогодні с гордістю каже: «Залізниця як перше кохання: єдине і на все життя».